Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Політич­на карта світу»; визначити роль політико-географічного положен­ня держави для її політичного, економічного та культурного розви­тку; обґрунтувати основні вектори зовнішньої політики України; розвивати уміння та навички працювати з нетекстовими джерела­ми інформації (картами, таблицями, схемами), аналітичне мислен­ня; виховувати розуміння світових інтеграційних процесів, патріо­тичні почуття до своєї країни, відповідальність за її майбутнє.

Обладнання: політична карта світу, атласи, додаткові джерела інформації, схеми, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

• Які чинники визначають політико-географічне положення країни?

• Назвіть головні ознаки ПГП України.

• Чи може змінюватися ПГП країни з часом? За яких умов?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Один із фундаторів політичної географії та геополітики, відо­мий німецький географ Фрідріх Ратцель вважав, що «держава є живим організмом, який поєднує властивості народу і землі, та, подібно до всіх організмів, бореться за своє існування». Чи згодні ви з цим твердженням?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Сучасні геополітичні процеси у світі

Як вам вже відомо, особливості просторової організації полі­тичного життя суспільства вивчає політична географія. Ця наука досліджує формування державної території, політико-географічне положення країн, розбіжності у соціальній структурі, національ­ному та релігіозному складі населення, аналізує геополітичну си­туацію в окремих країнах, регіонах та цілому світі. Оскільки політичній карті світу властива динамічність, геополітична си­туація у світі постійно змінюється залежно від розстановки партійно-політичних сил, наслідків виборів, референдумів, виник­нення політичних та військових конфліктів у регіонах та окремих країнах.

До кінця ХХ ст. світ був біполярним: у ньому домінували США та СРСР. Це була епоха жорсткого протистояння, яка отримала на­зву «холодна війна». На рубежі ХХ та ХХІ ст. у зв’язку із розпадом соціалістичної системи світ став багатополярним, на світовій арені з’являються нові лідери: зростає роль Китаю, Індії, Японії, країн Європейського Союзу.

Запитання. Чи зміниться у майбутньому геополітичне поло­ження крупних країн світу? Яких і чому? Які країни можуть пре­тендувати на геополітичне лідерство?

2. Політико-географічне положення країн

Геополітика — це наука, яка вивчає вплив географічних чинни­ків переважно на зовнішню, а також внутрішню політику держав.

Природа й природні ресурси, а до них належить і площа терито­рії, є важливою умовою розвитку будь-якої держави. Кожна країна повинна мати достатній простір для задоволення своїх внутрішніх потреб. З іншого боку, вплив території — це вплив її природних, соціально-економічних умов і географічного середовища в цілому. Клімат, їжа і навіть географічний краєвид впливають на природу й психіку людини. Формується певний менталітет (характер, образ мислення) народу. Він обов’язково позначається на внутрішній і зовнішній політиці тієї країни, в якій цей народ переважає.

Зовсім об’єктивно різні результати розвитку націй і країн дає географічне положення країни, тобто розміщення відносно інших об’єктів і територій на поверхні Землі.

Якщо країна межує з нестабільними, кризовими державами, це негативно позначається на її соціально-економічному розвитку, внутрішній і зовнішній політиці.

Життя будь-якої людини, усвідомлює вона це чи ні, має певну мету. Так само і з країнами. Метою держави на міжнародній арені є її геостратегія. Поняття геостратегії тісно пов’язане з поняттям «геополітика» й обумовлено цілком об’єктивною потребою будь-якої держави вижити й розвиватися (експансія) в умовах потенцій­но ворожого оточення з боку інших держав, які теж всіляко нама­гаються відстояти своє «місце під сонцем».

Завдання. Дослідження з політичної географії перебувають у центрі уваги дипломатичних та розвідувальних служб багатьох держав. Наприклад, ЦРУ щорічно публікує подібні аналітичні та статистичні огляди всіх країн світу. Висловіть свої міркування що­до необхідності таких досліджень.

Без оцінювання ПГП країни неможливо встановлювати з нею будь-які відносини. Чи можна надати країні кредит, направити значні інвестиції в її економіку, укладати довготривалі угоди?

Оцінка ПГП країни включає такі аспекти:

• ступінь політичної і економічної стабільності, благополуччя населення або наявність соціальних проблем;

• відповідність ідеології, державного устрою, моралі, національ­ного характеру, культурних традицій, рівня розвитку із сусід­німи країнами;

• обсяг та якість зв’язків із сусідніми та віддаленими країнами (торгівля, науково-технічне співробітництво, туризм, культур­ний обмін тощо), умови їх здійснення;

• політична та економічна значущість у світі та регіоні, ступінь зовнішньополітичної активності;

• участь у військово-політичних угрупуваннях, наявність друж­нього або ворожого оточення;

• відповідність кордонів територіям розселення народів і їх тради­ційній господарській діяльності, наявність спірних територій.

Згідно з особливостями ПГП країни розробляється зовнішньо­політична стратегія держави, концепція національної безпеки (військової, економічної, соціальної, екологічної). Значною загро­зою для національної безпеки держави є її енерго- або ресурсоза­лежність від інших держав, наявність вогнищ збройних конфлік­тів поблизу кордонів.

3. Основні вектори зовнішньої політики України(виступи учнів та обговорення)

Визначаються три основні напрями зовнішньої політики України:

1) розвиток двосторонніх міждержавних відносин. Пріоритетними для України є відносини з сусідніми країнами та зі стратегічно важливими партнерами і впливовими державами світу;

2) європейська інтеграція. Подальше політичне та iнституцiйне зближення з ЄС;

3) багатостороння дипломатія:

• забезпечення ефективної участі держави у діяльності між­народних організацій;

• налагодження ефективного регіонального та субрегіонального спiвробiтництва, посилення ролі України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об’єднаннях;

• активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у ми­ротворчих та миропiдтримувальних операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.

V. Контроль і самоконтроль знань, умінь і навичок

Соціогеографічний практикум

Порівняйте ПГП країн (а) складіть характеристику ПГП кож­ної країни за планом (9 балів); б) зробіть висновок про спільні озна­ки та відмінності ПГП, спробуйте пояснити причини відмінностей (3 бали)):

І варіант. України та Індії;

ІІ варіант. України та Японії;

ІІІ варіант. України та Грузії;

ІV варіант. України та Франції.

VІ. Підсумок уроку

• Сучасні геополітичні процеси у світі характеризуються поси­ленням ролі провідних країн.

• ПГП країни залежить від багатьох чинників. Його оцінка необ­хідна для визначення зовнішньополітичної та економічної стратегії держави, розв’язання внутрішніх проблем.

• Україна прагне зберегти і розвивати раціональні економічні і політичні зв’язки, які відповідають її сучасному статусу неза­лежної і нейтральної держави.

VІI. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Спрогнозуйте геополітичне майбутнє України.