Велика Британія в 20-ті рр. ХХ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати основні внутріполітичні події у Великій Британії періоду стабілізації 1924–1929 рр.;

• показувати на карті трансформацію Британської колоніальної імперії;

• описувати політику внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії;

• характеризувати загальний страйк гірників 1925–1926 рр. у Великій Британії.

Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.

Основні поняття і терміни: «консервативна партія», «лейбористська парті», «загальний страйк», «домініон», «підмандатні території», «реконверсія», «коаліційний уряд», «гомруль».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Робота з картою

За допомогою карти атласа назвіть:

1) колоніальні найбільші володіння Великої Британії в Азії, Латинській Америці та Африці;

2) підмандатні території Великої Британії Африці, Азії та Латинській Америці та час їх появи;

3) держави і рік, коли вони отримали статус домініону у складі  Британської імперії.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Починаючи розгляд теми про розвиток Великої Британії у міжвоєнний період, пропоную вам з’ясувати становище цієї держави після Першої світової війни.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Метод «Мозковий штурм»

Учні висловлюють свої припущення, як склалася доля Великої Британії у повоєнний час. Учитель записує їх висловлені ними думки на дошці. Після цієї вправи до зошитів заносяться основні наслідки війни. Учитель у разі необхідності коментує й доповнює відповіді учнів.

Орієнтовний зміст відповідей

За результатами Першої війни:

• Велика Британія усунула свого конкурента в Європі — Німеччину;

• отримала 22 % німецьких репарацій;

• захопила значну частину колишніх колоніальних володінь Німеччини.

Разом з тим:

• втратила 1/3 національного багатства;

• втратила 40 % торгового флоту;

• скоротився на 20 % випуск промислової продукції;

• стан зовнішньої торгівлі погіршився: збільшився імпорт сировини та продовольства, зменшився експорт британських товарів;

• податки зросли в 6 разів;

• зросли державні позики (внутрішні — у 10 разів, зовнішній борг у кінці війни становив 1млрд 150 млн фунтів стерлінгів);

• із кредитора американських банків Велика Британія перетворилася на їхнього боржника (лише на погашення процентів Британія щорічно витрачала 40 % держбюджету);

• посилився національно-визвольний рух у британських колоніях.

Наслідки війни для Великої Британії не були втішними. Ситуація в країні вимагала здійснення якісних заходів в усіх сферах життя, щоб повернути Англії колишню могутність.

Робота зі схемою

Учні опрацьовують схему «Політичні партії Великої Британії. Вибори 1918 р.».

 

Робота в парах

Учні отримують історичні джерела, де містяться основні заходи коаліційного уряду. Опрацьовуючи тексти в парах, учні дають відповіді на запитання до документів.

Документ 1

Лейтмотивом діяльності уряду Ллойд-Джорджа було гасло:

«Розбуди Велику Британію!» Прем’єр-міністр уважав, що найкращим методом виведення країни з економічної кризи буде стимулювання приватної підприємницької ініціативи, демонтаж системи державного регулювання. Уряд швидко ліквідував усі державні органи контролю за економікою, демобілізував армію (4 млн англійських солдатів повернулися додому), почав здійснювати реконверсію — переведення промисловості на випуск мирної продукції).

У лютому 1918 р. у країні було проведено чергову виборчу реформу. Кількість виборців зросла з 8 млн до 21 млн осіб, уперше виборчі права отримали жінки віком понад 30 років. Ллойд-Джордж обіцяв зробити «країну гідною її героїв». Більшість виборців підтримувала реформаторський курс коаліційного уряду.

Після виборів було прийнято програми допомоги безробітним та будівництва дешевих жител для малозабезпечених. У 1918 р. запроваджено 8-річну, а 1921 р. — 9-річну безкоштовну обов’язкову освіту…

Запитання

1. Що уряд Ллойд-Джорджа вважав найкращим заходом, щоб вивести країну з економічної кризи?

2. Яка категорія населення вперше проголосувала за новим виборчим законодавством?

3. Що було зроблено у соціальній сфері?

Документ 2

…Чи не головною повоєнною проблемою Британії було ірландське питання — ірландські націоналісти більше не задовольнялися гомрулем (самоврядуванням).

У 1918 р. — в Дубліні самопроголошений парламент проголосив Ірландію незалежною республікою.

У 1919 р. — в Ірландії розпочалася громадянська війна, в якій провідну роль відіграла Ірландська республіканська армія (ІРА).

Проти незалежності виступив уряд Ллойд-Джорджа та шість протестантських графств Ольстера.

1921 р. — між ворогуючими сторонами було укладено перемир’я й досягнуто домовленості, за якими Ірландія отримала статус домініону у складі Британської імперії, а шість протестантських графств Ольстера — право проголосувати за вихід зі складу Ірландської республіки і залишитись частиною Сполученого Королівства.

Запитання

1. У чому полягав зміст «ірландського питання»?

2. Як воно було розв’язано?

У ч и т е л ь.

У січні 1923 р. ситуація в країні змінилася — до влади прийшли лейбористи, і Рамсей Макдональд оголосив склад уряду. Консерватори і ліберали не змогли домовитися про створення коаліційного уряду. За такої ситуації, не маючи більшості в парламенті, лідери обох партій не перешкоджали створенню лейбористського кабінету.

Робота з документом

Документ 3. Про Рамсея Макдональда та перший лейбористський уряд

«Король доручив Р. Макдональду сформувати перший за всю британську історію кабінет лейбористів. Проте Макдональд теж міг провалитися під час голосування довіри уряду, оскільки він представляв меншість, та на цей рік вже призначені загальні вибори. Прихід до влади лейбористів змусив тремтіти фінансовий світ, який вбачав у Макдональді та його друзях агентів більшовицької Росії.

Король, який виявив бажання дати лейбористам «законний шанс», запитував себе, що сказала б про такий кабінет його бабуся, королева Вікторія. Але хвилювання даремні. Бажаючи залишитися при владі, Макдональд угамував своїх найбільш революційно налаштованих прибічників».

Завдання

1. Поміркуйте, чому фінансовий світ побоювався приходу до влади лейбористів у Великій Британії.

2. Які усталені політичні традиції британського суспільства було порушено?

3. З’ясуйте, яких заходів вжив лейбористський уряд Р. Макдональда, щоб зберегти в країні «соціальний мир».

(Воропаєва В. В., Татаринов М. В. Всесвітня історія. 10 клас. Готові дидактичні набори до уроків. — Х.: ВГ «Основа», 2006. — С. 62).

Робота зі схемою

 

Запитання

1. Як би ви визначили характер заходів уряду Макдональда?

2. Що в діяльності лейбористського уряду могло призвести до розчарування його прихильників? Свою думку поясніть.

У ч и т е л ь. Незважаючи на популярні заходи у соціальній сфері, уряд Макдональда з часом викликав розчарування у своїх прихильників через непопулярність дій під час розв’язання трудових конфліктів. Це призвело до того, що

у жовтні 1924 р. на виборах абсолютну більшість отримали консерватори, сформувавши однопартійний уряд на чолі зі Стенлі Болдуїном.

Уряд Болдуїна намагався проводити врівноважену внутрішню та зовнішню політику, проте саме на час прем’єрства Болдуїна припав ряд соціальних конфліктів у Британії.

Робота з документами

Учні працюють у парах, даючи відповіді на запитання. Після опрацювання документів проводиться загальне обговорення.

Документ 4

…Для англійців вугілля було не просто джерелом тепла, а невід’ємним атрибутом британського способу життя. Цілі покоління сформувалися з переконанням, що у світі може трапитися що завгодно, але комин, розпечений англійським вугіллям, повинен завжди палати в оселі. Проте з часом шахти стали збитковими, попит на вугілля скоротився через післявоєнну економічну депресію на континенті та конкуренцію з боку нафти.

Британські тред-юніони (профспілки) вважали, що таке становище склалося тому, що приватні власники не дбають про стан вугільної промисловості, а відтак існує єдиний вихід — націоналізація шахт. Власники шахт дотримувалися іншої думки: щоб шахти могли успішно конкурувати з новими джерелами енергії, а шахтарі й далі мали роботу, слід подовжити тривалість

робочого дня і скоротити заробітну плату. Про те, що в роки війни власники

шахт отримували надприбутки, але на модернізацію шахт виручку не витрачали, вони воліли не згадувати.

Ще у 1921 р. уряд повернув шахти власникам, чим налаштував шахтарів проти себе. Упродовж п’яти років держава витрачала чимало коштів платників податків на субсидії власникам шахт, щоб ті не скорочували кількість робочих місць під приводом збитковості шахт.

Документ 5. Лист Генради британських тред-юніонів виконкому федерації гірників 8 квітня 1926 р.

«Дорогий м-ре Кук!

Промисловий комітет Генеральної ради уважно розглянув звернення, де Ви просили комітет зробити декларацію про підтримку, яку комітет готовий надати Вашій федерації у питанні про спроби власників шахт запровадити:

а) укладення порайонних угод;

б) подовження робочого дня;

в) зменшення зарплати.

Комітет усвідомлює важливість нинішнього становища, але вважає, що не настав ще час, коли може бути зроблена остаточна декларація про тактику Генеральної ради.

Генеральна рада вважає, що переговори перебувають ще на первісній стадії і треба докласти зусиль для того, аби знайти шляхи до зменшення розбіжностей між Вашою федерацією та власниками шахт. З цією метою він рекомендує негайно продовжити переговори. Комітет має бажання, щоби Ви подали йому після Вашої завтрашньої конференції докладне викладення точки зору Вашої федерації стосовно різних пропозицій, зроблених комісією.

Комітет запевняє Вас, що він готовий зробити все можливе для того, щоб сприяти угоді, і віддає себе у розпорядження Вашій федерації, якщо вона забажає скористатися з його послуг».

Документ 6

Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися і власники почали звільняти шахтарів з роботи. Реакція шахтарів була блискавичною — 3 травня вони розпочали грандіозний страйк, який переріс у загальнобританський і тривав до 12 травня. Кількість учасників загального страйку (разом із родинами) становила близько 18 млн осіб, тобто понад 40 % всього населення країни.

Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтарями і власниками шахт, страйк розколов Британію навпіл: по один бік конфлікту стали шахтарі, по інший — середні та заможні верстви.

Шахтарів підтримав Британський конгрес тред-юніонів (БКТ), а власників — уряд С. Болдуїна, через що прем’єр опинився віч-на-віч із загрозою загального страйку. Профспілки інших галузей закликали своїх членів припинити роботу на підтримку шахтарів, які вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці.

11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк незаконним і вже наступного дня керівництво БКТ оголосило про його припинення. Страйк шахтарів, які не підкорилися рішенню Генеральної ради БКТ, тривав до кінця листопада. Заробітну платню гірників було зменшено, а робочий день подовжено.

Запитання до документів 4–6

1. Чому для англійців видобуток вугілля мав таке велике значення?

2. Що стало причиною загального страйку шахтарів?

3. Чому страйк шахтарів увійшов в історію як загальнобританський?

4. Чим закінчився шахтарський страйк 1925–1926 рр.?

5. Припустіть, як події 1925–1926 рр. вплинуть на чергові вибори.

У ч и т е л ь.

Поразка шахтарів послабила позиції тред-юніонів, проте вона примусила парламент прийняти у 1927 р. важливий закон про трудові конфлікти і профспілки. Цей закон завдав тред-юніонам такого удару, від якого вони не змогли оговтатись до закінчення Другої світової війни.

Документ 7. Закон «Про трудові конфлікти і профспілки»

Будь-який страйк є незаконним у разі, якщо (І) метою його не є сприяння врегулюванню трудових конфліктів… та (ІІ) якщо він задуманий та розрахований на те, щоб безпосередньо або шляхом створення труднощів для суспільства застосувати примус щодо уряду.

Вимоги закону про трудові конфлікти і тред-юніони

Між оголошенням страйку і його початком має пройти певний час («охолоджувальний період»), щоб роботодавці й працівники спробували порозумітися, уникнувши страйку.

• Організатори та учасники незаконних страйків підлягали штрафу чи навіть відповідальності перед судом.

• Масове пікетування заборонялося.

• Політичні внески тред-юніонів до скарбниці Лейбористської партії заборонялися.

• Тред-юніони державних службовців не могли бути членами БКТ.

Запитання та завдання до документа 7

1. Доведіть, що Закон про трудові конфлікти і тред-юніони дійсно послабив позиції британських тред-юніонів.

2. Чому, на вашу думку, автори закону внесли останні два пункти?

3. Установіть причини прийняття консервативним урядом С. Болдуїна даного закону саме у 1927 р.

4. Які страйки забороняв даний закон, а які дозволяв? Поясніть чому.

У ч и т е л ь. За цих обставин, в умовах кризи, що розпочалася в 1929 р., на виборах перемогу здобули лейбористи, сформувавши другий лейбористський уряд на чолі з Р. Макдональдом.

Документ 8

Світова економічна криза далася взнаки у Великій Британії в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент в економіці настав навесні 1932 р., коли виробництво знизилося на 23 % від рівня 1929 р. Проте збитки були трохи меншими, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалась уповільненими темпами у першій половині 20-х років і тільки на початку 1925 р. досягла довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали традиційні базові галузі: металургія, вугільна промисловість, суднобудування. Виплавка чавуну і сталі скоротилися майже вдвічі, випуск суден скоротився майже у 12 разів.

Дрібні фермери та орендарі розорялися, бо сільськогосподарська продукція впала в ціні в середньому на 1/3. За роки кризи посилилася залежність країни від постачання сировини та продовольства, експорт англійських товарів скоротився удвічі. На 2,5 млн тонн скоротився тоннаж британського торговельного флоту. У 1931 р. витрати Великої Британії вперше перевищили прибутки на 110 млн фунтів стерлінгів… Криза призвела до небаченого рівня безробіття. У 1932 р. кожний четвертий робітник (з них майже половина металургів, понад 1/3 шахтарів) залишився без роботи. Економічне життя в індустріальних центрах практично завмерло. …Виникали нові страйки, «голодні походи»…

Запитання до документа 8

1. Чому криза, яка охопила Велику Британію, завдала менше збитків, ніж у Сполучених Штатах та Німеччині?

2. Які галузі економіки постраждали найбільше?

3. До яких наслідків у фінансовій та соціальній сферах призвела економічна криза?

У ч и т е л ь. Уряд країни не контролював економічну ситуацію, у Кабінеті Міністрів стався розкол щодо засобів виходу з кризи, що призвело в 1931 р. до відставки уряду. Цього ж року Р. Макдональд сформував т. зв. «національний уряд» із лейбористів, консерваторів і лібералів.

Робота зі схемою

 

Запитання та завдання

1. Які сфери життя охопили основні антикризові заходи?

2. Пригадайте основні заходи «нового курсу» Рузвельта у США та порівняйте їх із діями «національного» уряду Р. Макдональда.

У ч и т е л ь. Ужиті заходи дали змогу в 1934 р. вийти з тяжкої економічної кризи, а до початку Другої світової війни економіка Великої Британії досягла докризового рівня.

Англійський реформізм у 30-ті роки дедалі більше спирався на традиційні для країни консервативні ідеї. Тому не дивно, що на виборах 1935 р. з відчутною перевагою перемогли консерватори; вони здобули 387 депутатських місць у палаті громад і сформували однопартійний уряд на чолі з С. Болдуїном, якого у 1937 р. заступив Н. Чемберлен.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Назвіть уряди Великої Британії, що перебували при владі в 20-х роках.

2. У чому відмінність політики цих урядів?

4. Назвіть причини та наслідки страйку шахтарів.

5. Завдяки чому Велика Британія легше пережила часи кризи?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: