Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Альбера Камю «Чума»

Мета: допомогти учням усвідомити екзистенціальний зміст роману, його сюжет, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Пояснюючи свій задум роману «Чума», А. Камю писав: «В образі чуми я хочу створити атмосферу задухи, у якій ми всі перебували, атмосферу загрози й вигнання, у якій ми жили. Водночас я надаю йому ширшого значення в бутті загалом». Про знаменитий твір митця, що символізує одну з найтрагічніших сторінок ХХ ст. в історії людства, ми й поміркуємо на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Складання «анкети» А. Камю за опрацьованим удома матеріалом

Орієнтована відповідь

Ім’я, прізвище

Альбер Камю

Дата й місце

народження

7 листопада 1913 року, Алжир

Батьки

Батько: сільськогосподарський працівник, помер від

ран після Першої світової війни.

Мати: матограмотна іспанка за походженням, приби-

ральниця

Освіта

Початкова школа, ліцей, філософський факультет

Алжирського університету

Професія

Письменник, актор, драматург, режисер, політичний

репортер, книжковий оглядач, редактор газети, магістр

філософії, учитель

Сімейний стан

1934 року одружився із Сімоною Іє (через рік розлучився)

Захоплення

Бокс, література, театр, політика, філософія, громад-

ська діяльність

Нагороди

Нобелівська премія в галузі літератури 1957 року

Твори

«Чума», «Сторонній», «Міф про Сізіфа», «Калігула»,

«Стан облоги», «Праведні» та ін.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Обмін враженнями про прочитане

2. Повідомлення учня про історію створення роману «Чума»

Стислий огляд

1941 рік — перші начерки; 1943 рік — перший варіант твору, 1947 рік — вийшов роман, збагачений життєвим досвідом автора, зокрема його участю у французькому русі Опору. Сам Камю характеризував «Чуму» як твір, у якому простежується «перехід від боротьби поодиноких бунтарів до визнання необхідності згуртованої боротьби». Еволюція творчості письменника йшла «в напрямі до солідарності й співучасті», від «етапу абсурду» до «етапу

протесту».

3. Робота над епіграфом роману «Чума»

Поясніть слова Д. Дефо: «Якщо можна зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й можна зобразити будь-який реальний предмет через щось зовсім нереальне».(Звернувшись до алегорії, митець, відповідно до задуму, створює новий міф «відповідно до своїх пристрастей і своїх тривог».)

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

·         ŠŠ Визначте тему та проблематику твору А. Камю «Чума».

Очікувана відповідь

Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (за словами автора, «явний зміст «Чуми» — це боротьба європейського Опору проти фашизму»).

Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір; моральність та аморальність; життя і смерть.

·         ŠŠ Охарактеризуйте жанр твору.

Очікувана відповідь

Сюжет твору — роман-хроніка, про це зазначає сам автор на початку твору. Насправді — роман-притча, роман-міф, тому що має загальнолюдський і «позачасовий» підтекст; він багатозначний і як міф стає «надкультурним» явищем, бо не належить до однієї якоїсь культури; як притча має на меті моральне повчання.

Підтекст сюжету про боротьбу із чумою — алегоричне зображення французького руху Опору, боротьби з «коричневою чумою».

Камю писав: «Я поширив значення цього образу [чуми] на буття загалом». Тому у творі переплітаються світи — реальний (епідемія), алегоричний (боротьба з фашизмом) і філософський (боротьба із всесвітнім злом).

·         ŠŠ Дайте цитатну назву кожній частині роману.

Очікувана відповідь

І. «Місто вважати закритим».

ІІ. «Чума… стала спільною справою».

ІІІ. «Тепер уже не стало окремих, індивідуальних доль — була тільки наша колективна історія, точніше, чума, і породжені нею почуття поділяли всі».

ІV. «Хвороба відступила».

V. «Ця хроніка не може стати історією остаточної перемоги» (або: «…Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»).

7. Робота із словником літературних термінів

Абсурд — безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзістенціалізму).

Стоїцизм — мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.

У ч и т е л ь. Камю визначав абсурд як метафізичний стан людини у світі, отже, як фундаментальну проблему людського буття. Але головне в тому, як до цього ставитися. Ще 1938 року, рецензуючи в алжирській газеті роман Сартра «Нудота», Камю писав: «Виявити абсурдність життя — аж ніяк не завершення, а тільки початок… Нас цікавить не це відкриття як таке, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають». У згаданому творі Сартра герой «підкреслює все те, що відштовхує в людині», а Камю закликає побачити в людині трагічну велич, породжену непоправним розладом зі світом.

А. Камю говорить, що «абсурд має сенс лише настільки, наскільки з ним не погоджуються». Письменник не задовольнявся констатацією абсурдності буття, а прагнув знайти позитивні вирішення, дати відповідь на кардинальні питання: як і для чого жити. Важливим кроком на цьому шляху став його роман «Чума», у якому відбувається перехід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». Чума в Камю — це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, метафізичне зло. Чума — це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і як трагічна доля людини, бо зло нездоланне. Для Ріє і Тарру, устами яких говорить автор, чума — це щось невіддільне від людини; найнебезпечніша вона тим, що навіть той, хто не хворий, усе одно носить хворобу у своєму серці. Письменника непокоїла позиція людини в цій невблаганній реальності буття. Усвідомлення того, що отримати остаточну перемогу над злом неможливо, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхню готовність боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають її на бій проти зла, і знаходить їх у моральній природі людини.

Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі (фашизму), боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично

всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

·         ŠŠ Прочитайте й прокоментуйте висловлювання Ж. П. Сартра про Камю. З якими його положеннями можна погодитися, а з якими — ні?

«Камю представляв у нашому столітті — й у суперечці з теперішньою історією — сьогоднішнього спадкоємця старовинної породи тих моралістів, чия творчість є, напевне, найсамобутнішою лінією розвитку у французькій літературі. Його впертий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму фіналі боротьбу проти нищівних і потворних виявів доби».

VI. Домашнє завдання

Знати зміст роману, уміти його аналізувати.

Виписати цитати до характеристики героїв.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

·         Філософські ідеї роману А. Камю "Чума” навели мене на роздуми про…


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: