Мета: розширити відомості про слова автора, пряму, непряму мову й діалог; розвивати вміння передавати чужі думки за допомогою прямої, непрямої мови та діалогу, правильно їх оформляти на письмі; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: стилістичні особливості авторських слів при прямій мові, синоніміка речень із прямою і непрямою мовою.

Міжпредметні зв’язки:

Російська мова: речення з прямою та непрямою мовою.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Лінгвістичне спостереження

Порівняйте дві конструкції, зробіть висновок.

1. Шевченко писав: «Караюсь, мучуся, але не каюсь».

2. Шевченко писав, що він карається, мучиться, але не кається.

Висновок: синонімічними є конструкції з прямою й непрямою мовою, але вони характеризуються різними стилістичними відтінками. Пряма мова — це художній прийом змалювання постаті персонажа, розкриття його внутрішнього світу й поведінки, його ставлення до оточення. Це засіб індивідуалізації мови літературних героїв. Непряма мова стилістично нейтральна, позбавлена експресивності.

Інформація для міркувань

Слова автора теж виконують стилістичну функцію. По-перше, використання синоніміки лексико-граматичних засобів у рамках авторської мови, особливо в способах вираження присудка, дає можливість уникнути лексикограматичної одноманітності. По-друге, слова автора використовуються для характеристики персонажів. З цією метою з групи дієслівних синонімів (слів, фразеологічних виразів) зі значенням мовлення добираються такі дієслова, які зі стилістично-функціонального боку відповідають змісту й інтонації чужого мовлення. Наприклад: Та на порозі наштовхується на стару бабу, замотану в чорну хустку, низеньку і горбату, йбурмоче: — Слава Ісусу Христу! (Г. Пагутяк, «Тебе спалить сонце»). — Вона німа, — зронив старий (Я. Лижник, «Четверо за столом»).

Мовна трансформація

Замініть конструкції з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

1. «Сьогодні буде дощ», — сказав бригадир, поглянувши на сонце (І. Багмут). 2. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару» — звернувся він до своєї матері (О. Довженко). 3. Комісар наказує: «Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою» (Ю. Яновський). 4. «Нічого, Антоне Герасимовичу, не падайте, — сказав Комишанець, — все ж таки за нами друге місце? Срібло!» (О. Гончар). 5. «Земля найкраще пахне восени», — говорив сам до себе Тимофій (М. Стельмах). 6. «Не кидайсь хлібом, він святий!» —

в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).

7. У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».

Замініть непряму мову прямою:

1. Питалася матуся, чом я крізь сон сміюся, а в день пісні співаю, роботу забуваю (О. Маковей). 2. Не питай, чого в мене заплакані очі, чого часто тікаю я в гай і блукаю я там до півночі, не питай, не питай, не питай (Народнатворчість).

Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою.

1. Хвалилася калина, що з медом солодка. 2. Казав хрін, що він добрий з м’ясом. 3. А м’ясо каже, що воно без хрону добре.

Перебудуйте подані речення з прямою мовою на складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Перебудовані речення перекладіть і запишіть українською мовою.

1. А вот на это отвечу: Взрослые доверяют тем, кто не подводит, на кого можно положиться (В. Вяликов). 2. Михаил Иванович сказал однажды: Культура начинается с умывания лица (Т. Кедрина). 3. Ты что тут делаешь? — спросил другой детский голос (Б. Полевой). 4. Искать друзей в будущем — удел* одиночества**, — сказал Кульков (Е. Леонов). 5. В жизни ни единого цветка не продал! — торжественно ответил Николай Никитич (К. Паустовский).

Стилістичне редагування

Усуньте помилки, допущені під час заміни прямої мови непрямою. Обґрунтуйте свою правку.

1. Редактор ______ех–попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 2. Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 3.Вчителька суворо сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти. 4. Майстер весело звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла. 5. Микола, розглядаючи в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив. 6. Юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хвилинку забіжить додому.

Творче конструювання

Складіть і запишіть десять речень із прямою мовою, використавши у складі слів автора на вибір такі дієслова. Сказати, відповісти, подумати, скаржитися, зауважити, продовжити,

заперечити, запропонувати, вигукнути, міркувати, заявити, процідити, доповнити, пояснити.

Самостійна робота. Завдання в групах

Перебудуйте подані синтаксичні одиниці.

1-ша група: на речення з прямою мовою та словами автора;

2-га група: на речення з непрямою мовою.

Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформленням.

1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека). 2.Культура — це грядуще нації (Б. Олійник). 3. Нащо говорити там, де треба діяти (Б. Хмельницький). 4. Страшні слова, коли вони мовчать (Л. Костенко).5. Бери вершину — і матимеш середину. (Г. Сковорода).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Які синтаксичні синоніми мають речення з прямою мовою?

Які між ними емоційно-експресивні відтінки?

Які стилістичні особливості мають слова автора при прямій мові?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум на одну із тем: «Не вкради», «Не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш». Використати пряму мову й цитати.