Мета: визначати та порівнювати основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст., описувати світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, причини їх появи та наслідки; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, критично мислити, виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Робота з картою «Світ у другій половині ХХ ст.»

Учитель показує на карті країни, на які Сполучені Штати Америки та Радянський Союз поширили свій вплив після Другої світової війни, визначає, які з них стали на шлях капіталістичного розвитку, а які почали будувати соціалізм.

Бесіда

1. Чи можна говорити в даному випадку про двополюсність світу?

2. Спрогнозуйте, як складатимуться відносини між цими країнами.

3. Як ви вважаєте, чи виграє людство від такої біполярності світу?

ІІІ . М отивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Перемога Об’єднаних націй — Сполучених Штатів Америки, Радянського Союзу, Великої Британії, Франції, Китаю та їхніх союзників над державами-агресорами у Другій світовій війні зумовила докорінну зміну сил у світі. Німеччина, Італія та Японія на певний час залишалися поза межами міжнародного співтовариства.

Внаслідок війни великих матеріальних втрат зазнали й держави-переможниці — Велика Британія і Франція, що значно послабило їх міжнародні позиції.

На авансцені світової політики з’являються дві наддержави — США та СРСР, які за час війни примножили військову могутність настільки, що всі інші країни не могли до них дорівнятися. У Другій світовій війні вони виступали як союзники і спільно забезпечили перемогу держав антигітлерівської коаліції. Проте не встигла закінчитися війна, як між СРСР і США розпочалися незгоди і суперечності.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Економічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі та основні тенденції суспільного розвитку у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст.

Матеріали до уроку

У ч и т е л ь. Друга світова війна кардинально вплинула на економічне становище розвинених капіталістичних країн. Німеччина, Японія та Італія чекали милості від переможців. Англія і Франція зазнали значних втрат. Матеріальні збитки Франції становили 21,5 млрд дол. Чистий прибуток США, що перетворились на арсенал країн антигітлерівської коаліції, становив 117 млрд дол. Саме

США, запропонувавши «план Маршалла», стали базою економічного відродження післявоєнної Європи. Американські капітали сприяли закладанню основ майбутньої процвітаючої Західної Європи.

Характерною ознакою післявоєнного розвитку капіталістичних країн було те, що він відбувався за законами ринкової економіки, а тому від самого початку йому були притаманні конкуренція і безпосередньо пов’язана з нею інтенсифікація виробництва.

Водночас у соціалістичних країнах, очолюваних СРСР, економічний розвиток базувався на плановій економіці, внаслідок чого екстенсивність становила ґрунт тимчасових успіхів, досягнутих надмірними,нічим не виправданими матеріальними витратами.

У  перші повоєнні роки перевага за темпами розвитку була на боці соціалізму. Це стало можливим за рахунок тотальної мобілізації резервів та ресурсів, досі не задіяних у слаборозвинених країнах, що опинилися в системі планової державної економіки. Після того як можливості екстенсивного розвитку були вичерпані, економіка соціалістичних країн почала пробуксовувати.

Водночас у другій половині 50-х — на початку 60-х років країни з ринковою економікою повністю перехопили ініціативу і почали випереджати країни соціалізму. Країни з ринковою економікою успішно запроваджували все, що давало імпульс виробництву, це, у свою чергу, сприяло створенню надійної соціальної сфери, від чого залежали насамперед політична стабільність та спокій у державі. За розповіддю вчителя учні виписують фактори у вигляді тез.

Першим фактором, що позитивно вплинув на економіку капіталістичних

країн, стало застосування у міжнародних масштабах регулюючого чинника, що підтверджується створенням у 1946 р. першої світової валютної системи — Бреттон-Вудської. Йшлося, насамперед, про встановлення золотодоларового стандарту. Американський долар перетворився на світові гроші й обмінювався по курсу 35 доларів за одну тройську унцію золота (31,1 г). Долар, таким чином, став ключовою валютою, засобом розрахунків у системі міжнародного платіжного обігу, а також основною резервною валютою, тобто виконував функцію нагромадження. Бреттон-Вудська валютна система проіснувала до 1971 р. Вона припинила своє існування через валютні лихоманки 60-х років, валютну та енергетичну кризу початку 70-х, появу трьох центрів економічної сили, занепокоєння США зменшенням золотого запасу (в 1948 р. він становив 21 686 т, а в 1970 р. — лише 9 839 т).

Нова світова валютна система — Ямайська — остаточно сформувалася у 1978 р. В її основі — ринковий, плаваючий курс валют, у тому числі й долара, щодо золота. В Ямайській системі відбулося вирівнювання ролі твердих валют. Поряд з доларом у світі успішно функціонували і користувалися довір’ям німецька марка, японська єна, французький франк тощо, тобто гроші, за якими стояла потужна і стабільна економіка. Не втратив ваги й долар, проте його монополія закінчилась. І це логічно. США перестали бути єдиним центром економічної сили у світі.

Другим фактором була реалізація інтеграційних тенденцій, які почали розвиватися в Європі ще у передвоєнні роки. Нинішній Євросоюз, що об’єднує 15 країн, — своєрідний прообраз майбутнього світового співтовариства. Досвід засвідчує: чим більш структурованою і розвиненою є економічна інтеграція, тим меншими стають ризик та небезпека конфліктів. Проте життя переконує, що прагнення до інтеграції там, де для цього ще не склалися необхідні умови (високий рівень економічного розвитку, усталена демократія як норма суспільного життя, відсутність політичних амбіцій тощо), приречені на невдачу.

Третім фактором, мабуть, найважливішим, що впливав на всі сфери суспільного життя, стала науково-технічна революція  (НТР). Три великі винаходи минулого століття створили базу сучасного виробництва: ядерний реактор (1942), транзистор (1948), лазер (1960). Наприкінці 50-х — на початку 60-х років розпочався новий етап НТР. Особливо швидко розвивалися хімія та хімічні технології, атомна промисловість, космонавтика. НТР спричинила разючі зміни у виробництві, сфері праці, соціальній структурі суспільства.

Найкращі результати дала НТР у країнах з розвиненою економікою. Якщо капіталістична система сповна використала досягнення НТР, то соціалізм виявив тут свою очевидну неспроможність. НТР сприяла прискоренню темпів виробництва взагалі і цивілізаційній зрілості суспільства зокрема. Так, за 50 післявоєнних років азійцям удалося досягти того, на що Заходові довелося витратити кілька століть.

У 70-х роках розпочався новий етап НТР, який триває й донині. Він характеризується подальшим зрощенням науки та виробництва, прискоренням науково-технічних перетворень, використання новітніх досягнень науково-технічної думки у військових (надточна зброя) та мирних цілях (системи телекомунікації, нові матеріали та біотехнологія, що являє собою сукупність методів, які використовують живі організми і біопроцеси для виробництва цінних для народного господарства продуктів — кормових дріжджів, ферментів тощо).

Робота зі схемою

Запитання

Світові інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх причини, прояви та наслідки

У ч и т е л ь.

У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. Вони визначають напрями та пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище глобальної конкуренції, впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн та регіонів світу.

Проте незважаючи на очевидні економічні переваги, процеси міжнародної економічної інтеґрації відбуваються на тлі складного переплетіння соціально-економічних та політичних проблем.

Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі: націоналізм, традиційні конфлікти між окремими країнами та групами країн, ідеологічні розходження; політико-правові, економічні та соціально-культурні відмінності країн-учасниць; зростання затрат під час реалізації регулятивних функцій на наднаціональному рівні; суперечності, пов’язані з розширенням інтеґраційних угруповань тощо.

Запитання

Що таке «націоналізм»?

У ч и т е л ь. Ефективність міжнародної економічної інтеґрації досягається за рахунок таких чинників:

• усунення дискримінації та бар’єрів між країнами-учасницями інтеґраційних угруповань у переміщенні товарів, послуг, капіталу, робочої сили та підприємництва;

• стандартизація та уніфікація у виробничо-комерційній сфері;

• розширення ринку та економія на масштабах виробництва;

• забезпечення достатнього рівня конкуренції.

У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінують процеси міжнародної економічної інтеґрації. Вони визначають напрями і пріоритети сучасного етапу інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище глобальної конкуренції, впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн та регіонів світу. Характерною прикметою світової економіки є її глобалізація.

Після краху комунізму у Східній Європі дедалі більше країн включаються у світову систему господарських зв’язків.

Робота з історичними джерелами

Американський професор економіки з приводу глобалізації

«У 90-ті (ХХ ст.) стало зрозумілим, що людство уже володіє всіма технологіями в галузі комунікацій і транспорту, які тільки необхідні для формування глобальної економіки. Товари можуть створюватися в будь-якому місці світу залежно від того, де їх виробництво коштуватиме дешевше, і збуватися там, де вони користуватимуться найбільшим попитом і, відповідно, за найвищою ціною. Національні економіки замінюються глобальним господарством».

Запитання

1. Що, на думку вченого сприяє глобалізації господарської системи?

2. Чи може людство за сучасних умов уникнути глобалізації?

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які фактори сприяли економічному розвитку демократичних країн у повоєнний період?

2. Чим характеризувалось протистояння капіталістичних та соціалістичних країн?

3. Назвіть етапи ліквідації колоніальної системи.

4. Які етапи НТР можна назвати?

5. Що таке глобалізація?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.