Індія в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Індії від часів незалежності до сучасності, проаналізувати внутрішньо- та зовнішньополітичний курс Дж. Неру та І. Ганді, визначити особливості розвитку Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Яка партія очолювала національно-визвольний рух в Індії і міжвоєнний період?

2. Які форми антиколоніальної боротьби мали місце в Індії?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Індія, як колонія Британії, брала участь у Другій світовій війні: 3 млн індійців воювали на фронті.

Під час бойових дій у країні розвинулося машинобудування. Тому Індія сплатила усі борги Британії і вийшла з війни економічно зміцнілою. Однак країна не мала адміністративної єдності через багатоетнічний склад населення Індії, протистояння двох основних релігійних громад — індуїстів, інтереси яких представляв Індійський національний конгрес (ІНК), та мусульман, очолюваних Мусульманською лігою. Усе це заважало згуртуванню населення і послаблювало національно-визвольний рух.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність.

Курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній і зовнішній політиці

У ч и т е л ь. Одразу після закінчення Другої світової війни рух протии колоніального панування охопив широкі верстви населення Індії.

Робота зі схемою

Учні заповнюють схему під керівництвом вчителя, опрацьовуючи текст підручника

У ч и т е л ь.

Основи державного ладу, внутрішньої та зовнішньої політики Індії були закладені за прем’єр-міністра Дж. Неру (1947–1964), для якого ідеалом розвитку країни був демократичний соціалізм.

Поділ Інді ї

 

Запитання та завдання

1. Чому на території колишньої британської колонії виникло дві держави — Індія і Пакистан?

2. Назвіть дату здобуття Індією незалежності.

Робота з таблицею в парах

Один з учнів за текстом підручника заповнює колонку «Внутрішня політика», інший — «Зовнішня політика», після чого вони обмінюються інформацією.

Політика Інді ї після здобуття незале жності

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Прискорений розвиток держсектору

в промисловості (за рахунок будівництва державою підприємств в металургії, машинобудуванні,

електроенергетиці, вугільній і нафтовій промисловості).

Активна підтримка приватного бізнесу, контроль за діяльністю монополій.

Створення сприятливих умов для розвитку національної економіки

(за рахунок обмеження доступу іноземного капіталу в країну).

Проведення аграрної реформи

(обмеження розмірів феодального землеволодіння, передача землі за викуп орендарям з нижчих каст, заохочення створення кооперативів).

Проведення адміністративно- територіальної реформи у 1956 р. (розмежування за національною

та мовною ознаками)

Дотримання принципу «позитивного

нейтралітету», неприєднання до військово-політичних блоків (уряд Індії

засудив створення СЕАТО в 1954 р.

і СЕНТО в 1955 р.).

У відносинах з іншими країнами застосовували п’ять принципів мирного

співіснування «панча шіла» (уперше

щодо Китаю):

• взаємна повага територіальної

цілісності і суверенітету;

• взаємний ненапад;

• невтручання у внутрішні справи одне одного;

• рівність і взаємна вигода;

• мирне співіснування.

Дж. Неру був одним з ініціаторів Бандунзької конференції 1955 р. і створення Руху неприєднання

На початку 60-х рр. через перебування

на території Індії Далай-лами Тибету погіршилися індійсько- китайські відносини. Китайські війська окупували частину індійської території

 

У ч и т е л ь.

Після смерті Дж. Неру прем’єр-міністром Індії стає Л. Б. Шастрі, який дотримувався курсу Неру. Але у 1965 р. виникає новий військовий конфлікт з Пакистаном через Кашмір.

Саме тоді, як Індії і Пакистану за допомогою міжнародних політичних сил вдалося владнати ситуацію (в січні 1966 р.), Л. Б. Шастрі несподівано помирає. Новим прем’єр-міністром стає донька Дж. Неру — Індіра Ганді (мала гарну освіту, політичний досвід, в уряді Шастрі була міністром інформації та радіомовлення).

Продовження роботи з таблицею

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Проведення радикальних соціально-економічних реформ:

• націоналізація банків і системи загального

страхування;

• передача до рук держави експортної та імпортної торгівлі;

• організація кооперативної торгівлі товарами

широкого вжитку у містах і сільській місцевості;

• обмеження діяльності монополій;

• продовження аграрної реформи;

• зменшення податку на невеликі ділянки землі, земельного максимуму;

• скасування пенсій та привілеїв для князів.

Але паралельно із цим:

• запровадження надзвичайного стану (1975), заборона страйків;

• порушення громадянських прав і свобод;

• антигуманні методи розв’язання демографічної проблеми (через примусову стерилізацію)

 

Активізується співробітництво

із СРСР, особливо у військовій сфері.

У грудні 1971 р. Індія

розпочинає чергову війну проти Пакистану і доводить її до успішного кінця.

Після цього авторитет

Індії на міжнародній арені зростає.

Але за умов енергетичної кризи 1973 р. ця війна гальмує здійснення

Економічних і соціальних програм.

Економічна ситуація в країні погіршується, формується опозиція уряду І. Ганді

Завдання та запитання

1. Визначте спільні ознаки внутрішньої політики Дж. Неру та І. Ганді. У чому полягали особливості внутрішньополітичного курсу І. Ганді?

2. Визначте основні напрями зовнішньої політики Індії у повоєнний період.

Робота з історичними документами

Із виступу Індіри Ганді по Всеіндійському радіо 20 січня 1966 р.

«Із хвилюванням душі берусь я за розв’язання величезних проблем, що стоять перед нами. Сили та впевненості додають мені вчення, що їх заповіли Ганді та мій батько, а також власна моя безмежна віра в індійський народ. В останні роки, як і в минулому, він продемонстрував прагнення і спроможність впоратися з новими труднощами. На цій традиційній для Індії основі ми здатні протистояти будь-яким випробуванням… Сьогодні я знову повторю клятву вірності ідеям творців нашого суспільства — ідеям демократії та секуляризму, планової економіки і соціального прогресу, миру та дружби між народами».

Запитання

1. Які ідеї були покладені в основу політики І. Ганді?

2. На яких відомих діячів Індії вона посилається і чому?

У ч и т е л ь.

На виборах 1977 р. Індіра Ганді програла. В ІНК відбувається розкол. І. Ганді створює власну партію — ІНК(І).

В економіці країни назріває критична ситуація, і в 1980 р. І. Ганді знову стає прем’єр-міністром. Але в цей період активізуються сепаратистські тенденції в країні. 31 жовтня 1984 р. І. Ганді була вбитасикхськими екстремістами.

Робота з історичними документами

«Всесвітня історія. Індія»

«Прагнучи створити державу Халістан на території Пенджабу (північно-західної частини Індії), сикхські сепаратисти закликали до розчленування Індії, тероризували населення, вбивали небажаних їм політичних і громадських діячів, провокували зіткнення між різними релігійними громадами. Сикхи організували низку диверсій на залізницях, індійських авіалайнерах. Навесні 1984 р. вони захопили Золотий храм в Амрітсарі, перетворивши його на штаб-

квартиру. Операція урядових військ «Блакитна зірка» з очищення храму від терористів не тільки не поставила крапку в розв’язанні пенджабської кризи, а й стала відправним пунктом для її поодальшого трагічного розвитку — убивства сикхськими екстремістами прем’єр-міністра І. Ганді 31 жовтня 1984 р.».

Запитання

У чому суть проблеми сепаратизму в Індії?

Підсумок. Діяльність І. Ганді мала загалом позитивне значення для соціально-економічного розвитку Індії. Проте складність проблем усередині індійського суспільства унеможливила успішне завершення реформ І. Ганді.

Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

У ч и т е л ь.

У грудні 1984 р. прем’єр-міністром Індії стає син І. Ганді — Раджив Ганді, який спрямував свої зусилля на:

• подальше зміцнення єдності країни;

• боротьбу проти сепаратистів;

• боротьбу проти «старих ворогів» індійського суспільства: бідності, безробіття, неписьменності, хвороб.

До середини 1990-х років в політиці Індії домінував ІНК, яку очолювали представники сім’ї Неру-Ганді. Лише після конфлікту, який посилився після руйнування мечеті Бабрі в Айодге, в країні почали спалахувати серйозні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти.

За таких умов відбувається радикалізація індійського суспільства, як наслідок у країні набули популярності крайні націоналістичні партії та рухи. Саме тоді

Бхаратія джаната парті (БДП) почала виконувати перші ролі, а її керівникам вдалося об’єднати частину крайньо-правих партій, які під гаслами індуїзації країни намагалися перехопити владу у розгублених консерваторів, яких ще й гризли внутрішні корупційні конфлікти. 1998–2004 рр. БДП очолила уряд та створила більшість в палатах парламенту Індії, а керівником уряду був обраний більш поміркований їх представник — Атал Біхарі Ваджпаї.

Але після нападу на потяг з паломниками в 2002 р. почалася різанина в місті Гуджарат, на яку доволі м’яко відреагували державні структури (подекуди своїми діями ще більше провокуючи конфлікт). Суспільство поступово відходити від крайньо правих ідей. Тому

в 2004 р. на парламентських виборах опозиційна тоді партія Національного Конгресу досягла відчутної перемоги під Керівництвом Соні Ганді. Але створивши коаліцію та маючи більшість в парламенті, Соня Ганді відмовилася від поста прем’єр-міністра (через сумну долю своїх родичів на цій посаді). Тому

22 травня 2004 р. Манмохан Сінґх став головою уряду Індії. А в 2009 р. на чергових парламентських виборах Коаліція Об’єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом ІНК забезпечила собі підтримку в парламенті, а Манмохана Сінґха було переобрано прем’єр-міністром.

На сьогодні значна частина населення Індії проживає в злиднях, близько половини населення залишається неписьменною, зберігається високий рівень безробіття. Серед соціально-економічних, національних та релігійних залишається актуальною демографічна проблема. Населення Індії щороку зростає на 14 млн чоловік і сьогодні перевищує 1 млрд чол.

Активною залишається зовнішньополітична діяльність країни.

Зокрема, налагоджуються українсько-індійські зв’язки. Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно співпрацюють з індійськими кампаніями: на багатьох індійських підприємствах запроваджені й використовуються українські технології, машини та обладнання. Взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим фактором зміцнення співробітництва між обома країнами.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Які труднощі мали місце у політичному житті й економічному розвитку Індії у 80–90-ті роки?

2. Які політичні, економічні, національні і зовнішньополітичні проблеми розв’язує Індія на початку ХХІ ст.?

3. Чому, незважаючи на великі поклади корисних копалин в Індії, вона залишається слаборозвиненою країною?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: