Китай у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Мета: охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Китаю у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст., дати оцінку соціально-економічним експериментам китайських комуністів, пояснити суть культу особи Мао Цзедуна, аналізувати процесс реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, критично мислити; виховувати в учнів зацікавлення історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які ознаки були характерні для соціально-економічного розвитку Китаю у 20–30-ті роки?

2. Коли Японія здійснила агресію проти Китаю?

3. Яку територію Китаю наприкінці Другої світової війни було визволено радянськими військами?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Китайський народ під час війни з японськими агрессорами (1937–1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. Загинули численні культурні цінності, були зруйновані міста, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні.

У серпні 1945 р. радянські війська розгромили японську армію, і величезна територія Північно-Східного Китаю — Маньчжурія — була окупована радянською армією. На її території почали спішно формуватися військові підрозділи Компартії Китаю (КПК). Проте як тільки у травні 1946 р. радянські війська залишили країну, тут розпочалася громадянська війна.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів

Робота зі схемою

Громадянська ві йна в Китаї

 Запитання

Інтереси яких країн і чому зіткнулися в Китаї?

У ч и т е л ь.

Восени 1948 р. — у січні 1949 рр. відбулися вирішальні бої громадянської війни. Наприкінці січня 1949 р. комуністичні війська під командуванням Лінь Бяо захопили Пекін. Залишки військ Чан Кайші евакуювалися на о. Тайвань і створили там острівну Китайську Республіку.

А на території континентального Китаю 1 жовтня 1949 р. була проголошена комуністична Китайська Народна Республіка, яку одразу ж визнав СРСР. Главою держави став лідер Компартії Китаю (КПК) Мао Цзедун.

До 1957 р. в КНР тривав відбудовчий період, під час якого завдяки допомозі СРСР було побудовано понад 200 промислових підприємств, підготовлено близько 30 тисяч китайських спеціалістів. Понад 20 тисяч радянських спеціалістів передавали свій досвід безпосередньо в Китаї.

Але головне те, що, посилаючись на радянський досвід, узаконювалося

всевладдя КПК в Китаї та її лідера Мао Цзедуна. Поступово почав формуватися культ особи Мао, якого називали «китайським Сталіним» і «наймудрішим вождем».

Робота з таблицею

Із тексту підручника учні в парах виписують основні тези. Після цього учні пояснюють одне одному основні терміни.

Розвиток Китаю

«Три червоних прапори»

(1958–1960 рр.)

«Культурна революція»

(1966–1976 рр.)

У 1958 р. (з метою прискорення економічного розвитку країни) у Китаї розпочинаються перетворення, відомі як курс «трьох червоних прапорів», що складався з кількох етапів:

• «генеральна лінія» — курс на форсовану побудову соціалізму;

• «великий стрибок» — форсований розвиток промисловості, щоб «наздогнати і перегнати капіталістичні країни»;

• «народні комуни» — створення замість кооперативів народних комун з високим рівнем усуспільнення власності (запровадження зрівняльного розподілу їжі та одягу, воєнізація праці і побуту).

«Великий стрибок» і комунізація села мали важкі наслідки для економіки: розпочинається глибока економічна криза, вихід з якої було знайдено через запровадження курсу «врегулювання» (відновлення кооперативів, приватної торгівлі, відмова від ідеї комун). Цей експеримент спричиняє незадоволення, призводить до формування опозиції режимові Мао, проти якої Мао розгортає репресії

У 1966 р. розпочинаються перетворення в культурній сфері (мета — формування нової революційної свідомості, що сприятиме побудові нового комуністичного суспільства).

 

«Культурна революція» передбачала знищення старої «буржуазної» культури і поширення ідей Мао. Фактично «культурна революція» перетворилася на акцію організованої боротьби проти опозиції. Для цього зі школярів і студентів створювали загони відданих Мао хунвейбінів —

«червоних охоронців». «Культурна революція» сприяла встановленню абсолютної влади Мао Цзедуна, що тривала аж до його смерті 9 вересня 1976 року

 

Робота з історичними джерелами

«Гасла «культурної революції» у Китаї» Витяг з листівки організації хунвейбінів. Пекін, 1966 р.

«В усіх театрах, кінотеатрах, книжкових крамницях і т. ін. слід розмістити портрети Мао Цзедуна!

Старі звичаї мають зникнути!

Слід ліквідувати ресторани вищого класу!

Гасла слід писати червоними, а не золотими літерами!

Вивчення творів Мао Цзедуна потрібно починати в дитячих садках!

Інтеліґенція має працювати в селі!

Слід харчуватися разом, а також відродити мораль перших народних комун 1958 р.!

Слід відмовитися від використання парфумів, прикрас, косметичних засобів та одягу непролетарського характеру!

Слід ліквідувати залізничні вагони першого класу та салон-вагони!

Не слід робити фото, що рекламують так звану жіночу красу!

Слід знищити старий живопис, який зловживав неполітичною тематикою, зображенням бамбукових дерев!

Треба, щоб живопис відповідав ідеям Мао Цзедуна!»

Завдання і запитання

1. Проаналізуйте документ і визначте суть «культурної революції».

2. У чому полягала суть «великого стрибка» в Китаї?

3. Які наслідки для країни мала така політика?

Висновок. Повоєнне протиборство Заходу і Сходу, США та СРСР спричинили громадянську війну в Китаї і, врешті-решт, утвердження в країні тоталітарного комуністичного режиму Мао Цзедуна.

Комуністичні експерименти остаточно підірвали економіку КНР й загострили соціальні та національні проблеми.

Розвиток Китаю в другій половині 70-х рр. ХХ — на початку ХХІ ст.

У ч и т е л ь.

У жовтні 1976 р. (після смерті Мао) в ході боротьби за владу була розгромлена «банда чотирьох» (найближчих соратників Мао). Із липня 1977 до лютого 1997 р. при владі перебував один з лідерів опозиції (не обіймаючи офіційних посад) — Ден Сяопін, якого небезпідставно вважають архітектором китайських реформ.

Реформи передбачали «чотири модернізації» у промисловості, сільському господарстві, науці та галузі оборони.

Завдання

Випишіть основний зміст цих етапів з підручника.

Орієнтовний варіант відповіді

Перший етап. Розпочався в грудні 1978 р. і передбачав реформу сільського господарства на основі розпуску комун та впровадження сімейного підряду, пожвавлення приватної торгівлі. Протягом 1979–1981 тривала реконструкція народного господарства — були знижені планові показники, скорочена армія та військові видатки, військова промисловість почала випускати техніку для сільського господарства.

Другий етап. Розпочався в жовтні 1984 р. і передбачав реорганізацію промисловості шляхом обмеження адміністративного втручання, переведення підприємств на госпрозрахунок за умов стимулювання ринкових відносин. Водночас заохочувалося використання іноземного капіталу в межах так званих особливих економічних районів та вільних економічних зон.

Третій етап. Розпочався в березні 1985 р. і передбачав реформування управління, науки та техніки, освіти з метою розгортання і впровадження НТР.

Четвертий етап. Розпочався в 1985 р. і був спрямований на посилення позицій національної валюти, приватної власності та реформування банківської та податкової системи.

Внаслідок реформ темпи приросту виробництва в КНР у 80‑х рр. складали 12—18 % щорічно, а в 90-х рр. — 10,2 %.

Проте економічне піднесення відбувалося на фоні збереження комуністичної влади та ідеології. «Чотири принципи» Ден Сяопіна були покладені в основу Конституції КНР 1982 р.: соціалістична перспектива, диктатура пролетаріату, керівна роль КПК, дотримання ідей марксизму-ленінізму і Мао Цзедуна.

Офіційно в КНР будується «соціалістична ринкова економіка».

Будь-які спроби реформування політичної сфери життя суспільства спричинили жорстку реакцію влади.

Завдання і запитання

1. Розкрийте значення реформ Ден Сяопіна для економічного розвитку Китаю.

2. Чи вбачаєте ви суперечності в терміні «соціалістична ринкова економіка»?

Робота з джерелами інформації

Тези «КНР на міжнародній арені»

Побудова зовнішньої політики КНР у перше десятиліття з озиранням на Москву.

14 лютого 1950 р. — підписання радянсько-китайського Договору про дружбу, союз та взаємну допомогу.

Середина 60-х рр. — кардинальна зміна зовнішньої стратегії концепції КНР: підштовхнути до ядерного конфлікту СРСР та США, а Китаю залишити роль спостерігача двобою. Із появою в Китаї ядерної зброї (1964) така концепція загрожувала світові катастрофою.

Схвальне сприйняття правлячими колами США антирадянського курсу Пекіна.

1972 р. — візит американського президента Р. Ніксона до Китаю — нормалізація американо-китайських відносин.

1978 р. — нормалізація японо-китайських відносин.

1979 р. — відмова КНР від продовження Договору 1950 р. про дружбу з СРСР. Засудження китайським керівництвом агресії СРСР проти Афганістану. Початок війни між двома соціалістичними країнами — КНР та Соціалістичною Республікою В’єтнам.

1997 р. — перехід Ґонконґу під юрисдикцію Китаю.

1999 р. — згідно з домовленістю, до складу Китаю перейшла португальська колонія Аомінь (Макао).

Питання Тайваню до сьогодні залишається невирішеним, і КНР вимагає від усіх країн, з якими має дипломатичні відносини, невизнання цієї держави.

Китайська Народна Республіка — позаблокова держава.

Відхід від територіальних суперечок у відносинах з Росією.

2002 р. — підписання декларації між АСЕАН і КНР про кодекс поведінки в територіальних питаннях.

Запитання

1. Які основні напрями і цілі зовнішньої політики Китаю у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.?

2. Яких змін зазнала зовнішня політика Китаю за останні п’ятдесят років?

У ч и т е л ь. Економіка Китаю посідає сьоме місце у світі й вимагає постійного збільшення обсягів зовнішньої торгівлі. Найвищі показники зовнішньоторгового обігу КНР у 2004 р. були досягнуті з Японією, США, Ґонконґом, Республікою Кореєю, Тайванем, Німеччиною та Сінгапуром. Динамічно розвиваються й українсько-китайські відносини: за обсягом торгівлі Китай посідає друге місце після Росії.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з історичним джерелом

Китайський дипломат про специфіку реформ у Китайській Народній Республіці

«Якщо характеризувати сучасну ситуацію в Китаї, то можна виділити такі моменти: в політичному плані це система багатопартійного співробітництва під керівництвом КПК; в економічній сфері — ринковий механізм, який у цілому вже відіграє чільну роль, з елементами багатоукладності… яка є стрижневою; з суспільною власністю; в ідеології та культурі — система різноманітних ідей

з марксизмом як головною доктриною.

В усьому цьому визначається китайська специфіка, яку важко сприймають навіть деякі китаїсти: один із них насмілився назвати унікальну соціально-економічну систему в Китаї «соціалістичною формою з капіталістичним змістом».

Запитання

Чому, на вашу думку, економічні реформи китайських комуністів дали позитивні наслідки, а радянських — економічний занепад і розпад СРСР?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти політичний портрет Д. Неру та І. Ганді.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: