В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»; «Найкраща лінійка»

Мета: вчити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головних дійових осіб, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати віру у свої сили.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського, виставка книг автора.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Повідомлення теми уроку

— Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського. Чим особлива його творчість?

— Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, в яких він розповідає про випадки зі шкільного життя, коли у начебто звичайних ситуаціях розкриваються невідомі досі риси характеру дітей.

III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу»

1. Робота над заголовком твору.

— Прочитайте назву оповідання. Чи можете ви передбачити, про кого у ньому йдеться? Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

2. Виразне читання оповідання вчителем.

— Де відбулися описані події?

— Чому Павлик списав задачу у Зіни?

3. Словникова робота.

1) Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

 

У Зіна

у Павлик

над задача

дія у зошит

 

2) Читання пірамідок слів «луною» за вчителем, потім — мовчки.

 

— Які слова є спільнокореневими? Доберіть спільнокореневі слова до слів помилка, почервонів.

— Доберіть синоніми до слова стурбований (схвильований, збентежений, знервований).

4. Повторне читання оповідання мовчки.

— Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.

5. Аналіз змісту твору.

— Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

— Чому Павлик не розв’язав домашньої задачі?

— З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?

— Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

— Які оцінки отримали діти за домашнє завдання? Прочитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них.

— Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

— Як далі можуть скластися стосунки Зіни й Павлика?

— Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні? Чи доводилось вам потрапляти у подібну ситуацію? Як вона роз’язувалась?

6. Читання оповідання за особами.

— З якою інтонацією слід читати слова Петрика? (Схвильовано)

— А Зіни? (З осудом, повчально)

7. Робота з ілюстрацією до оповідання.

— Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського

«Найкраща лінійка»

1. Підготовка до самостійного читання.

 

письмові

найкращі

ручної

кострубата

гладенька

праці

лінійка

роботи

оцінки

 

— Що спільного у словах кожного стовпчика? (Прикметники, іменники)

— Утворіть словосполучення, з’єднавши слова двох стовпчиків.

— Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка)

2. Самостійне напівголосне читання твору або читання мовчки.

3. Повторне читання оповідання вголос.

— Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Які уроки згадує автор у творі? Що учні робили на кожному з них?

— Яку оцінку отримав Роман за диктант? Який настрій мали хлопці на уроці рідної мови?

— Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці. Як учитель оцінив їхні роботи?

— Як змінився настрій у Миколи і Романа?

— Які здібності виявили Микола і Роман?

5. Розвиток зв’язного мовлення.

— Продовжте це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад, про те, як хлопці допомогли один одному підвищити свої оцінки з того предмета, який викликав у них певні труднощі.)

V. Підсумок уроку

— Поміркуйте, що автор схвалює, а що — засуджує у своїх творах.

— Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?

VI. Домашнє завдання

Читати, переказувати оповідання.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: