Тема. Дієслова, що означають завершену і незавершену дію. Вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. Т.Шевченко – співець краси рідного краю.

Мета. Формувати в учнів початкові уявлення про взаємодію виду дієслова і часових форм; вчити добирати  і знаходити потрібні синоніми, антоніми з урахуванням ситуації мовлення.

Розширити й поглибити знання учнів про великого народного поета Т.Шевченка. Вчити дітей сприймати красу природи, відтворену у віршованому тексті.

Виховувати любов до рідного слова, повагу до спадщини, яку залишив нам поет.

Обладнання.Таблиці-схеми, сигнальні картки, індивідуальні карточки, малюнковий план.

Хід уроку:

 І. Організаційний момент.

 ІІ. Оголошення теми уроку.

• Сьогодні на уроці ми продовжуємо тему “Дієслово”. Закріпимо ваші знання про вид дієслів, утворення та вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. А працювати будемо ось за таким планом…(на дошці - малюнковий план)

ІІІ. Повторення вивченого.

1. Каліграфічна хвилинка.

НУ  ТИ   ША   ВА

• Із даних складів утворіть і запишіть слово (шанувати).

- Поставте запитання до слова, до якої частини мови воно належить?

- В якій формі стоїть дане дієслово? (В неозначеній, початковій)

- Від даного дієслова утворіть і запишіть різні часові форми.(Шанували, шануємо, будемо шанувати, шануватимемо)

- Кого із великих синів вшановує Україна ось уже майже півтора століття?

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

2. Письмо по пам’яті.

• Тож коли ми вшановуєм пам’ять Шевченка?
• Приготуйтесь записати речення із вірша по пам’яті. Запис речення буде продовженням каліграфічної хвилинки.

Щовесни ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

• Визначте орфограми у реченні. Над дієсловом надпишіть час і число.

  Перевірка.

3. Поетична хвилинка.

• Скільки років минуло з дня народження великого народного поета?
• Чому його так називали? (Вболівав за народ, своїми творами закликав його піднятися на боротьбу)
• Як ще називали Шевченка?(вірний син, великий Кобзар, “велетень у царстві людької культури”,”князь у царстві духа” за І. Франком)
• Які твори великого Кобзаря ви пам’ятаєте?
• Хто, виконуючи домашнє завдання, спробував свої сили у складанні віршів з використанням опорних рим? (Зійди-прийди-знайди. Сідає-позичає-дрімає.)

4. Самостійна робота.

а) Індивідуальні завдання на карточках з наступною перевіркою.

б) Завдання по групах:

• Утворіть словосполучення з дієсловом вшановуємо і словами, якими згадуємо чи говоримо про Шевченка.(Вшановуємо Кобзаря, великого поета…)

І група.

• Одне із утворених словосполучень введіть в речення.

ІІ група.

• Скласти речення із поданих слів.

Встала, й, чорну, весна, землю, розбудила, сонну.

ІІІ група.

• Доповнити речення.

Вітер з гаєм …, …з осокою. (Розмовляє, перегукується, шепче, дружить)

• У реченнях (для всіх груп) підкреслити дієслова, визначити число, вид і час.

Додаткові завдання: слово шанують розібрати за будовою, ш.потіти, ро.будила…

Підсумок перевірки виконаних завдань. Оцінення.

ІY. Робота над темою уроку.

1. Вправа для “розумової гімнастики”.

Із поданих складів утворити слова і прочитати рядки поезії Т.Шевченка.

Са, ви , док, шне,ко, вий, ха, ло, ти,

Хру, над, ви, шня, гу, щі, ду, ть, ми.

2. Робота над віршем “Садок вишневий коло хати”…

Вірш написаний далеко від рідної землі, у засланні. Це спогад про Україну, її чудову природу, дорогі серцю місця, де пройшли дитячі роки поета і куди він завжди мріяв повернутися.

а) Ознайомлення із змістом твору. Читання вірша вчителем.

Плугатар – той, хто оре землю плугом, орач.

б)  Робота над змістом твору.

• Прочитайте вірш і скажіть, яку пору року зображено в ньому, які слова і вислови це підтверджують?
• Яка частина доби описана в першій строфі?
• Яка тема 1-ої строфи? Який би ви дали заголовок?
• Яке слово починає вірш?                 
• Чому не сад, а садок? ( У бідняків були невеликі садки)
• А ви звернули увагу, який був сад? (На Україні біля хаток переважно саджали вишні, вишневий садок – символ рідної землі, хоча в садках могли рости й інші дерева)
• Які образи ввів поет у першу строфу? (Плугатарі, дівчата,матері)

Крім цих образів, автор вводить образ природи – садок, хрущі. Саме на лоні природи змінюється життя людини.

• Прочитайте другу строфу. Визначте основний зміст і дайте заголовок. (“Вечеря”)
• Які слова це підтверджують?
• Це початок чи пізній вечір, доведіть це словами вірша?
• Прочитайте третю строфу. Дайте заголовок.

 Отже, у творі описано картини такого щасливого родинного життя, про яке мріяв поет.

в)  Вибіркове читання.

• Де вечеряла сім’я? Чому? (Тісно, бо багатодітна сім’я, часто з настанням тепла вечеряла і навіть ночувала на вулиці)
• В яких рядках поет підкреслив любов матері до дітей?
• Виберіть з вірша дієслова доконаного виду, утворіть від них неозначену форму дієслова з запитанням що зробити?( Покласти, заснути, затихнути)

г)  Вправляння у виразному читанні.

3. Фізкультхвилинка.
4. Складання діалогу (робота в парах).

• У вірші Шевченка встає перша зіронька. А чи задумувались ви чому на небі багато зірок? Чому одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?

(На дошці – опора:

• …, чому на небі багато зірок?
• … .
• А ти думав, чому вони різні? Одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?
• … .)

5. Інсценізація – мініатюра. (Уривок з повісті С.Васильченка « У бур’янах»)

• Послухайте розмову на цю ж тему Шевченка з матір’ю.

Діалог:

• Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
• Так, синочку, правда.

-     А чому так багато зірок на небі?

• Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
• Бачив, матусю, бачив…Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
• Бо коли людина зла, заздрісна , скупа, її свічка ледь- ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, світло,це далеко видно.
• Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
• Старайся, мій хлопчику…

6. Довідкове бюро.

• А тепер заглянемо в довідкове бюро і дізнаємось, що символізувала свічка на Україні.

Спробуйте уловити слова дієслова-антоніми, або дієслова, до яких їх можна підібрати.

1 уч. В Україні свічка символізувала життя. Слово свічка – давнє слов’янське слово, утворилось від дієслова світити. Те, що світить, випромінює світло, робить навколишній світ видним.

2 уч. Свічкою освітлювали приміщення. Із церкви несли “страсну свічку” в хату, щоб очистити її від нечистої сили.

3 уч. За народними повір’ями, у кожної людини є “небесна свічка” (зірка). Коли людина помирала, її зоря гасла, якщо жила гріховно – зірка тьмяніла. Звідси вислови – його свічка ясно горить, його зірка згасла.

• Які дієслова – антоніми ви почули? (Горить – згасла)
• До яких дієслів їх можна підібрати? (Утворилось – зникло,  очистити – забруднити, помирала – народжувалась)

7. Робота з картками – шифрами.

 І гр. 

            Течія

 ІІ гр.

                  Цвіт

 ІІІ гр.

                 Хід

• Утворіть від слів дієслова.
• Які із дієслів ви зустрічали в поезіях Шевченка? (“Тече вода з-під явора”, “Зацвіла в долині червона калина”,” Сонце заходить, гори чорніють”…)

• До даних дієслів доберіть синоніми. Одне з них введіть у речення.

І в. Тече – біжить, поспішає, хлюпоче…

ІІ в. Ходить – йде, крокує, чимчикує, шкандибає…

• Визначте основу в реченні. Встановіть зв’язок слів.

V. Підсумок уроку.

• Що нового запам’яталось, що зацікавило?
• Який вид роботи сподобався?
• На якому етапі уроку виникали труднощі, було втрачено час?

Автор: Валентина Комнацька