Свято Купала — одне з найпоетичніших народних свят — сягає своїм корінням у глибину віків. Під різни­ми назвами його знають у багатьох європейських краї­нах. Припадає воно на середину літа, на період літ­нього сонцестояння. Свого часу християнська церква приурочила свято до дня Івана Хрестителя (24 червня), від якого воно запозичило свою нову назву («святого «Яна» у західних слов'ян, «сан-Джованні» в Італії, «сан-Хуан» в Іспанії і т. д.). Святкують Купала подекуди і на американському континенті, зокрема в Бразилії, ку­ди його занесли європейці. Проте спільними для всіх народів є дохристиянське походження свята і його го­ловні прикмети.

Давні обряди пошанування природи, звичаї - пам'яті про померлих Урок розпочинається прослуховуванням запису пісні — веснянки, що побутує на Волині.

Ведучий 1: 3 давніх-давен людям відомо: «дере­во життя» — це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого часу, другий — сучасного, а третій — майбутнього. Зображення «дере­ва життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нероз­ривний взаємозв'язок минулого, сучасного і майбутньо­го. Як це розуміти? А так, що все навколишнє — це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається за­раз, народжується майбутнє.

Лунає грамзапис пісні «Родина» у виконанні народ­ного артиста України Василя Зінкевича.

Мета: підсумувати набуті знання з теми, виховувати повагу до роду, родоводу, родини; працювати над за­своєнням термінів і понять; оспівувати й опоетизовувати предків.

Петро Яцик – канадський підприємець українського походження, найвідоміший меценат другої половини ХХ століття, за яким стоять глибокі знання та серйозна людська культура.

Мета: залучити якнайбільше учнів до читання художньої літератури, пробуджувати національну самосвідомість; збагачувати свої знання творами письменників Черкащини; прищеплювати любов до книги та повагу до рідного слова, сприяти вихованню гідних громадян своєї Батьківщини

Мета: поглибити знання учнів про рідну українську мову, її історію; формувати національну свідомість школярів; виховувати поважне ставлення до мови; розвивати пізнавальні інтереси.

У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю, саморобні книжечки з прислів’ями про Шевченка, його «Кобзарем», піснями та висловами про нього.