Мета уроку: розглянути правила безпечного поводження з речовинами побутової хімії; розвивати навички надання першої допомоги при потраплянні небезпечних речовин на шкіру, слизові оболонки та отруєнні.

Очікувані результати: учні повинні пояснювати небезпеку від необережного поводження з речовинами побутової хімії; учні повинні називати наслідки ураження шкіри та слизових оболонок хімічними речовинами, наслідки отруєння; учні повинні характеризувати ознаки отруєння та ураження речовинами побутової хімії; учні повинні виконувати алгоритм надання першої допомоги при ураженні речовинами побутової хімії.

Обладнання: етикетки від речовин побутової хімії

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Усе любить міру. (Народна мудрість)

n 1. Організаційний етап

n 2. Актуалізація опорних знань

2.1. Перевірка індивідуальних домашніх завдань.

2.2. Тестове завдання для контролю знань (тест № 13, роздавальний матеріал).

Відповіді: 1 в, г; 2 б; 3 б; 4 г; 5 б, г; 6 а, б, в.

2.3. «Один вдома».

Хлопчик Неслухайко прийшов зі школи раніше за всіх і вирішив приготувати вечерю на газовій плиті та в духовці. Він зателефонував матусі та повідомив про свій «сюрприз».

Запитання до учнів:

— Чому матуся негайно їде додому?

Учні записують на аркушах, що може вчинити цей бешкетник щодо газонебезпеки.

2.4. «Я — інспектор газової служби» («ланцюжок»).

Учні по черзі встають із місця і називають правила безпечного поводження з газовим обладнанням.

n 3. Мотивація навчальної діяльності

3.1. Повідомлення теми уроку та формулювання разом з учнями мети та задач вивчення нового матеріалу.

3.2. Проблемне запитання.

— Чому людина використовує речовини побутової хімії, якщо знає про їх небезпеку?

n 4. Етап засвоєння нових знань

План пояснення нового матеріалу

1. Хімічні речовини в побуті (складання класифікаційних схем).

«Мозковий штурм».

Учні називають усі відомі їм побутові хімічні речовини. Усі відповіді фіксуються на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: ліки, засоби особистої гігієни, лаки та фарби, засоби для чищення, складові їжі, отруто-хімікати, клеї.

Учням необхідно поєднати всі речовини в групи за певними ознаками, тобто класифікувати речовини (безпечні, небезпечні, умовно безпечні). Назви груп записуються на дошці у вигляді схеми.

2. Правила поводження з хімічними речовинами (пояснення за таблицею).

3. Умовні позначення на речовинах побутової хімії.

4. Ознаки отруєння (складання схеми).

5. Отруєння лікарськими препаратами (пояснення за таблицею).

6. Перша допомога при ураженні очей хімічними речовинами.

n 5. Узагальнення та закріплення знань

5.1. Практична робота «Моделювання допомоги при потраплянні на тіло хімічних речовин».

5.2. Практична робота «Моделювання допомоги при отруєнні»

5.3. Експрес-контроль [7], тест № 7.

Відповіді.
Варіант 1: 1 а, г; 2 а; 3 в; 4 в; 5 б; 6 а.
Варіант 2: 1 а; 2 в; 3 а, б; 4 в; 5 в; 6 г.

5.4. Розгадування кросворда «Речовини побутової хімії».

5.5. Індивідуальна робота за картками.

5.6. Робота в групах.

Кожній групі з 4–5 учнів надаються етикетки від двох різних речовин побутової хімії (безпечна та небезпечна).

Завдання групам:

1) роздивитися позначення на етикетках;

2) прочитати запобіжні заходи при використанні;

3) визначити, до якого типу належить кожна речовина.

5.7. Робота з друкованим зошитом [5], с. 39–40.

5.8. Обговорення епіграфа до уроку.

— Чому саме цю народну мудрість обрано епіграфом до нашого уроку, адже в ній немає ані слова про побутову хімію?

5.9. Відповідь на проблемне запитання.

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Особистий кошик»

Учні визначають важливі моменти уроку, щоб зберегти набуті знання для майбутнього життя.

n 7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Індивідуальні завдання.

1. Якими речовинами побутової хімії тобі дозволяють користуватися батьки?

2. Як потрібно зберігати ліки?

3. Які кислоти використовують удома для приготування їжі? Як вони зберігаються?

4. Етап засвоєння нових знань

1. Хімічні речовини у побуті

Додаткова інформація

Історична довідка

На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск, крохмаль, жири, оливкову та кокосову олію, оцтову кислоту тощо) так і неорганічного (пемза, кухарська сіль тощо). Крохмаль застосовувався для склеювання папірусу, яєчний білок — для склеювання виробів, бджолиний віск — для виготовлення фарб, покриття табличок для письма, виготовлення засобів догляду за меблями. Пурпур, індиго, хну використовували для фарбування волосся, а також бавовни, шовку, льону, вовни.

У побуті знайшли застосування гіпс, лаки для розпису на стінах. До речі, яскраві зображення на стінах печер та прадавніх будівель збереглися й до наших часів. Багато секретів натуральних барвників загубилося в часі, але деякі збереглися і використовуються у наш час при виготовленні килимів та рушників народними майстрами.

У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат.

Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва.

Звичайно, кожна, знов створена синтетична речовина, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дії. І все ж, велика кількість цих речовин є джерелами вивільнення у повітря продуктів, що здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет.

За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків при поводженні людини з отруйними речовинами постійно росте, а особливо за останні 30 років. Їх причиною є сильнодіючі сполуки, наприклад, сірчана та оцтова кислоти, отруєння ліками, алкоголь і наркотичні речовини і лише останнє місце посідають випадки отруєння препаратами побутової хімії.

2. Правила поводження з хімічними речовинами

3. Умовні позначення на речовинах побутової хімії

Читайте етикетки! На упаковці небезпечної для здоров’я побутової хімії є символи, які ви повинні навчитися розпізнавати. Це застережливі слова «Обережно», «Отрута», «Увага», «Небезпечно» або їхні графічні позначення. Дуже важливо знати різницю між цими термінами.

Отруйні речовини: високотоксичні або отруйні речовини (символ у рамці у вигляді знаку «Стоп!»).

Отрута: дуже небезпечний продукт, один з найтоксичніших. Невелика його частина, прийнята у разі вживання в їжу (в деяких випадках вистачає декількох крапель), може привести до летального результату.

Небезпечна речовина: вогненебезпечне, їдке або високотоксичне (символ у шестигранній рамці).

Увага або обережно: помірна токсична речовина (символ у трикутній рамці).

Окрім цих символів, застережливих про небезпеку, на упаковці хімічних засобів також надруковані застережливі слова, що відображають ту або іншу міру токсичності.

Їдкі (корозійні): у контакт з певними матеріалами і живими тканинами, роз’їдають їх. Це дуже ефективні миючі засоби, проте, надзвичайно шкідливі для шкіри, слизової оболонки і очей. Будь-які речовини, кислоту, що містять, або луг, є їдкими. Приклади: засоби для чищення металевих поверхонь, вибілювачі з хлором, засоби для прочищення раковин і миття батарей.

Вогненебезпечні: легко займаються. Хоча вказівки на токсичність на упаковці зазвичай не міститься, більшість з подібних засобів є отруйними. Приклади: рідкий газ для заправки запальничок, скипидар, машинне масло, бензин, лак для волосся.

Реактивні: речовини з можливими небезпечними хімічними реакціями. Приклад: вибілювач із хлором, змішуючись з амоніаком, виділяє отруйні випари.

Вибухонебезпечні: будь-який аерозоль може вибухнути під тиском.

Токсичні: речовини, що при проникненні в організм через травну або дихальну систему (а також через шкіру) здатні спричиняти серйозні пошкодження. Приклади: щуряча отрута, вибілювач, поліроль.

4. Ознаки отруєння

5. Отруєння лікарськими препаратами

Як захистити себе від отруєння ліками

У кожній родині зберігається певна кількість ліків. На всіх упаковках указано термін придатності. Якщо термін придатності вичерпався або етикетка взагалі відсутня, то ліки слід обов’язково викинути, оскільки старі, а тим паче невизначені ліки можуть спричинити отруєння.

Ні в якому разі не зберігайте ліки окремо від інструкції щодо їх приймання. Це дуже небезпечно, оскільки потім можна помилково завдати собі непоправної шкоди. Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Ті препарати, що мають зберігатися в холодильнику, помістіть у спеціальну коробку з кришкою та позначте її червоним хрестиком, або написом чи наклейкою.

Зазвичай ліки зберігаються при кімнатній температурі, тобто при 20 °С, якщо на упаковці не вказаний інший температурний режим. Напис «у прохолодному місці» відповідає 12–15 °С.

Будь-які зміни кольору або консистенції ліків, є сигналом, що вживати їх не можна. Велике значення має час прийому ліків. Деякі природні та синтетичні лікарські препарати, прийняті після їди, можуть або зовсім втратити свої властивості, або значною мірою їх втратити за рахунок прямої взаємодії зі складовими частинами їжі. Іноді ж навпаки — лікарський ефект може підвищитися.

Прискорювати дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб ковтнути їх та запити водою, дуже шкідливо.

Капсули необхідно ковтати цілком: їхня оболонка зроблена із спеціального матеріалу, який захищає слизову оболонку шлунка від агресивної дії медикаментів, у деяких випадках вона сприяє поступовому вивільненню діючих у ліках речовин і тому подовжує лікувальний ефект.

Перша допомога при отруєнні ліками

У будь-якому випадку гострого отруєння ліками негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду слід промити потерпілому шлунок, давши йому випити три-чотири склянки кип’яченої води, держаком ложки натиснути на корінь язика, щоб у нього швидше виникла блювота. Промивання шлунка слід повторити два-три рази.

Але робити це можна тільки в тому випадку, якщо хворий при свідомості. При втраті свідомості в жодному разі не можна вливати в рот хворому рідину для промивання шлунка, оскільки рідина може потрапити до дихальних шляхів, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.

Якщо у хворого виникло порушення координації рухів, нестійкої ходи, негайно покладіть його в ліжко. Якщо потерпілий втратив свідомість, поверніть його голову набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.

Коли прибуде «швидка», обов’язково передайте медичним працівникам упаковки з-під прийнятих постраждалим ліків і повідомте, якщо можливо, час прийому препарату, його дозу.

6. Перша допомога при ураженні очей хімічними речовинами

1. Промивання очей великою кількістю проточної води кімнатної температури. Не можна терти при цьому очі руками.

2. Виклик «швидкої допомоги» або лікаря. (Якщо поряд декілька людей, то дії здійснюються паралельно.)

Додаткова інформація

Увага: ртуть!

Випари ртуті дуже отруйні. Після потрапляння до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя. Установлено максимально допустиму концентрацію випарів ртуті: для житлових, дошкільних, навчальних і робочих приміщень — 0,0003 мг/м3 для виробничих приміщень — 0,0017 мг/м3. Концентрація випарів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини. Симптоми гострого отруєння проявляються через 8–24 години: починається загальна слабкість, головний біль та підвищується температура; біль у животі, розлад шлунка, хворіють ясна. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій випарів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті головний біль. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках — ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий її вплив викликає навіть божевілля.

При розливі ртуті (в т. ч. із розбитого термометра) прийнято такий порядок дій:

— організувати провітрювання;

— стороннім покинути приміщення й обмежити туди доступ;

— зібрати ртуть механічно (ганчіркою змоченою в олії);

— не застосовуйте пилосос (інакше його доведеться викинути);

— консультацію можна отримати телефоном у пожежників (служби порятунку);

— обробити підлогу чи місце, де розлилась ртуть розчином перманганату калію (марганцівка) з розрахунку двох грамів перманганату калію на 1 літр води.

Органічні забруднювачі

Джерелами органічних забруднювачів є речі, що знаходяться в кожному будинку,— фарби, розчинники, аерозолі, рідини для миття посуду, репеленти тощо. Вони спричиняють подразнення очей, нежить, головний біль, втрату координації. У важких випадках органічні забруднювачі негативно впливають на печінку, нирки й центральну нервову систему. Підтверджено, що деякі хімікати, використовувані при виробництві побутової хімії, здатні викликати у людей і тварин онкологічні захворювання. Головний метод боротьби з цим злом — дотримання правил зберігання, вказаних виготівником. Бажано зберігати побутову хімію на балконі або в добре вентильованому місці. Для гарантії можна помістити кожну пляшку або банку в поліетиленовий мішок.

Замінники шкідливих хімічних речовин

Якщо є можливість, використовуйте безпечні альтернативи хімічних речовин. Адже домогтися ідеальної чистоти і блиску цілком можливо й натуральними засобами, не вдаючись до шкідливої хімії.

Харчова сода — натуральний засіб, за допомогою якого посуд можна довести до блиску. Сода допоможе вам ефективно боротися з плямами, чистити і полірувати алюмінієві, хромовані, срібні, сталеві, жерстяні та пластикові поверхні, а також коштовності. Її можна використовувати для очищення і дезодорування холодильників, дуже забруднених килимів, матеріалів на меблях. Сода також пом’якшує тканини і видаляє деякі види плям. Харчова сода пом’якшує жорстку воду, тому її можна використовувати як засіб від накипу.

Сік лимона можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також полірування столового срібла. Лимонний сік можна використовувати під час миття скла і видалення плям з алюмінію, одягу та порцеляни. Лимонний сік може відбілювати під впливом сонячного світла.

Любителям приємних запахів слід перейти з освіжувачів повітря на натуральні природні масла та есенції (лимон, евкаліпт, ялина, апельсин, лаванда). Для того, щоб освіжити повітря в приміщенні, можна використовувати спеціальні ароматичні лампи, які вмикають максимум на 20 хвилин, заправивши попередньо кількома краплями ароматичної есенції.

Оцет ефективно видаляє воскові плями і плями від смол, чудово дезінфікує (чистий оцет можна сміливо використовувати для обробки туалету), очищає плитку, кахель (тільки не забудьте потім як слід провітрити приміщення), видаляє накип (налийте в чайник разом з водою трохи оцту, перемішайте, прополощіть — і готово!). Крім того, з оцту можна приготувати ефективну і безпечну «рідину для миття скла», яка чудово чистить і не залишає розводів. Для цього потрібно лише розвести дві чайні ложки оцту в 1 л води. За допомогою оцту можна також чистити цеглу і камінь.

Бура — це природний мінерал, розчинний у воді. Бура перешкоджає утворенню борошнистої роси і цвілі, покращує властивості чищення мила та інших миючих засобів, видаляє плями, а якщо її змішати з цукром або чим-небудь солодким, то можна буде боротися з тарганами.

Майцена виробляється з кукурудзи і може використовуватися для чищення вікон, полірування меблів, чищення килимів і накрохмалювання одягу.

5.5. Робота за картками

Картка №1

1. Як потрібно зберігати лікарські препарати?

2. Чи можна використовувати ліки з простроченим терміном дії? Чому?

Картка №2

1. Чи є у вашій кухонній шафі хімічні речовини? Яке їхнє призначення?

2. Чи можна мити посуд речовинами для прання? Чому?