Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Марко Вовчок; розкрити ідейно-тематичне спрямування твору письменниці, опрацювати зміст і охарактеризувати героїв; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; порівнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд, естетичні смаки, виховувати почуття пошани до творчості Марка Вовчка, художнього слова; прищеплювати риси доброти, чуйності, порядності; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Марка Вовчка, бібліотечка її творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Чому більшість письменників мали псевдоніми? Наведіть приклади.

У яких творах художньої літератури можливе влучне поєднання уявного і реального?

У чому користь творів художньої літератури для кожної людини?

Що свідчить про актуальність того чи іншого літературного твору?

Доведіть, що за допомогою художньої літератури людина не тільки збагачується знаннями, але й виховується, розвивається. Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Марко Вовчок — найбільший талант нашої дотеперішньої літератури,

найбільший майстер нашого слова.

І. Франко

У коханні, як у битві, у кожного своя доля.

Т. Драйзер

1. Життєвий і творчий шлях Марка Вовчка (матеріал для вчителя)

МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА (1833–1907)

 

Перша батьківщина видатної української письменниці Марко Вовчок — Росія. Народилася Марія Олександрівна на хуторі Єкатеринському Орловської губернії. Батько її — Олександр Олексійович Вілінський, збіднілий дворянин, капітан у відставці, часто розповідав доньці і старшому сину Валерію про села Чернігівщини, де раніше влітку розташовувався табором полк, у якому він служив, детально описував українську природу, народні звичаї. Розумна,

ніжна матуся Парасковія Петрівна володіла кількома мовами, глибоко розуміла музику, любила українську пісню.

 

Перше велике горе спіткало дівчину у шість років — помер батько. У сім’ї з’явився вітчим — «дикий» поміщик, з приходом якого в хаті оселилося п’янство, знущання (не тільки над кріпаками, а й над сім’єю), розгули, а разом з ними і вічний страх. Програвши одного разу маєток дружини, вітчим покинув сім’ю, а мати з трьома дітьми переселилася до своєї двоюрідної сестри — матері відомого критика Дмитра Писарєва.

Коли дівчині виповнилося дванадцять років, Парасковія Петрівна віддала її до Харківського пансіонату

 

 Талановита, кмітлива, Марія вчилася з великою охотою, а заповітом для неї стали материнські слова: «Не знатимеш хоч кілька мов — не вважай себе людиною». На жаль, навчання майбутньої письменниці тривало тільки три неповних роки.

 

У 1847 році Марія Вілінська оселилася в Орлі у тітки Катерини Петрівни Мардовіної, виховувала її дітей. Багата тітка організовувала щотижневі літературні вечори, на яких бували відомі письменники, артисти, художники.

Тут Марія зустріла і свого майбутнього чоловіка Опанаса Васильовича Марковича — студента Київського університету, відомого фольклориста та етнографа. Коли вони одружилися, Марії минуло лише шістнадцять років. Вона була високою, ставною дівчиною з розкішною каштановою косою, що звисала з плеча або була складена короною на голові. Така звичка залишилась в неї на все життя.

 

Після весілля молоде подружжя виїхало на Україну. Марковичі подорожували по Чернігівщині, на деякий час осіли у Києві, потім у Немирові.

 

Тут, під старою розлогою грушею, у нальчицькій садибі, переписувала Марко Вовчок рукописи, тут і знайшла вічний спочинок. 

«Якщо не судилося мені лежати поряд із Шевченком, — заповідала вона чоловікові ще задовго до смерті, — то поховай мене під цією грушею».

2. Опрацьовання твору Марко Вовчок «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»

 

2.1. Виразне читання твору; переказування окремих епізодів оповідання.

2.2. Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва).

2.3. Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови).

2.4. Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв.

2.5. Жанр: соціальне оповідання-казка.

2.6. Композиція.

Твір складається з 7 частин.

 

І частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому.

ІІ частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки.

 

ІІІ частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки.

IV частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом із козаком до села Глибова.

 

V частина — життя братів у скелях.

VI частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали.

VII частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, у результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро.

Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів.

Зав’язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі.

Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі.

Розв’язка: самогубство Галі.

2.7. Характеристика образів твору.

2.7.1. План до образу братів.

1) Дев’ятеро синів удови.

2) Портретна характеристика. («І вродилися ті дев’ять синів, як дев’ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос, тільки найменший син був трішечки біліший, трішечки благіший від других, а всі вони такі свіжі, смілі, чорняві хлопці…». «…чорноброві, кучеряві, обличчя, як то розсвіт, палають очі, як зорі, сяють…»)

3) Риси характеру братів:

а) шанобливі (до матері, Галі);

б) чуйні та справедливі;

в) добрі та щирі;

г) працьовиті;

д) з часом жорстокі, неусвідомлені.

4) Брати-грабіжники;

5) Пошуки братами щастя закінчуються трагедією.

2.7.2. План до образу Галі.

1) Галя — улюблениця в родині.

2) Портретна характеристика дівчини.

3) Риси характеру:

а) чуйна, лагідна, відкрита;

б) весела;

в) щира;

г) роботяща;

д) любляча сестра, дружина;

е) здатність на самопожертву.

4) Трагедія Галі — виклик жорстокому суспільству.

2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

Які часи зображено у творі? (Кріпацтво)

Чому життя вдови було гірким?

Що у творі сказано про вбоге життя удови?

Як брати ставилися до своєї меншої сестри Галі? Чим це пояснити?

Опишіть місцевість, де було розташоване убоге житло вдови.

Про що свідчить опис самої хати вдови?

Чому мати поверталася з роботи «помученою»?

Кому і для чого мати принесла приношені черевички?

Як мати охарактеризувала старшому сину майбутню роботу в наймах?

Чому вдова вимушена була віддати старшого сина у найми?

Що відбувалося у материнській душі, коли вона запропонувала синові

піти у найми?

Чим пояснити те, що й інші діти вдови теж захотіли піти у найми?

Про яке життя старшого сина у наймах розповідала мати дітям?

Яким собі уявляли діти хазяїна старшого брата?

Розкажіть про справжнє життя старшого брата у наймах. Яку роботу він мусив виконувати?

Що у творі сказано про господаря старшого сина?

Як діти зустріли старшого брата, якого прогнав хазяїн? Що він розповів про службу?

Як мати сприйняла повернення старшого сина?

Чому старший син погодився терпіти будь-які муки, страждання, аби знову піти у найми?

З чим пов’язано те, що люди під час свята йшли до церкви?

Що відчула мати, перебуваючи зі своєю родиною на ярмарку?

Чому Галя не розуміла того, що на свої прохання до матері, вона отримувала постійну відмову?

Як мати охарактеризувала шлях у горах?

Яку пригоду про Ласуна розповіла мати дітям?

Чим пояснити те, що діти ніколи більше не просилися на ярмарок?

До кого пішли у найми старший і середній брати? Як склалася їх доля?

Як дочка господаря образила середнього брата?

Що спонукало синів-братів покинути рідну домівку?

Яке лихо сталося зі старою жінкою?

Чому Галя вимушена була піти на заробітки?

Що розповів козак Галі, коли завітав до неї вдруге?

Від’їжджаючи знову додому, козак запропонував Галі одружитися з ним. Як вона це сприйняла?

Чим займалися брати, переховуючись у скелях?

Чому молодята заблукали?

Яке попередження отримали Галя з Михайлом, їдучи небезпечним шляхом?

Що трапилося з молодим подружжям під час подорожі до Глибова?

Яка трагедія сталася з героями твору? Чим вона була зумовлена?

Чи можна виправдати самогубство Галі?

Хто ж є винним у трагічній долі героїв оповідання?

V. Розв’язування тестових завдань та робота за картками

VI. Підсумок уроку

Міні — круглий стіл: «Про що мріяла героїня твору?», «Чому Галі не судилося щастя?»

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання

 

Проаналізувати твір Нитченка-Чуба «Вовченя», скласти питання до оповідання.