Мета: удосконалювати загальнопізнавальні вміння утворювати неозначені й заперечні займенники, правильно їх відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них заперечних і неозначених займенників, помічати й виправляти помилки в написанні та вживанні заперечних і неозначених займенників; розвивати орфографічні вміння написання займенників цих розрядів разом, через дефіс й окремо; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги школярів до вчителів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Учителя треба шанувати краще родителя.

Народна мудрість

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

Дослідження-відновлення

• Відновити прислів’я: уставити потрібні за змістом заперечні займенники. Записати речення, визначити синтаксичну функцію займенників.

1. Мудрим ... не народився, а навчився. 2. Розумний передбачає, але знає, що ... всього не знає. 3. Уміння ... в рюкзаку не носить. 4. ... у всьому мудрий не буває. 5. ... вище свого вміння не здійметься. 6. ... ще не вродився вченим, а хліб не вродився печеним (Нар. творчість).

• Яке речення за будовою є «зайвим»? Чому? Зробити його синтаксичний розбір.

Творче спостереження з елементами аналізу

• Дослідити походження виділених займенників (від яких частин мови вони утворені). З’ясувати їх морфемну будову.

1. Деякі учні нашої школи відвідують гурток журналістики. 2. Декотрі батьки допомагали дітям створювати власні вірші. 3. Ніскільки уваги не приділяв Юрко вивченню рідної мови, тому й мав низький рівень знань з цього предмета.

• Перебудувати перші два речення на речення з однорідними членами, замінивши неозначені займенники іменниками — власними назвами.

ІV. Виконання практичних завдань на вдосконалення орфографічних умінь і навичок

Вибірково-розподільний диктант

• Записати займенники в три колонки: 1) займенники, що пишемо з частками разом; 2) через дефіс; 3) окремо. Користуючись теоретичним матеріалом таблиці, обґрунтувати написання заперечних і неозначених займенників. Підкреслити орфограми.

(Ні)хто, ні(в)кого, де(з)чим, кимо(сь), чий(небудь), будь(з)чим, будь(до) кого, (будь)кого, хтозна(з)ким, хтозна(до)чого, (хтозна)чий, хто-зна(від)чого, казна(з)чим, (аби)хто, аби(з)чим, (аби)чий, чим(небудь), (аби)якого, який(не-будь), (аби)що, аби(до)чого, (де)хто, (де)який, (де)чим, де(з)ким, (де)котрий, (де)яким, (де)кого, ні(до)кого, ні(з)ким, ні(з)яким, (ні)кого, (ні)чим, (ні)скільки, ні(з)чим, ні(за)ким, (будь)хто.

• З’ясувати відмінок займенників, виділити закінчення.

• Розібрати за будовою займенники хтозна-чого, який-небудь, дечим.   

Завдання аналітичного характеру

• Записати займенники хтозна-хто, хто-небудь, дещо в родовому, орудному й місцевому відмінках з прийменниками. Назвати орфограми.

Зразок. Будь-хто — будь до кого, до будь-кого (Р. в.); будь з ким (Ор. в.); будь на кому, на будь-кому (М. в.).

• Назвати кількість букв і звуків у займенниках у називному відмінку. У яких словах є невідповідність між буквами і звуками?

Навчальне редагування

• Записати займенники за алфавітом, виправляючи, де треба, допущені орфографічні помилки. Навести відповідні правила правопису заперечних і неозначених займенників.

Де-який, хтозна в кому, будь-заким, ніскільки, аби-який, абихто, щоне-будь, нізчим, скількись, девчому, з чимось, казнащо, невідь-який, де-що, будь з чим, хто зна-який, нівякому, абищо, нічий.

Творче конструювання

• Скласти з поданими дієсловами по два словосполучення: одне — із неозначеним займенником; інше — із заперечним (дієслово повинно мати при собі заперечну частку не).

Зразок. Писати (що?) — писати абищо; не писати нічого. Пригадувати (кого?) ... ; товаришувати (з ким?) ... ; ризикувати (чим?) ... ; говорити (про що?) ... ; запитати (що?) ... ; хвилюватися (за що?) ... ; прийти (з чим?) ... ; домовлятися (про кого?) ... .

• Виділити головне й залежне слова у словосполученнях. Назвати, якими частинами мови виражено головні й залежні слова. Визначити, у яких відмінках ужито займенники.

V. Самостійна робота аналітичного характеру

• Прочитати текст. З’ясувати тип мовлення. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити групу за значенням ужитих у тексті займенників.

Ми з класним керівником засиділись за віддвертою розмовою і я йшов додому не з хлопцями а сам. Ніхто не заважав думати. А думав я про свій учинок і про себе. Тепер мені хотілося будь-що показати класному керівникові що я — теж не останній. Не однокласникам показати не мамі й татові а саме Марії Степанівні. Щось у моїй душі народилось таке добре що аж сміятись хотілось (За Д. Ткачем).

• Виписати із тексту: варіант 1 — заперечні займенники; варіант 2 — не-означені займенники. Пояснити правопис і спосіб творення їх.

VІ. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Якою частиною слова є частка ні в заперечних займенниках, частки де-, аби-, небудь-, будь-, казна-, хтозна- — в неозначених займенниках? Довести це на прикладах.

2. Назвати основні правила правопису заперечних і неозначених займенників: коли їх пишемо разом, через дефіс й окремо.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти невеликий твір на тему «Традиції нашого класу», використовуючи за потреби заперечні й неозначені займенники.

2. Скласти й записати словничок із 15–20 заперечних і неозначених займенників.