Мета: ознайомити учнів з проблемою походження слов’ян, процессом формування етнічної спільноти, суспільним устроєм, видами господарства; сформувати основні поняття: етнічна спільнота, етногенез; розвивати вміння аналізувати факти і події, працювати з джерелами інформації, зіставляти її, робити висновки, працювати з історичною картою; виховувати свідомого громадянина Європи.

Обладнання: підручники, дидактичні матеріали, карта, атласи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Репродуктивна бесіда за запитаннями

1. Назвіть слов’янські народи сучасної Європи?

2. До якої мовної сім’ї народів належать слов’яни?

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Давніх слов’ян візантійський автор Прокопій Кесарійський характеризує як численний народ, що мав вплив на історичні події Південно-Східної Європи.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Проблемне завдання: довести, що давні слов’яни є предками українців.

1. Проблема походження слов’ян

Повідомлення вчителя про різні теорії походження давніх слов’ян. Українські дослідники вважають, що слов’яни з’явились на території між Віслою та Карпатами, Середнім Дніпром-Прип’яттю, а на півдні — між Дністром і Південним Бугом.

Самостійна робота з історичним атласом

Визначити

територію розселення давніх слов’ян.

Робота з контурною картою

Позначити територію розселення слов’ян.

Евристична бесіда

1. Назвіть слов’янські племена, що оселилися в Європі протягом першого тисячоліття нашої ери?

2. На які три гілки вони розділилися?

Бесіда супроводжується складанням схеми і визначенням народів, що входили до тієї чи іншої групи слов’ян.

Словникова робота

Відпрацювання понять «етнічна спільнота», «етногенез».

2. Речові та писемні відомості про слов’ян

Інтерактивна вправа

Інструктаж: повідомлення мети вправи; робота в парах з текстом підручника.

Завдання

1. Ознайомитись з письмовими згадками про слов’ян. Як слов’ян називали римські автори Тацит, Птоломей?

2. До яких археологічних культур відносив слов’ян український археолог В. Хвойка?

3. Порівняти зарубинецьку і черняхівську археологічні культури з культурою давніх слов’ян. Зробити висновок.

Обговорення ідей між собою в кожній парі.

Кожна пара обмінюється своїми ідеями з усім класом.

3–4 питання вивчаються методом «Ажурної пилки».

Клас ділиться на 4 групи. Кожен учень працюватиме спочатку в «домашній» групі, потім — в «експертній», де виступить в ролі експерта з питання, над яким працював у домашній групі він передає свою інформацію іншим, а також отримує інформацію від представників інших груп.

У кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Завдання групам

1-а   г р у п а. Визначити, яких успіхів досягли слов’яни в розвитку землеробства. (Підручник, С. 78–79).

2-а   г р у п а. Чи можна вважати, що досягнення у розвитку ремесла призвели до перевороту у повсякденному житті слов’ян. Якщо так, то чому?

3-а   г р у п а. Чому вдосконалення знарядь праці сприяло майновому розшаруванню сімей? (Підручник, С. 80)

4-а   г р у п а. З’ясувати суспільний устрій слов’ян. Як його можна визначити? (Підручник, С. 79–80, документ — «Прокопій Кесарійський про життя слов’ян») за навчальним посібником С. 50))

Робота над розв’язанням проблемного завдання.

V. Узагальнення та систематизація знань

VI. Підбиття підсумків уроку

VІI. Повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати § 13 підручника.

2. Підготувати повідомлення про готів і гунів.