Мета: познайомити зі змістом твору, показати відтворення поезій української історії крізь призму сприйняття австрійця Рільке; удосконалення навичок текстологічного аналізу твору, навичок роботи над виразним читанням; виховування культури зв’язного мовлення, культури відповіді (логічність, послідовність, доказовість, наявність власної думки, емоційність).

Обладнання: портрет Р. М. Рільке.

ХІД УРОКУ

І. Підсумки роботи над повістю М. В. Гоголя «Тарас Бульба»

Читання фрагментів кращих творів.

ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Коротка розповідь вчителя про австрійського поета Райнера Марію Рільке (1875-1926)

Учитель. Він писав німецькою мовою. Двічі приїздив до Росії - «духовної батьківщини», як він її називав, досконало знав російську мову. Листувався з відомими російськими поетами Мариною Цвєтаєвою та Борисом Пастернаком.

Вважав, що література, особливо поезія, а також особистість поета-творця повинна відіграти провідну роль у житті суспільства.

СМЕРТЬ ПОЕТА

Поет лежав. Його лице бліде,

відчужене з подушки випиналось,

коли знання про світ оцей розсталось

з його єством і поверталось

у час, який байдуже далі йде.

Ті люди, що живим поета знали,

не відали, яким єдиним він

зі світом був: його лицем ставали

ці води, гори, ниви цих долин.

О, лик його - то весь безмежний світ,

що марно горнеться до нього нині,

а машкара, що вкрила лик людині,-

вона чутлива й ніжна, наче плід,

приречений загинути у тлінні.

(Р. М. Рільке, переклад М. Бажана)

Сьогодні ми познайомимося з прозовим твором Р. М. Рільке - оповіданням «Пісня про Правду».

Зверніть увагу на написання слова Правда з великої літери. Як ви думаєте, чому автор обрав таку форму?

2. Читання з зупинками (текст додається з розділовими примітками)

1) З початку оповідання до «Я думаю, ніколи не можна знати, чи є в оповіданні бог, поки воно не зовсім закінчене»

Що має на увазі, говорячи про Бога, автор? (Бог - це та сила, що впливає на долю людини.)

2) Від «Адже коли бракує всього двох слів...» до «Не знаєте ви ще чогось про тих руських співців?»

Яких саме співців мав на увазі оповідач? (Народні співці - бандуристи, що зберігають у своїх співах-легендах історію)

3) Від «Я вагався» до «...про цих незвичайних людей».

Кого названо: «Ці незвичайні люди»?

Як ви вважаєте, чому розмова про Бога поступово перейшла до оповіді про руських співців?

4) Від «Не знаю, чого воно так...» до «І я почав розповідати».

Хто такий Евальд, у чому перевага його долі над іншими? (Має час зосередитися на власних думках)

Як можна передати думки, роздуми, почуття? (За допомогою оповідання)

Як ви вважаєте, яку частину оповідання, якщо розглядати його композиційну побудову, ми з вами зараз прочитали? (Вступ)

5) Від «Це діялося в ті часи» до «Народ у степах не знав до ладу, 
що діється».

Яке життя було у народу і який настрій опанував ним?

З чим порівнює автор цю атмосферу безнадії? («Ніч стає ще безбережнішою»)

6) Від «Однак пойняті нерозумілою тривогою...» до «образ найбільш шанованого їм святого».

До чого зверталися люди у скрутні часи? (Безкрає небо, могили в степу - гробниці минулих поколінь, «буйні пісні вриваються в серця тим притьмареним людям», ікони)

З чим порівнює автор ікони? («Немов верстові камені бога», «ніби опора, ніби певний знак на шляху»)

Як можна назвати все це: звертання до неба, до могил минулого, до пісень, до ікон - одним словом? (Духовність)

7) Від «Так і виходить, що Петро Якимович...» до «...у плечах і стані».

Якою працею, крім шевської, володіє Петро і чи змінює вона його особистість? («Спину, зігнуту над чобітьми, він випростує перед образами...»)

8) Від «більшу частину свого життя...» до «понад усіх святих».

Чи по-справжньому духовною людиною постає перед нами Петро? («Лиш на сімдесятому році Петро зайшов у стосунки з тими, котрі залишилися у його долі і чию присутність він тільки тепер по-справжньому помітив»)

Чи пощастило йому з останніми дітьми? (Син не може прийняти його малярство, дочка не продовжить роду, тому ще негарна)

9) Від «Олекса й сам більше ніколи не брався за образи» 
до «не знав навіщо».

Що чудного у вдачі сина Олекси?

Чи можна через цю несхожість до інших вважати його поганим, невдалим?

Як мати ставиться до сина?

10) Від «Якось теплого, тихого вечора...» до «І тоді всі його впізнали».

З чого починаються зміни у звичному житті родини Петра?

Що в оповідання є провісником незвичайного? («до дверей, звідки навкоси через стіл падала смуга світла», «немовби нічний птах...»)

На вашу думку, що вони провіщають? (Світло і птах - символи високого)

Яке місце посідає цей епізод в оповіданні, якщо говорити про композиційну побудову твору? (Кульмінація, тобто вищий момент напруженості сюжету)

11) Від «То був один із сліпих кобзарів...» до «Потому запала тиша».

Чи випадково у кульмінаційний момент оповідання з’являється кобзар? (На початку була згадка про «руських співців»)

Про що зазвичай співав цей кобзар? Які імена вам здалися знайомими?

3. Бесіда з учнями

Чи можна сказати, що в оповіданні йдеться про Україну певної доби (якої саме?)? Які є посилання на те в тексті? (Окремі слова-назви, традиції, звичаї, художні образи)

Учитель. Застосування у тексті твору назв, вказівок, прикмет, опис звичаїв та традицій певної країни у певну добу називають національним колоритом.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

- Що є невід’ємним від життя людини, від людського суспільства будь-якої доби?

- Що додає людям сили у скрутну хвилину?

VI. Домашнє завдання

Підготувати короткий переказ змісту прочитаного.