Мета: розкрити ідейно-художній зміст фрагменту з поеми В. Голобородька «Лелека»; охарактеризувати образи твору (рідної хати, шляху, ліричного героя, лелеки); розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, уміння раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Голобородька, любов до природи, бережне ставлення до оточуючого середовища. 

Тип уроку: засвоєння нових знань. 

Обладнання: портрет В. Голобородька, виставка його поетичних творів, наочність та інформація про лелек, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). 

Хід уроку 

І. Організаційний момент 

ІІ. Актуалізація опорних знань 

Літературний кросворд «Сторінками поетичних творів В. Голобородька» 

 

По горизонталі: 1. Кольор дощу з твору «Я вплетений...». (Зелений) 2. Що має вигляд прямокутників у поезії «Я вплетений...»? (Дерева) 3. Жанр давньо-української літератури, який згадується у творі «Наша мова». (Літопис) 4. Місце, де працював батько героя, якому він ніс їжу в поезії «З дитинства: Дощ». (Поле) 5. Шляхом якої держави рухаються люди з поезії «Ми йдемо»? (України) 6. Назва шляхів, якими йдуть наші сучасники в поезії «Ми йдемо»? (Прадавні) 7. Дощ плете, на думку героя твору «Я вплетений...»... (Небо) 8. Словесно-музичний твір, який згадується у творі «Наша мова». (Пісня) 9. На очах у подорожуючих з твору «Ми йдемо» сяє... (Радість) 

По вертикалі: 1. Перша збірка поезій В. Голобородька, яка видана в Україні 1988 року тиражем всього тисячу примірників. («Зелен день») 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. 

Мотивація навчальної діяльності 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 

Які ноги, такий ніс, 

По болоту ходить скрізь, 

Хату на хаті має, 

Жабам рахунок знає. 

(Загадка. Лелека) 

Майстер цей з’явився рано, 

На даху помудрував 

І без цегли, і без крана 

Дім собі побудував. 

(Загадка. Лелека) 

1. Вступне слово вчителя 

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою красою зими, то буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживлять птахи. 

На території нашої області налічують 190 видів птахів, три із них занесені до Червоної книги України. За підрахунками вчених, за останні 300 років із нашої планети зникло 94 види птахів. І від нас із вами залежить, чи поповниться ця сумна статистика. Саме тому щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів. 

Тож давайте і ми сьогодні скажемо слова про тих, які долають тисячі кілометрів через моря, океани на шляху до нашої землі, до рідних гнізд. 

Скажемо, бо вони того варті. 

Наш край здавна називався лелечим. Можливо, це тому, що на солом’яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки. 

Подивіться на цього птаха, коли він стоїть у гнізді. (Огляд малюнків та фотоматеріалів про лелеку.) Спокійно, немов господар, оглядає подвір’я, гніздо, пильно охороняє дружину, а потім — і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки. 

А як ще по-іншому називають пернатого друга у різних районах України? (Лелека, бузьон, чорногуз, бусол, гайстер, веселик) 

Ім’я цього птаха пов’язане безліччю легенд. Ось деякі з них. 

2. Легенди про лелеку 

2.1. Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочевників. Налітали, підпалювали хати, виганяли худобу, забирали у полон жінок та дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стуком дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули птахів. І тоді птахи підхопили на крила заплаканих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів, а лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді. 

2.2. Вороги напали на місто та осадили храм, в якому шукали порятунку жителі. Одна жінка побачила біля дзвіниці лелеку. Протягнувши йому сповите немовля, почала благати: «Лелеченько-серденько, врятуй його». Почув лелека, підхопив немовля і врятував від неминучої загибелі. 

Висновок. Можливо, тому в народі склалось повір’я про те, що лелеки приносять дітей. Саме тому діти, забачивши лелеку, кричать: «Бузьку, бузьку, принеси мені Маруську!» 

3. В. Голобородько і його «Пташина антропологія» 

Поезія Василя Голобородька надається для того, аби її безтямно любили або ж люто ненавиділи,— але в кожному разі це мусить бути надзвичайно сильне почуття. 

В. Голобородько виводить із звичайного затишку на сліпуче денне світло такі риси в людині, про які вона нерідко й не здогадується, а частіше вдає, що не здогадується. Він проникає в найглибші нетрі підсвідомості, вивертає їх нутрощами назовні. 

Василь Голобородько — поет національного страху. Тематично і психоемотивно його твори народжуються з хронічною для української ментальності конфлікту народнопісенного, міфологічного первня дитинної, незіпсованою нашаруваннями цивілізації душі з цинізмом довколишнього світу. Зрештою, це безконечні конфлікти добра і зла, духа й тіла, Бога та Сатани, які власне і перебувають у підніжжі поезії. Це семантика вічного страху буття, страху народжуватися і страху помирати... 

На першій погляд, «Українські птахи в українському краєвиді» справляють враження роблених текстів. 

Вочевид, таки не про птахів розказує нам Василь Голобородько, а про мітичні й містичні глибини, які чаяться в нашій — людській мові, у наших — людських ритуалах. 

Визначний антрополог Кліфорд Гірц свого часу блискуче описав церемонію півнячих боїв на індонезійському острові Балу. Відштовхнувшись від найпопулярнішого в тих краях ритуалу, він справді подав розгорнуту картину звичаїв, психології, соціальних та економічних засад цього народу. Так само й Голобородько, узявши за основу «пташині» повір’я та звичаї, розповідає світові про українців, надавши своїм спостереженням ще й природної для нас поетичної форми самовідчування й самоосмислення. Я не здивуюся, якщо інші народи, забажавши якомога більше дізнатися про нас, перекладуть собі не розлогі наукові трактати, а саме цю поетичну книжку. Принаймні з неї вони не просто чимало дізналися б, але змогли б і чимало відчути. І — почути. Бо що не кажіть, люди таки схильні сприймати одне одного на рівні відчуттів та почуттів. І може, воно й на краще... 

4. Ідейно-художній аналіз твору В. Голобородька «Лелека» 

4.1. Виразне й усвідомлене читання поетичного твору «Лелека». 

4.2. Тема: розповідь про лелеку, про походження назви цього птаха у різних народів за ознакою та про спостереження людей за цим птахом, пов’язуючи його зі своїм життям, діяльністю. 

4.3. Ідея: уславлення любові до природи, зокрема до лелеки; поважне ставлення до всього живого; вміння і прагнення порозумітися із всесвітом. 

4.4. Основна думка: лелека, як і людина, має своє життя, турботи, клопоти, радість і горе; доброзичливе ставлення людини до лелеки є запорукою її щасливого життя. 

4.5. Жанр: поема, написана вільним віршем. 

4.6. Особливості твору: 

· зв’язок твору з усною народною творчістю (прикмети, приказки, прислів’я, загадки...); 

· відтворення зв’язку життя людини і лелеки; 

· етимологічне походження слова «лелека» у мові різних народів. 

4.7. Композиція. 

Поема складається з двох частин, кожна з яких пов’язана з описом образу життя лелеки і людини. Лелека робить гніздечко, доглядає і виховує лелеченят, привчає до дорослого життя — все прослідковується протягом твору. 

4.8. Обговорення змісту твору за питаннями: 

· Чому В. Голобородьку не подобається те, що у зовнішності лелеки є чорний колір? 

· Яку загадку пропонує автор про лелеку? 

(...Та, хто їсть жаб, 

Ти — жабоїд...») 

· Про що свідчить те, що лелека має кілька назв не тільки на території України, а й за її межами? 

· Чому за турецькою мовою слово «лелека» є образливим для дітей? («Та, хто має ім’я схоже до вигуку «еле-леі», яким діти дражнять інших дітей, коли в них випадково стає помітним те, що звичайно приховується у штанцях») 

· Як угорці та поляки називають лелеку? (Угорці — ґаґув, ґаґів; поляки — бацан, боцок, боцюн...) 

· З чим пов’язане звернення людей до лелек, щоб птахи мостили гнізда саме в їх селі, а не в іншому? 

· З якими словами зверталися діти до лелеки, щоб птах зупинився саме в їх селі? 

(Лелеко, лелеко-татку, 

збудуй в нас добру хатку, 

та виведи діток... 

і ставок, і млинок, 

і цибулі грядку... 

ще й вишневенький садок...) 

· Що на це відповідав? 

(До осені далеко — 

Я хатку зроблю і діток виведу 

А восени у вирій полечу й діток заберу) 

· Які ознаки про лелеку є у порівняннях? 

(«Облітав, мов лелека, усі моря і землі...» 

«Сміється, наче б його бузько носом лоскотав...» 

«Стоїть, мов лелека, й крила опустив...» 

«Ковтнув, як лелека жабу» 

«Світ так змінився, що ми, старі, 

«Як ті бузьки по Спасі, ходимо по ньому — 

ніби він не наш, а ми не його») 

· Знайдіть у творі прислів’я про лелеку, прокоментуйте їх. 

(«Бузьок на хаті, 

а журба в кімнаті»; 

«На одній сіножаті 

і віл пасеться, 

і бузько жаби ловить») 

· Які у творі є приказки про лелеку? 

(«Така правда, як Бог казав буселю». 

«Виграв бузька на костелі») 

· Що характерно для дитячої гри про лелек? (Гра словами: 

«Летіла білі лелека, 

стала на одну ногу 

та й зловила жабу — 

жаба заквакала, 

а лелека втекла») 

· З якими питаннями звертаються люди до лелеки, називаючи його хлоп’ячим іменами — Антоном, Грицьком, Іваном? 

(«Антоне, Антоне, коли тепло встановиться?» 

«Грицьку, Грицьку, принеси води!» 

«Іване, Іване, скажи, чи ще довго пасти череду»?) 

· Чому ватажок перед відлітом у вирій закльовує хворих і поранених птахів? Чи є це жорстокістю? 

(«...Бо вони все одно не долетіли б до вирію, 

бо вони увесь табун збивали б з дороги у вирій») 

· Які загадки-прикмети є про лелеку? 

(...Зима, яка буде або ранньою, коли 

ви відлітаєте рано у вирій, 

або пізньою, коли 

ви відлітаєте пізно у вирій) 

· З яким замовлянням звертаються пастухи до лелеки? 

(«Бузьок-чапля — молока крапля, 

і в чорнець, і в скопець, 

а сам бузьок молодець.» 

«...Щоб так і в наших корів прибувало 

біле молоко по краплі») 

· Знайдіть у поемі загадки-порівняння про людину з лелекою. («Облітав, мов лелека, усі моря і землі» — це про людину, яка від’їжджала у пошуках щастя у далекий край, людину, що повернулася, не знайшовши щастя в далекому краю; «сміється, наче б його бузько носом лоскотав» — хтось із людей, хто даремно сміється) 

· Які є загадки про лелеку, пов’язані з людиною? 

(«Бузок на хаті, 

а журба в кімнаті» — людина, яка з якогось приводу журиться, на що немає ніякої розради; 

«Стоїть, мов лелека, й крила опустив» — парубок, який ніяк не знайде собі пари, щоб одружитися; у тих, хто чує таке порівняння, воно викликає співчуття до тієї людини; 

«На одній сіножаті 

і віл пасеться, 

і бузько жаби ловить» — людина поряд з іншою людиною, які на перший погляд ніби й відрізняються одне від одного, а насправді є однаковими, про кого іще інакше кажуть: «Обоє рябоє». Про ту людину, яка малася на увазі тим, ким ця загадка-прислів’я виголошувалася. Вона викликає усмішку. 

«Ковтнув, як лелека жабу» — людина, яка ковтає щось жадібно цілком, воно викликає усмішку; 

«Така правда, як Бог казав буселю» — людина, яка нарікає на свою долю, хоча кожній людині її долю Бог дає; 

«Лелека, що літає далеко» — людина, яка поводить себе, як гульвіса, тобто, як той, хто буває десь поза домом, чого не дозволяє собі звичайна людина, яка тримається свого дому, своєї сім’ї; 

«Виграв бузька на костелі» — людина, яка, граючи в якусь азартну гру, нічого не виграла, а до того ще й програлася; 

«Світ так тепер змінився, що ми старі, 

як тії бузьки по Спасі, ходимо, по ньому,— 

ніби він не наш, а ми не його» — людина, що почуває себе старою, а через те, чужою у цьому світі, подібно до тебе, білі лелеко...) 

· Якою є українські загадки-легенди про походження лелеки? Виразно прочитайте або перекажіть їх зміст. 

· Посилаючись на текст поеми, прочитайте прикмети щодо одруження дівчини. 

(«...Ти сидиш у своєму гнізді на стрісі хати,— 

як ти, біла лелеко, сидиш у своєму гнізді, 

так і дівчина іще сидітиме в дівках цього року. 

...Як ти, біла лелеко, стоїш у своєму гнізді, 

так і в дівчини справа її заміжня 

стоятиме на місці цього року, 

не просуватиметься до весілля. 

«...Як ти, біла лелко, ходиш по подвір’ю 

так і парубок тільки ходитиме до дівчини, 

нічого їй не казатиме про сватання цього року, 

правди їй не казатиме.» 

«...Як ти, біла лелеко, летиш 

із далекого краю — вирію до свого гнізда, 

так і дівчина скоро вийде заміж — полетить! — 

іще цього року восени у неї буде весілля») 

· В чому, на думку В. Голобородька, призначення Бога? («Ти, біла лелеко,— дівчачий Бог» 

Бог: ...той, хто щось змінює у житті людини, 

Той, хто щось змінює у самій людині, 

І що стається ніби само собою, без участі в тому людини...) 

· Для чого білу лелеку малюють на великодній писанці? («...Її парубок дарує дівчині з побажанням, щоб вона вийшла цього року заміж») 

· З чим пов’язано те, що люди на Благовіщення для лелеки випікають тістечка? (Діти показують ці свячені хлібці і промовляють: 

Лелеко, біла лелеко, 

на тобі ґолвоту — дай мені жита копу, 

на тобі борону — дай мені жита сторону, 

на тобі серпа — дай мені жита снопа!) 

· Прокоментуйте рядок з твору: «...лелека є загадкою початку за ознакою». 

· Які є прикмети у поведінці лелеки, сприятливі для сільськогосподарських робіт? 

(...Від початку, від сівби, 

коли ти, біла лелеко, походила по ниві,— 

Ось тобі тістечко із зображенням твоєї ноги; 

щоб так і наша засіяна житом нива розвивалася; 

Посередині, коли засіяну ниву бороною боронували,— 

ось тобі тістечко у вигляді борони, 

щоб так і наша засіяна житом нива розвивалася: 

аж до кінця, до самих жнив,— 

Ось тобі тістечко у вигляді серпа; 

щоб так і наша засіяна житом нива 

дала щедрий урожай. 

...Якщо комусь із господарів доведеться 

вперше побачити тебе, 

як ти тільки-но прилетіла, 

то з того дня він розпочинає сіяти яровину,— 

то з того дня він розпочинає садити городину – 

не забирай з грядки сапи — 

як доросла дівчина, яку ти згадуєш, біла лелеко, 

у свій час обов’язково вийде заміж, 

щоб так і моє посіяне та посаджене 

завершилося добрим урожаєм. 

Лелеко, біла лелеко, 

на тобі ґолвоту, дай мені жита копу! 

...Коли ти, біла лелеко, літаєш далеко 

по жабенят для своїх лелеченят... 

тоді усе добре і господар хати упевнений, 

що весняне замовляння майбутнього урожаю 

буде успішним — урожай буде добрим, 

голоду взимку не відчуватиметься.) 

· Які є міфологічні припущення стосовно смерті нехрещених дітей? («...Діти ж, які вмирають нехрещеними, повертаються назад на річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото — там їх, нехрещених дітей, потерчат...») 

· Які є загадки про голод, який пророчуть лелеки? («...Викидаєш одне пташеня зі свого гнізда — ти, біла лелеко, твориш загадку про неврожай, ти, біла лелеко, твориш загадку про голод, який чекає на людей наступної зими, за цією ознакою; 

Поміж українців існує повір’я: якщо з лелечиного гнізда випаде яйце — ти, біла лелеко, ненароком зіштовхнеш його — то перезимуєш і за куряче яйце, тобто голоду не відчуватиметься») 

· З яким проханням люди звертаються до лелеки, щоб у них був гарний урожай? («...Як ти, біла лелеко, яка розпочинаєш жити у нас — у нашому селі, на нашому подвір’ї,— безпечно проживеш до самої осені, виведеш лелеченят, вигодуєш їх, щоб так і наша засіяна житом нива розвивалася: від початку, посередині і аж до кінця, до самих жнив, щоб так і наша засіяна житом нива дала щедрий урожай...») 

· Про що свідчить зроблене лелеками гніздо на хаті? («Ти, біла лелеко, мостиш своє гніздо на хаті і приносиш у той двір щастя») 

· Що трапляється тоді, коли люди завдають шкоди лелекам? 

(«...Зробиш нашу хату пусткою»; 

«...що той двір не лишатимуть усіляки хвороби і напасті»; 

«...щоб у тому дворі всі вимерли»; 

«...бо ти можеш за це залишити хату») 

· Продовжіть думку з поеми: «Якщо у господаря буде хліб, то і... 

(«...Наша хата стоятиме...» 

«...Наша хата повнитиметься дитячим голосами...»; 

«...Нашу хату минатимуть усілякі хвороби і напасті...»; 

«...Всі у нашій хаті довго житимуть...») 

· В чому полягають лікувальні особливості для людини від лелеки? («...Якщо комусь пощастить першим від усіх побачити тебе, як ти тільки-но прилетіла, вперше, і хто тричі присяде, прикриваючи полою ноги, той протягом наступного року не хворітиме»; 

«...Від лихоманки підкурюють хворого шкарлупою лелечиного яйця; від лихоманки плівку із лелечиного яйця, з якою уже вийшло пташеня, хворий намотує собі на палець») 

4.9. Характеристика образу лелеки. 

4.9.1. Орієнтовний план. 

1) Лелека — «білий птах із чорними ознаками на білому». 

2) Зовнішня привабливість птаха. 

3) Зв’язок життя птаха з життям людини. 

4) Лелека — «загадка початку за ознакою». 

5) Значення образу цього птаха для сприйняття людинного довкілля. 

4.9.2. Загадки про лелеку із поеми. 

Ти — сама уся і твої ознаки: 

та, хто стоїть на одній нозі, 

та, хто ловить жаб, 

та, хто їсть жаб. 

Та, хто має довгі ноги, 

та, хто має довго дзьоба, 

та, хто буває на болоті, 

та, хто любить жаб, 

та, хто мостить своє гніздо на хаті,—... 

Довгі ноги і довгий ніс, 

по болоті ходить скрізь. 

На вершку палати хатчина, 

а там пан високий. 

Які ноги заввишки, 

такий ніс завдовжки, 

хату на хаті має, 

жабам рахунок дає. 

Які ноги, такий ніс, 

по болоту ходить скрізь, 

хату на хаті має, 

жабам рахунок знає. 

V. Закріплення вивченого матеріалу 

1. Проведення тестового опитування 

1. В. Голобородько називає лелеку: 

а) чорногузом; б) чорнятком; в) чорнокрилим. 

2. Лелека — це астер, ґастір, ґарист, ґайстер — так називають цього птаха: 

а) англійці; б) німці; в) угорці. 

3. Якщо у лелеки не було старого гнізда, то цей птах розшукує: 

а) чиєсь старе гніздо; б) старе ганчір’я; в) колесо на клуні. 

4. Хто вмовляє лелек мостити гнізда на хаті? 

а) Старі люди; б) діти; в) молоді хлопці і дівчата. 

5. Лелека здебільшого харчується: 

а) жабами; б) водяною зеленню; в) хлібом. 

6. Після якого народного свята лелеки відлітають у вирій? 

а) Покрови; б) Спаса; в) Зеленої неділі. 

7. Під час гри дітей, які наслідують птаха, той буде схожим на лелеку, хто: 

а) швидко бігає; б) не боїться болотяної води; 

в) стоїть або стрибає на одній нозі 

8. Як більше ніхто із птахів, лелека, як і ластівка: 

а) гарно співає; б) красиво літає; в) не ховає свого гнізда від людей. 

9. Перед відлітом у вирій, лелеки: 

а) на уже зжатому полі збираються у табун; 

б) наїдаються і напиваються; в) багато сплять. 

10. Над ким лелечиний ватажок чинить суд? 

а) Слабкими птахами із табуна; 

б) тими, хто не хоче доглядати за малечами; в) хто шкодить людям. 

11. Під час підготовки до відліту у вирій поруч із лелеками збираються у табунець і: 

а) горобці; б) солов’ї; в) ластівки. 

12. Біла лелека — Бог: 

а) дівчат; б) чоловіків; в) дітей. 

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 

2. Робота на картках 

Картка № 1 

1. З якою метою В. Голобородько у творі порівнює життя лелеки з людським? Відповідь аргументуйте. 

2. Прокоментуйте рядок з поеми: «...кожній людині її долю Бог дає». 

3. Білу лелеку малюють на великодній писанці, яку парубок дарує дівчині з побажанням, щоб вона: 

а) мала міцне здоров’я; б) вийшла цього року заміж; 

в) народила слухняну дитину. 

Картка № 2 

1. Доведіть, посилаючись на текст твору, що кожний народ називає лелеку по-своєму, зважаючи на ознаку цього птаха. 

2. Прокоментуйте, що мав на увазі В. Голобородько про лелеку, зазнаючи: «...згадка відома — це слова, якими ми тебе називаємо, відгадка відома — це ти». 

3. Дівчина називає лелеку: 

а) щасливчиком; б) веселиком; в) розумничком. 

Картка № 3 

1. Висловіть власну думку стосовно того, через що В. Голобородько вважає лелеку — птахом, який має чорний знак на білому. 

2. Вмотивуйте, чи вдалося поетові відтворити у поемі життя лелеки схожим з людським. 

3. На Благовіщення 7 квітня люди для лелеки: 

а) готують гніздечко; б) випікають тістечко; 

в) виконують пісні — замовлення. 

VІ. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями 

· Що цікавого і нового ви дізналися про лелечине життя? 

· Про що б ви запитали у лелеки, зустрівшись з птахом? 

· Який навчальний ідейно-художній зміст творів Є. Васильченка, В. Голобородька? 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності 

VІІІ. Домашнє завдання 

Підготуватися до ідейно-художнього аналізу поезій Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені...», «Земля така гаряча».