Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, їх характеризувати (визначати значення, синтаксичну функцію); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ознайомити семикласників з основними прикметами весни.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: народні вислови з прислівниками; прислівники-омоніми до інших самостійних частин мови.

Синтаксис: прислівники в ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення і стилістика: використання прислівників як засобу підсилення виразності мовлення.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах художнього стилю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прислівник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

ІІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Весна летить на крилах солов’я.

Народна мудрість

ІV. Актуалізація мотиваційних резервів семикласників

Пошуково-вибіркова робота

Ø  Серед спільнокореневих слів виписати такі, що відповідають на запитання як? коли? якою мірою? Назвати, до яких частин мови належить решта слів.

Близький, зблизька, приблизити, близько; літній, улітку, літо; зеленіти, зелень, зелено, зелений; учорашній, учора; три, утричі, потроїти, трійка; щасливий, щастя, щасливо.

Ø  Дослідити, чи змінюються виписані слова за числами й відмінками. Свої міркування зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Творче спостереження з елементами аналізу

Ø  Прочитати. Схарактеризувати речення за будовою (назвати спочатку прості, а потім — складні речення).

Бабуся залюбки згодилася оповісти про свято Стрітення. Оскільки з давніх-давен цей празник відзначали особливо врочисто, то про нього вона розповідала детальніше. Цього дня селяни здебільшого не працювали, а стежили за погодою. Народна міфологія засвідчує, що на свято обов’язково мають у підобід зустрітися Зима з Весною. Прообраз Зими цілком реальний: це перестаріла баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, через дірки якої витикаються сиві та скуйовджені пасма волосся.

Натомість Весна з’являється на двобій у прообразі симпатичної юнки; в неї нова, помережана різнокольоровими узорами сорочка та зелена плахта.

Упродовж дня між Зимою і Весною відбувається запеклий двобій. Якщо під кінець дня потепліє, то вважається, що перемогла Весна, а тому — «Зима йде туди, де було Літо, а Весна йде туди, де гостювала Зима» (За В. Скуратівським).

Ø  Виписати словосполучення, у яких виділені слова виступали б у ролі залежних. До виділених слів поставити запитання.

Ø  Пригадати й записати кілька прикмет або прислів’їв про прихід весни.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Дослідження-характеристика

Ø  Записати народні прикмети. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.

1) Багато інею на деревах — щедрим буде медозбір. 2) Береза викине лист раніше за вільху — літо буде сухе, пізніше — холодне й дощове. 3) Весна видається на славу, якщо сніг розтане швидко, розіллється широко, земля напоїться вологою. 4) Весна рання — попереду багато морозів. 5) Граки прилетіли до середини березня — літо буде мокре, а сніг зійде рано. 6) Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові. 7) Гуси високо летять — багато води буде, низько — мало (Нар. творчість).

Ø  Навести 2–3 інші весняні прикмети.

Колективне опрацювання схеми

Ø  Розглянути схему. Визначити, що виражає прислівник, яка морфологічна ознака властива йому, з якими частинами мови пов’язується, яким членом речення виступає.

Ø  За допомогою схеми сформулювати визначення прислівника. Зіставити свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження-зіставлення

Зіставити речення. Проаналізувати в них синтаксичну роль виділених прислівників.

1) Справи в мене пішли добре. — Мені було добре. 2) Ми весело захитали головами. — У класі весело. 3) Тихо задував низовий вітер. — Надворі тихо.

Ø  Із словами гарно, пізно, важко, сумно скласти по два речення так, щоб в одних вони виступали в ролі обставини, в інших — у ролі присудка.

Лінгвістична гра «Прислівник за вами»

Ø  Відновити словосполучення, дібравши потрібні за змістом прислівники з довідки, які виконували б роль залежного слова. Поставити до них запитання.

Викладати…, сміючись…, шлях…, молодий…, близько, виглядати…, зроблений…, читання…, прочитавши…

Довідка: весело, нехотя, цікаво, вічно, назад, молодо, лежачи, зовсім, гуртом.

Ø  Зробити висновок про те, з якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники.

Вибіркова робота з елементами аналізу

Ø  Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку стану; до третьої — ознаку іншої ознаки.

Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, лагідно дивитися, приїхати здалеку, чекати роками, сказати спересердя, трохи гіркий, ледве теплий, писати грамотно, виглядати молодо, вірити по-своєму, дуже грамотний, дивитися стоячи, прибирати заново.

Ø  Визначити, з якими частинами мови пов’язуються прислівники.

VІ. Рефлексія на рівні розуміння (робота в парах)

Аналіз мовних явищ на основі тексту з елементами відновлення

Ø  Прочитати. Відновити й записати першу строфу вірша Івана Гнатюка. Визначити основну думку поезії.

Кру-кру! — у пітьмі тугу журавлі

Несли мені так боляче, так лунко,

Як біженці, що кланялись землі,

Поклавши німо дещиці у клунки.

І, до вікна припавши мимохіть,

Я подумки, підносячи під очі,

Як письмена старих тисячоліть,

Читав клинопис нинішньої ночі.

Десь поночі літак у далині

Намацував гніздо аеродрому, —

Так по-новому час летів мені,

А журавлі у вирій — по-старому.

І. Гнатюк

Ø  Виписати самостійні незмінні частини мови (спочатку дієслівну форму — дієприслівники, потім — прислівники). Визначити спільні й відмінні морфологічні ознаки.

Ø  Яку стилістичну функцію виконують прислівники в текстах?

VІІ. Підсумок уроку

Ø  Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Яка частина мови називається прислівником?

2. З якими частинами мови можуть пов’язуватися прислівники? Навести приклади.

3. Яка морфологічна ознака прислівника є основною?

4. Яку синтаксичну роль можуть виконувати прислівники в реченні?

VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти словосполучення «дієслово + прислівник», «дієприслівник + прислівник», «дієприкметник + прислівник», «прикметник + прислівник», «іменник + прислівник», «прислівник + прислівник». Визначити головне і залежне слова. З’ясувати, що означають прислівники у складених словосполученнях.

2. Виписати з художньої літератури уривок, у якому було б ужито 6–7 прислівників. Визначити їх синтаксичну роль.