Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, ознайомити з розрядами прислівників за значенням; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, визначати їх розряд за значенням, добирати прислівники, різні за значенням; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників почуття любові до природи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: народні вислови з прислівниками; прислівники-омоніми до інших самостійних частин мови, прислівники-синоніми до фразеологізмів.

Синтаксис: прислівники в ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення і стилістика: використання прислівників як засобу підсилення виразності мовлення.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах художнього стилю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Аналіз прислівників у висловлюванні

Ø  Прочитати вголос вірш Володимира Підпалого. Яка основна думка поезії? Знайти й виписати прислівники у складі словосполучень. Виділити головне і залежне слова.

Широкий степ… Ані ярка, ні стежки,

а дихається легко… На крилі

озимини густої жайворонки

з’єднали руки неба і землі…

Ідеш і йдеш собі, неначе вперше,

й зупинишся здивовано, коли

уздриш тополі, що на видноколі

кудись за небо синє поросли…

В. Підпалий

Ø  З’ясувати, що виражають ужиті в тексті прислівники (ознаку дії, ознаку стану, ознаку іншої ознаки тощо). Визначити синтаксичну роль прислівників.

Лінгвістична гра «Естафета»

Ø  Кожен ряд учнів одержує завдання записати на дошці у стовпчик словосполучення з прислівниками:

учні першого ряду — прислівники означають ознаку стану;

учні другого ряду — прислівники означають ознаку дії;

учні третього ряду — прислівники означають ознаку іншої ознаки.

Ø  Учень, який написав словосполучення, передає крейду іншому зі свого ряду. Перемагає той ряд, учні якого швидше виконали завдання й не допустили жодної помилки.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Пояснювальний диктант

Ø  Записати народні вислови. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають.

1) Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3) Прийшла весна дуже красна. 4) Поки було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6) Злива довго не йде. 7) Восени і горобець багатий. 8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).

Ø  Звернути увагу на наголос і правопис слів надворі і на дворі. З’ясувати, чи до однієї частини мови вони належать. Скласти з цими словами речення.

Ø  Виписати прислівники, згрупувавши їх відповідно до розрядів за значенням.

Колективне опрацювання таблиці

Розряди прислівників за значенням

V. Виконання системи завдань пізнавального характеру

Творче спостереження з елементами аналізу

Ø  Прочитати текст уголос. З’ясувати стиль і тип мовлення. Дібрати до тексту заголовок.

Лиман ще повністю не звільнився від криги. Удалині виднілися її великі й малі уламки. Течія повільно тягнула їх униз.

У затоці, утвореній берегом і косою, було вільно, просторо. Неподалік від мене погойдувалося кілька чималих льодових шматків — плиничок. Знічев’я скочив на одну — тримає добре. Перебрався на другу — теж. Навіть не відчула моєї ваги (Ю. Голобородько).

Ø  Указати на прислівники, визначивши їх розряд за значенням і синтаксичну роль.

Ø  Дібрати синоніми до прислівника неподалік. Скласти з ним речення.

Дослідження-відновлення

Ø  З поданими словами скласти словосполучення, дібравши прислівники з довідки. Визначити головне й залежне слова. Дослідити, до яких частин мови можуть належати прислівники.

1) Просуватися… 2) Оглядаючи… 3) Спокійно… 4) Спів… 5) Читання… 6) Виконаний… 7) Зібравшись… 8) Танець…

Довідка: дуже, нашвидку, повільно, по-кошачому, навприсядки, надворі, здивовано, сьогодні.

Ø  Визначити розряд за значенням прислівників.

Дослідження — творче моделювання

Ø  До поданих дієслів за зразком дібрати прислівники, різні за значенням. Скласти з ними 2–3 речення, ускладнені однорідними членами.

Зразок. Прийти — прийти швидко (спосіб дії); прийти надвечір (час дії); прийти здалеку (місце дії); прийти наперекір (мета дії).

Слухати, міркувати, жити, усміхатися, працювати.

Логічний диктант

Ø  Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. Указати на їх розряд за значенням.

1) Одна нога тут, а друга там. 2) Ніс у ніс. 3) До останньої нитки. 4) Голкою ніде ткнути. 5) Бурмотіти під носа. 6) На одній ноті. 7) Знати як облупленого. 8) На власні очі. 9) З першого слова. 10) Слово по слову. 11) Як сніг на голову.

Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

Ø  До прислівників дібрати антоніми.

VІ. Узагальнення зробленого на уроці

Ігрове завдання «П’яте зайве»

Ø  Прочитати й визначити, який прислівник у кожній групі слів є зайвим. Свій вибір обґрунтувати.

1. Неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизано.

2. Щойно, навесні, день у день, тричі, надворі.

3. Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз.

4. Спросоння, згарячу, по-дружньому, спересердя, знічев’я.

Ø  Указати на розряд за значенням прислівників, що є зайвими.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

1. Записати сім прислів’їв або приказок, у яких уживаються прислівники. Визначити синтаксичну роль прислівників та їх розряд за значенням.

2. Навести 3–4 власні приклади прислівників до кожного розряду за значенням. Записати їх.