Мета: ознайомити семикласників з основними способами творення прислівників, правилами їх наголошення; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати способи творення прислівників, правильно їх наголошувати; розвивати творчі вміння утворювати прислівники від інших частин мови різними способами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників почуття поваги до історичного минулого нашої країни.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: фразеологізми з прислівниками; прислівники-синоніми.

Синтаксис: прислівники в ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення і стилістика: правильне наголошування прислівників.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах науково-популярного стилю.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Наука про давнину умудряє нас життєвим досвідом,

дає уроки майбутнього і робить нас справжніми патріотами.

Д. Яворницький

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом

Ø  Прочитати. З’ясувати тему тексту. Дібрати до нього заголовок. Назвати прислівники, ужиті в тексті. Указати на їх розряд за значенням і синтаксичну роль.

Одну з найзагадковіших археологічних культур Східної Європи відкрив у 1893 році видатний український археолог, надзвичайно обдарована людина Вікентій В’ячеславович Хвойка. Він народився в багатодітній сім’ї в північній Чехії. Переїхавши із Праги до Києва, В. Хвойка спочатку вчителював і займався виведенням нових сільськогосподарських культур, за що невдовзі його обрали членом Французької національної академії.

У Києві увагу вченого привернули високі дніпровські схили та пагорби, мальовничі руїни і пам’ятки. Саме тут він почав серйозно цікавитися археологією, пошуками давніх культур.

В. Хвойка ввійшов в історію археології передусім як першовідкривач трипільської культури, розвиток якої тривав близько двох тисяч років (М. Русяєва).

Ø  Визначити способи творення виділених прислівників.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Самостійне опрацювання таблиці

Способи творення прислівників

Коментар учителя. Прислівники походять від усіх самостійних частин мови: від іменників (початок → спочатку, гора → згори), прикметників (тихий → тихо, новий → заново), числівників (два → вдвічі, перший → уперше), займенників (мій → по-моєму), дієслів (хотіти → досхочу, сидіти → сидячи), від інших прислівників (тепер → дотепер, завжди → назавжди).

Творче конструювання

Ø  За допомогою додавання словотворчих суфіксів і префіксів, поданих у рамці, утворити прислівники. Назвати способи їх творення.

Тихий, новий, двоє, голос, гора, низ, ручний, мій, очі, привабливий, мовчати, весна, український, перший, далекий, бік, північ, верх, хотіти.

Ø  Дослідити, від яких слів можна утворити різні за будовою прислівники.

Зразок

Ø  Зробити висновок, від яких частин мови утворюються прислівники.

V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру

Дослідження-відновлення

Ø  Відновити фразеологізми, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники. Пояснити значення виділених фразеологізмів. Скласти з ними речення.

Бачити…, під стіл… ходити, …було повернутися, звалити все…, перевертати… дном, держати… носа, видимо і…, …літати.

Довідка: наскрізь, високо, докупи, пішки, невидимо, ніде, вверх, угору.

Ø  Виписати прислівники, утворені:

а) від іменників;

б) від прикметників;

в) від інших прислівників.

З’ясувати спосіб їх творення.

Ø  Зробити повний словотворчий аналіз прислівника невидимо.

Орфоепічний диктант з елементами вибіркової роботи

Ø  Прочитати прислівники, правильно їх наголошуючи. Виписати лише ті, що утворені злиттям основ слів.

Праворуч, завидна, повсякчас, навколо, навздогін, мимохіть, мимохідь, усередині, босоніж, мимоволі, восени, поночі, зрання, позаочі, воднораз, напролом, зсередини, обіруч, востаннє, внічию, напам’ять.

Ø  Запам’ятати слова з подвійним наголосом натроє, горілиць.

Ø  За допомогою тлумачного словника пояснити значення прислівників мимохіть і мимохідь. Скласти з ними речення.

Ø  Зробити словотворчий розбір «зайвих» прислівників. Позначити в них наголос, скориставшись орфографічним словником або словником наголосу.

Дослідження-зіставлення

Ø  Для поданих прислівників характерним є подвійний наголос. За допомогою словника наголосів або тлумачного словника з’ясувати, у яких словах при зміні наголосу змінюється й лексичне значення. Увести ці прислівники в самостійно складені речення.

Байдуже, боляче, зараз, гаряче, глибоко, голіруч, задарма, у цілому, завжди, шкода, дочиста, вигідно.

Розподільний диктант

Ø  Згрупувати прислівники за способами творення:

а) утворені суфіксальним способом;

б) утворені префіксальним способом;

в) утворені префіксально-суфіксальним способом;

г) утворені злиттям основ;

д) утворені переходом іншої частини мови в прислівник.

Ø  Звернути увагу на наголос у словах лежачи (прислівник), лежачи (дієприслівник). Зробити висновок про роль наголосу в українській мові. Скласти речення з цими словами.

Дослідження-моделювання (робота в парах)

Ø  Дібрати по три прислівники до поданих схем-моделей, визначивши спосіб творення слів.

Ø  По одному прислівнику кожної групи ввести у словосполучення так, щоб у ролі головного слова виступали різні частини мови.

VІ. Рефлексія на рівні осмислення теоретичного матеріалу

Самостійна робота

Ø  Записати прислівники, ставлячи в них наголос. Прочитати прислівники вголос, правильно їх наголошуючи.

Деколи, де-небудь, доверху, зазвичай, затепла, зблизька, зрання, ліворуч, навідмаш, навіч, навсібіч, надовго, напровесні, наскрізь, неподалеку, неспроста, передом, безкрай, віч-на-віч, уперемішку, усередині, широко.

Ø  Виділені прислівники розібрати за будовою.

Ø  Дібрати синоніми до прислівників неподалеку, деколи й антоніми до прислівників зрання, зблизька, широко.

VІІ. Узагальнення зробленого на уроці

Ігрове завдання «П’яте зайве»

Ø  Проаналізувати способи творення прислівників, користуючись таблицею «Способи творення прислівників». Знайти «зайвий» у кожному ряді слів.

1. Далеко, гаряче, угору, замислено, високо.

2. По-нашому, надворі, тричі, завзято, узимку.

3. Тихо-тихо, тишком-нишком, утридорога, туди-сюди, з давніх-давен.

4. Дотепер, утроє, обіруч, затемна, ніскільки.

VІІІ. Підсумок уроку

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Від яких частин мови можуть походити прислівники?

2. Які способи творення є характерними для прислівників? Які з них є найпродуктивнішими? Довести це.

3. Назвати основні правила наголошення прислівників. Навести власні приклади.

4. Пояснити роль наголосу у словах сидячи — сидячи, стоячи — стоячи.

ІХ. Домашнє завдання

1. Уявити ситуацію: на уроці історії ви отримали індивідуальне завдання підготувати інформацію про видатну пам’ятку архітектури (скульптури, живопису тощо) вашого рідного краю. Скласти пізнавальну розповідь у цікавій формі, використовуючи прислівники задовго, зсередини, водночас, віддавна, зусібіч, деінде, позаторік та ін.

2. Чи вважаєте ви себе патріотом свого міста (села або селища)? Використовуючи прислівники, утворені різними способами, скласти невеликий твір-роздум на тему «Я люблю своє місто (село)», висловивши переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору