Мета: вчити учнів характеризувати образи, наводячи при цьому цитати з твору; з’ясувати значення п’єси у даний час, її актуальність; розвивати навички роботи з текстами твору, вміння робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; вчити виразно читати за ролями; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості І. Карпенка-Карого, його театральної діяльності, зневажливе ставлення до жорстокості, егоїзму, жадності. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, ілюстрації до твору, текст п’єси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Конкурс «Інтелектуал» Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5–7 хвилин необхідно розгадати кросворд. «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість. Комедія «Сто тисяч». Обирання журі. 1.1. Завдання для першої команди.
По вертикалі: 1. Ім’я дружини Герасима Калитки. (Параска) По горизонталі: 1. Хто з героїв полюбляв повторювати фразу: «Опит — Велікоє діло!»? (Копач) 2. Назва твору, який є свого роду продовженням твору п’єси «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий? («Хазяїн») 3. Ім’я сестри письменника. (Марія) 4. Прийом, за допомогою якого автор висміює вади Герасима Калитки. (Сатира) 5. «Буде здоров’я, будуть і гроші»,— таку думку висловив… (Савка) 6. Риса характеру головного героя твору. (Скупість) 7. Що отримав Герасим Калитка від Невідомого замість грошей? (Папір) 1.2. Завдання для другої команди.
По вертикалі: 1. Жанр твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». (Комедія) По горизонталі: 1. Чию землю хотів купити Герасим Калитка? (Смоквинова) 2. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого. (Тобілевич) 3. Кому з героїв твору належать слова: «Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто»? (Герасиму) 4. Багатій не дав дружині, на її прохання, коней, щоб поїхати до… (церкви). 5. Скільки років Копач шукав скарб? (Тридцять) 6. Початкова назва твору «Сто тисяч». («Гроші») 7. Обіцянку головний герой твору називав… (цяцянкою). 1.3. Підсумок конкурсу. Оголошення результатів журі.
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності VI. Основний зміст уроку 1. Опрацювання ідейно-художнього змісту. VI дії комедії. Робота з текстом твору Фронтальне опитування за питаннями. - Через що Роман не мав можливості часто бачитись із Мотрею? («…Через хазяйство нема часу і побалакать, поспівать, любенько вкупі. Тепер ми вже й заручені, а волі нема. Де ж вона? Дать би їй звістку, що я тут, а то мати надійдуть, то так заміж і пропаде, не поженихаємося і сьогодні!» - Як Роман перелякав Маюфеса? - Чим саме син Герасима був зобов’язаний факторові за те, що перелякав? («Дай Господи, щоб ето минулось благополучно, а єслі ви мені растроїли нерви, то будіть мєня возіть на свій счот на і манє…») - Яку інформацію передав Маюфес для Калитці через Романа? («Одначе не забудь сказать йому, що бил Герлиуко Маюфес, нащо землі, пусть завтра будєт у Смоквинова з грішми, в обідню пору, і я там буду, бо ми потеряєм землю. Жолудь з рук вирве…») - Як Копач сприйняв Герлика, зустрівшись із ним на дворі у Калитці? - Що копач розповів Роману про свої особливості щодо письменницького таланту? («Тепер всі пишуть: крадуть у других і видають за своє, а я напишу, то буде сама правда потому бачу все, як на долоні… Та якби я хотів, то й зараз би доказав. Мені тілько замість, то з маху напишу що завгодно…Тільки не до того мені. Що там писать. Чортзна-що, писать! Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно…») - Як Бонавентура сам себе характеризує? («Боже борони!.. Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв! Спитай своїх, мене всі знають!») - З якою пропозицією звернувся Копач до Романа? («Хочеш гроші мать?.. Тут пустяшная нумерація: позич де-небудь рублів п’ятдесят, тобі повірять, і ми достанем силу грошей. Вір, це моя судьба, само провідєніє мені цей путь указує!») - Чим вирішить зайнятися Бонавентура, у разі якщо не викопає грошей? («Е! У мене опит. Оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать, все одно гроші. Я за год напишу стільки, що й на воза не забереш!») - Про які ознаки сховищ скарбу розповів Копач Романові? («Ти тільки те візьми — які предмети і скала…та яка скала? Прямо шапка! Балка так і балка так, клином сходяться до скали; на пригорку два копили, висічені оскордами; олин показує на восток, другий — на запад; і посередині в землі одкопав кам’яну фігуру чоловіка, робота чудова, тож оскардами висічена. Як ти думаєш, хто б дурнор наставив таких прикмет, га? Ото-то-бо й є! От поїдемо, сам побачиш і тоді зразу згодишся…») - Як Копач ставився до сина Калитки? («Я тебе люблю і хочу з тобою попробувати щастя») - До чого Бонавентура хотів залучить Романа? («Викопаємо — все пополам. Станеть і тобі, і мені, і нашим дітям. І внукам на весь вік…») - Що свідчить про простоту Копача? («Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є солома — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав — встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув…») - Які сумніви охопили Параску щодо свого чоловіка? («То не хотів у церкву коней давать, а то і сам поїхав, і цілу обідню стояв навколішках; то не хотів Мотрю сватать за Романа, то посватав; ніколи не гуляв, а то так добре випили з кумом; та все радіє чогось, веселий такий. І куди вони оце поїхали? Чи він кого привезе з собою, чи Господь його знає? Звелів, щоб вечеря була готова, щоб ставні були зачинені, свічка поставлена на столі і щоб і ляльки тут не було. Аж страшно мені робиться од цих приборів, і слова тобі не скаже, що задумає робить…») - У чому виявилася любов Савки до грошей? («І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок…») - Якою була остання зустріч Герасима з Невідомим? Як Калитка його обдурив? («…Я жида сьогодні обманув: поки мішок розшили — дзвінок, він вийняв пачку, глянув я неї — гроші… всередині колотиться, а сам думаю, як би його обманить і другий — дзвінок — жид зашамотався, бере мішок, не дає… Давай гроші, каже. Слово за слово, а тут — третій і я тоді йому тиць замість п’ятьох та тільки три тисячі. Ха-ха-ха! Отак ушквар! А він, не лічивши, прямо в вагон!») - Як поводився Герасим із Параскою, коли та почала цікавитися тим, що приніс її чоловік додому? («Я тебе попитаю! Я тобі покажу… я… я… тебе уб’ю… я тебе задавлю, коли будеш у вічі! Геть пішла!» - Яким чином Калитка хотів розподілити фальшиві гроші між собою і Савкою? («Візьміть собі яку тисячу, бо зараз попадемось, а решту через год…») - Із приводу чого Сава почав погрожувати Герасиму? («Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мов у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик? Вам цього хочеться, я знаю вас добре, бачу, куди ви гнете, але гляньте сюди! (Вийма ніж з-за халяви) Бачите? Не розпалюйте ж мене, бо тут вам і амінь, коли почнете крутить…») - Як Калитка зреагував на те, що його обдурив Невідомий? («Герасим озирається, хватає пояс на лаві і біжить з хати, щоб повіситися…») - Що розповів Савка про обман із грошима Парасці?(«Так. Обманив жид, дав чистих бумажок, замість грошей. А може, то й не жид був, може, нечиста сила перекинулась в жида і отуманила нас так, що ми не роздивились і прийняли бумагу за гроші…») - Як сталося так, що Копач запобіг смерті Калитки? («Только що оце сниться, аж щось мене по носі чирк, чирк… я рукою ляпнув вгору, впіймав за ногу, нога гойднулась, задриґала і вирвалась та як захарчить, я схопився, мов несамовитий, але зараз опам’ятався, запалив сірничок, дивлюся — і в очах потемніло! На перекладині висить Никодимович…») - Чим саме Копач намагався заспокоїти Герасима? («Та годі вам, Никодимовичу, убиватися. Заспокойтесь нащо грошей! От поїдемо на Боковеньку, там є гроші, там є сила грошей, вірте, що достанем…») - Над чим побивався Герасим через відсутність грошей? («Обікрали… ограбили… пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!») 2. Характеристика дійових осіб комедії. 2.1. Герасим Никодимович Калитка. 2.1.1. Орієнтований план щодо характеристики образу. 1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки». 2. Зовнішність і портрет. 3. Риси характеру героя: а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм. 4. Г. Калитка та оточення: а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість. 5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина. 6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі. 2.1.2. Додаткова інформація про героя. - Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки. - Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків. - Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає». - Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам. - Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої іншої мети. - Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші. - Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями. - Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!) - Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг. - Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба. - Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує». - Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші. - Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати. - Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника. - Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси. 2.1.3. Цитатна характеристика: - «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»; - «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»; - «…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»; - «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»; - «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»; - «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»; - «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає… - «Застав його (Романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»; - «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»; - «…бере і в свого, і в чужого»; - «Лупи та дай»; - «…робітники та собаки надворі повинні буть»; - «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»; - «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»; - «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (Калитка — Роману); - «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»; - «Хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи». 2.2. Копач Бонавентура. 2.2.1. Матеріал щодо характеристики образу. Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився. Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає в землі скарбів. Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах, його не бентежить становище люмпена, а в якому він опинився, все більше опускаючись на соціальне дно. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет — Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки! Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає гроші, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам’янілому дереву, ступці мідній сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура. Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою Бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського. В образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих, вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. 2.2.2. Цитати героя. - «Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»; - «Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»; - «Тільки гляну, враз бачу»; - «Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є сама — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав- встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»; - «Опит — велікоє діло!»; - «Мені тільки засісти, то я з маху напишу що завгодно… Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно»; - «Оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать все, все одно гроші; я за год напишу стільки, що й на воза не забереш». 2.3. Савка. 2.3.1. Матеріал щодо характеристики героя. Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп’ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».Герой розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має «нечисті гроші», тобто, він вже скористався цією можливістю. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продає душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти руки, Савка кається. І його покаяння — це справжнє покаяння людини-християнина. 2.3.2. Цитатна характеристика героя: - «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»; - «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»; - «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»; - «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»; - «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»; - «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?» 2.4. Інші герої п’єси Для яскравішого зображення Калитки драматург вводить у комедію ще кількох осіб: наймичку Мотрю — дівчину з глибокими почуттями, працьовиту і розумну, змальовану в комедії з симпатією, а також постаті Калитчиних дружини і сина. - «Параска — Калитці: «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила; бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається»; - «Роман про Мотрю: «Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже!»; - «Параска про Мотрю: «…я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як в кімнаті, я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, хоч і без олії іноді, а всі їдять не нахваляться»; - «Герасим про Параску: «У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові».
V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування IV дія комедії 1. Про що Роман співав пісню, перебуваючи на самоті? а) Кохання; б) працьовитих і добрих людей; в) щастя; г) зірку вечірню. 2. Замість того, щоб поцілувати Мотрю, Роман у темені кинувся не на дівчину, а на: а) батька; б) матір; в) Клима; г) Гершка. 3. Від переляку Вершко попросив сина Герасима, щоб той: а) заспокоїв його; б) нагодував; в) дав йому води; г) підпалив цигарку. 4. Копач хотів взимку написати: а) роман про кохання; б) історичну хроніку; в) археологічний літопис; г) малоросійську комедію. 5. Скільки років Бонавентура розшукував скарб? а) Тридцять; б) п’ятдесят; в) сорок два; г) двадцять три. 6. Характеризуючи себе, Копач зазначив, що він: а) талановитий і порядний; б) чемний і безкомпромісний; в) марнославний і розумний; г) багатий і щирий. 7. Пуховиком Бонавентура називав місце для відпочинку: а) травичку під деревом; б) старе пальто; в) солому; г) старе ганчір’я. 8. Невідомий передав Герасиму гроші у: а) великому пакеті; б) шкіряному мішку; в) в’язаній торбі; г) чорній валізі. 9. Прислів’я, яке використав у своїй мові Герасим, коли стеріг гроші: а) «Береженого бог береже»; б) «Купля руки пече, а продаж гріє»; в) «З прибутку голова не болить»; г) «Без бариша голодна душа». 10. Скільки мав отримати Савка фальшивих грошей від Герасима? а) П’ять тисяч; б) шість мільйонів; в) десять тисяч; г) мільярд. 11. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого: а) газети; б) якийсь непотріб; в) чистий папір; г) старий одяг. 12. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима? а) «Що з воза впало, то пропало»; б) «Хвалячи — продають; а гудячи — купують»; в) «Купив би й село, та грошей голо»; г) «На хороший товар багато покупців». Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Прокоментуйте, про що думка Савки: «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає!» Чи можна вважати ці слова щирими? 2. Якою була реакція Калитки на те, що його обдурив Невідомий? Наведіть переконливі аргументи. 3. Хто перший дізнався про те, як було ошукано Калитку? а) Роман; б) Мотря; в) Клим; г) Параска. Картка № 2 1. Як ви вважаєте, що єднає і протиставляє всіх панів у творі? Наведіть приклади. 2. Бажання Калитки повіситись — це його слабість чи рішучість? Відповідь вмотивуйте. 3.Чим намагався фактор захиститися і налякати Романа? а) Ножем; б) сокирою; в) револьвером; г) мечем. Картка № 3 1. У чому була самовпевненість Калитки, коли він отримав гроші від Невідомого? Яким чином вони вплинули на поведінку багатого селянина? 2. Дослідіть, що відбулося із Савкою та Герасимом, коли вони почали ділити гроші? Яких змін зазнали їх дружні стосунки? Наведіть переконливі приклади. 3. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим? а) Романові; б) Бонавентурі; в) Мотрі; г) Жолудю. VI. Підсумок уроку Драма І. Карпенка-Карого не втрачає своєї актуальності і за наших часів, адже зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все. П’єса «Сто тисяч»є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що герасими калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що потрібно пам’ятати про те справжнє й одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч». VII. Оголошення результатів навчальної діяльності VIII. Домашнє завдання Підготуватися до написання контрольного твору-роздуму за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |