Тематична контрольна робота № 7 (диктант). Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності восьмикласників: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); здійснити перевірку здатності учнів мовчки читати незнайомий текст наукового стилю з належною швидкістю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку:  урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й контрольного читання мовчки. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння прочитаного тексту наукового стилю.

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Восьмикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

ЮНІСТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.

Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.

Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах.

Тягло його на Дніпро, у безкраї, сповнені свободою степи. Пішов на Запорожжя, на Січ, бо там найліпше можна було навчитися воєнного ремесла, стати досвідченим вояком, нещадним до своїх ворогів (За М. Грушевським, 137 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Проведення читання мовчки тексту наукового стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

ЖІНКА В ПРАВОВІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Свобода і честь за часів Київської Русі вважалися незаперечними та непорушними цінностями кожної вільної людини і належали до великої хартії свободи раннього українського середньовіччя. Окремі постанови тодішнього карного права охороняли життя жінки й навіть її честь. Так, у договорі русинів з німцями 1195 р. сказано, що образа жіночої честі карається вирою, а це було рівнозначним покаранню за вбивство вільної людини.

«Руська Правда» захищає майнові права і гідність незаміжньої жінки. Визначає за нею право на успадкування землі.

Давньоруське право зрівняло жінку у правах з чоловіком. Незаперечним є той факт, що й родинне право в епоху Давньої Русі було досить добре розвиненим. Уже «Устав Володимира» кваліфікує як злочин викрадення нареченої, колотнечу між чоловіком і жінкою за маєток і таке інше.

Церква закріплювала за собою насамперед право на ухвалення шлюбу. Багато уваги присвячує родинним справам і ролі в них жінки «Устав Ярослава».

В ХІ–ХІІІ століттях заміжня жінка, яка належала до вищих суспільних станів, могла мати власне «жіноче» майно і розпоряджатися ним на свій розсуд до кінця свого життя.

Перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном міститься в одній із найраніших юридичних пам’яток Давньої Русі — Договорі 911 р. Олега з Візантією, що утвердив право жінки зберегти за собою частину спільного з чоловіком майна.

Українські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князівства Литовського мали широку свободу і правову незалежність, майже не поступаючись у повноті своїх громадських прав чоловікам. Майнова незалежність жінок вищих суспільних станів давала їм право голосу і в органах місцевого самоврядування, бо лише володіння осідлістю було тоді підставою для участі в місцевих сеймиках.

Суспільне становище української жінки-шляхтянки відрізнялося від становища чоловіка хіба тим, що жінки при живих братах наслідували тільки четверту частину батьківщини, материзну ж відбирали всю.

Особливістю українського звичаєвого права була материзна. Так звалася нерухомість (частіше - наділ землі), що входила до посагу. Материзна не належала до загальносімейного майна, не ділилася між окремими членами сім’ї, а передавалася по жіночій лінії.

За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до ідеалізації образу жінки й особливо жінки-матері. Козацька звичаєвість хоч і пропагувала серед січовиків безшлюбність, однак виховувала, особливо у парубків, шанобливе ставлення до жінки-матері, сестри, дружини чи коханої дівчини, що відбилося в козацьких піснях.

Приклади шанобливого й рівноправного ставлення до жінки подибуємо й у легендах та переказах про козацькі часи. У переказі «Як дівка Христя була кошовим» йдеться про жінку — козацького ватажка. А переказ «Настина Могила» розповідає про долю жінки-воїна, яка носила шаровари, козацьку шапку і воювала не гірше за чоловіка-козака. За переказом, записаним краєзнавцем А. Ковальовим, у повстанні під проводом Якова Острянина (1638 р.) активну участь брала дружина козацького сотника Семена Мотори — Варвара.

Картина правового становища жінки на українських землях у другій половині XVI — першій половині XVII ст. була б неповною без аналізу ставлення до жінки громадського («копного») суду селян і міщан. Ці суди були найстаршими на українських землях судами. Жінка — міщанка, і навіть селянка — була повноправною учасницею громадського суду.

У XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися на українських землях рівноцінними. Однак уже від середини XVII ст. в українську судову практику проникає зверхність чоловічого свідчення над жіночим. У збірниках українського права XVIII ст. перевага чоловічого свідчення над жіночим була остаточно закріплена. Проте непригніченість української жінки в сім’ї, її рівноправність із чоловіком у вихованні дітей і веденні домашнього господарства, освіченість іще довго були основними чинниками ставлення до неї (О. Кривоший, 539 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Якій проблемі присвячено текст?

А  Етичній.

Б   Соціально-побутовій.

В  Суспільно-політичній.

Г   Моральній.

2. До якого стилю мовлення належить прочитаний текст?

А  Наукового.

Б   Офіційно-ділового.

В  Публіцистичного.

Г   Художнього.

3. У який історичний період жінку зрівняно у правах із чоловіком?

А  В епоху Давньої Русі.

Б   За часів запорізького козацтва.

В  За часів Великого князівства Литовського.

Г   У XVIII ст.

4. У якому документі міститься перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном?

А  В «Уставі Володимира».

Б   У Договорі 911 р. Олега з Візантією.

В  В «Уставі Ярослава».

Г   У «Руській Правді».

5. Яка жінка могла мати власне «жіноче» майно й розпоряджатися ним на свій розсуд до кінця свого життя?

А  Заміжня жінка-міщанка.

Б   Незаміжня жінка-шляхтянка.

В  Заміжня жінка-шляхтянка.

Г   Багатодітна жінка-селянка.

6. Яким синонімом можна замінити виділене слово у словосполученні копний суд?

А  Громадський.

Б   Народний.

В  Конституційний.

Г   Апеляційний.

7. Яке значення має слово материзна?

А  Загальносімейне майно.

Б   Державна підтримка.

В  Спадок від батька.

Г   Спадок від матері.

8. Який термін не вживається в тексті?

А  Давньоруське право.

Б   Звичаєве право

В  Карне право.

Г   Політичне право.

9. Установити відповідність між назвами переказів та змістом їх.

А  »Як дівка Христя була кошовим».

Б   »Настина Могила».

В  Переказ, записаний краєзнавцем А. Ковальовим.

1   Йдеться про активну участь дружини козацького сотника Семена Мотори — Варвари - у повстанні під проводом Якова Острянина.

2   Йдеться про жінку — козацького ватажка.

3   Розповідається про долю жінки-воїна, яка носила шаровари, козацьку шапку і воювала не гірше за чоловіка-козака.

 

10. Сформулювати тези, скориставшись поданими початками їх.

А  Церква закріплювала за собою насамперед право на...

Б   Українські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князівства Литовського мали...

В  За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до...

Г   У XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися...

Ключ

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Правильні відповіді

В

А

А

Б

В

А

Г

Г

А­2, Б­3, В­1

А ... ухвалення шлюбу.

Б ... широку свободу і правову незалежність.

В ... ідеалізації образу жінки.

Г ... рівноцінними

Кількість балів

0,5

0,5

0,5

1

1

1

1

1

1,5

4 б.

 

VІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти 5–6 тестових завдань з теми «Відокремлені члени речення» на знаходження «зайвого» компонента, вибір правильної відповіді, установлення відповідності тощо.

2. Скласти узагальнювальну таблицю (схему) на тему «Відокремлені члени речення», на основі якої підготувати усне повідомлення в науковому стилі, ілюструючи його власно дібраними прикладами.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: