Мета: відновити відомості про тектонічні структури Східноєвропейської платформи, на якій знаходиться Дніпропетровська обл., дати характеристику цих структур, пригадати основні терміни та поняття; виховувати вміння слухати та доповнювати одне одного, працювати в парах та самостійно, систематизувати та збирати інформацію.

Тип уроку: вивчення нової теми

Обладнання: підручник, фізична карта Дніпропетровської області, презентація «Тектоніка Дніпропетровщини»

Опорні та базові поняття: платформа, щити, западини, області складчастості

Географічна номенклатура: Східно-Європейська платформа, Український кристалічний щит,Дніпровсько-Донецька западина, причорноморська западина

Зміст уроку:

І.Організаційний момент: перевірка присутності учнів, їх підготовка до уроку,організація уваги учнів, психологічний настрій на роботу.

ІІ.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Бліц-опитування»

1.     Які два головних типи материкової кори вам відомо? /материкова та океанічна/

2.     З чого утворена материкова кора? /осадовий, гранітовий і базальтовий шари/

3.     З чого утворена океанічна кора? /осадовий і базальтовий шари. Кора дуже тонка/

4.     Що називають літосферними плитами? /величезні блоки, на які розбита земна кора з частиною верхньої мантії глибокими розломами/

5.     Що утворюється внаслідок зіткнення двох літосферних плит з материковою корою? /краї зминаються у складки, породжуючи гірські хребти/

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Дивуй!»

Протягом мільярдів років земна кора зазнавала змін: розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами, поки не набула сучасного вигляду. Рухи літосферних плит змінюють обриси материків. У 1912 році німецький геофізик Альфред Вегенер сформулював гіпотезу дрейфу материків, припустивши, що за сивої давнини обриси материків були зовсім іншими, ніж зараз. А у 1990 –х роках було висунуто теорію літосферних плит, яка стверджувала, що плити повільно (2-5 см на рік) переміщуються по астеносфері . Вчені вважають, що джерелом енергії руху літосферних плит є внутрішнє тепло Землі.

Сотні мільйонів років тому існував єдиний велетенський материк – Пангея, який був оточений водами океану Панталасса. Рухи літосферних плит привели до розколу Пангеї на два материки – Лавразію та Гондвану. З часом і вони розпалися на окремі ділянки. Які продовжували рухатися і утворили сучасні материки. Із часом плити розходяться в різні боки. Прослизають одна повз одну або зіштовхуються. На межах літосферних плит виникають серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщини, відбуваються процеси гороутворення.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Шпаргалка»

Використовуючи матеріал підручника ,відомості випереджувального домашнього завдання та презентацію «Тектоніка Дніпропетровщини» вчитель пропонує створити картосхему

Прийом «Географічний словничок»

Тектоніка – наука, яка вивчає особливості будови земної кори та рухи літосферних плит.

Тектонічні структури – платформи та пояси складчастості.

Платформи – складають основу літосферних плит. Це великі відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.

Пояси складчастості (сейсмічні пояси) – рухомі ділянки земної кори, які розташовані на межі літосферних плит.

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної кори, зумовлені раптовим звільненням накопиченої енергії земних надр в ході тектонічних процесів.

Вулканізм – сукупність явищ, пов’язаних  з переміщенням магми в   земній корі та виливанням її на поверхню у вигляді лави.

Магма – це речовина мантії, що  складається з розплавлених гірських порід та мінералів.

Прийом «Випереджувальне домашнє завдання»

    Пояси складчастості – це нестійкі ділянки нашої планети: в їхніх межах відбуваються процеси активного вулканізму, землетруси. Найбільшим є пояс складчастості по краях Тихоокеанської літосферної плити – Тихоокеанське вогняне кільце. В його межах знаходиться 2/3 діючих вулканів світу.

    Щороку спеціальні прилади – сейсмографи – реєструють на землі більше мільйона порівняно слабких поштовхів і 15-20 сильних. Особливого поштовху зазнає місце на поверхні землі – епіцентр, що знаходиться над вогнищем землетрусу в глибині землі – гіпоцентром. Сила землетрусів оцінюється в балах за ступенем руйнівної дії або за кількістю виділеної енергії (за шкалою Ріхтера). Першість за кількістю землетрусів поділяють Японія та Чилі. В Україні підвищена сейсмічна активність спостерігається в районах активних тектонічних рухів земної кори на заході (Карпати), південному заході і півдні (Крим).

    Розрізняють вулкани діючі і згаслі. До діючих відносять такі, що здійснювали виверження протягом історії людства. Їх кількість а різними оцінками коливається від 600 до 950. Найбільше діючих вулканів розташовано в районах, де проходять межі літосферних плит. На території України є згаслі вулкани в Карпатах (Вулканічних хребет).

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Картографічна лабораторія»

Використовуючи підручник, вчитель пропонує  нанести на контурну карту тектонічну будову території Дніпропетровської області, а саме:

    Український щит

    Дніпровсько-Донецьку западину

    Причорноморську западину

    Криворізько-Кременчуцький розлом

    Оріхово- Павлоградський розлом

    Блоки Українського щита : Кіровоградський, Придніпровський, Приазовський

VI.Підсумок уроку.

На території Дніпропетровської області зчленовуються найбільші тектонічні структури Східно-Європейської платформи – Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина та Причорноморська западина.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника та конспект

Автор: Бондаренко Людмила Анатоліївна