Суспільно-політичний рух у 50–60-ті роки ХІХ ст. на західноукраїнських землях

Мета: формувати в учнів уявлення про стан національно-визвольного руху на західноукраїнських землях після революції 1848–1849 рр., а також охарактеризувати процес формування двох течій українського визвольного руху: «москвофіли» і «народовці» та створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» й літературного імені Т. Шевченка; розвивати в учнів уміння самостійно аналізувати історичні джерела, робити порівняльну характеристику певних явищ та подій, вміти висловлювати свою точку зору, робити висновки й узагальнення; виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: «москвофіли», народовці, товариство «Просвіта», товариство імені

Т. Шевченка.

Обладнання: роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні рамки розгортання суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях;

• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

• простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

• на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій; вказувати на особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів на західноукраїнських землях.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Що ви пам’ятаєте про національно-визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848–1849 рр.?

2. Які причини зародження українсько-польського протистояння?

3. Як вирішувалося питання про поділ Галичини на Східну і Західну?

4. Які демократичні перетворення були здійснені в Австрійській імперії під впливом революції 1848–1849 рр.?

5. Які соціальні суперечності залишалися не вирішеними?

6. Зробіть припущення, як процеси модернізації, що відбувалися в Австро-Угорській імперії, впливали на соціальні відносини і становище українського населення?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Ситуація в суспільно-політичній сфері після революції 1848–49 рр. в Австрійській імперії залишалася складною.

Після революції галицьким намісником було призначено А. Голуховського, який проводив відверто пропольську політику — сприяв призначенню поляків на вищі посади цивільної служби краю; сформував у австрійського уряду думку про те, що український рух є винятково «русофільським»; заблокував реалізацію українських планів поділу Галичини на українську та польську частини тощо.

Після серії зовнішньополітичних невдач Австрії та укладення австро-угорського компромісу 1867 р. позиції поляків у Галичині ще більше посилюються — намісник завжди призначався з числа польської аристократії; виборча система зебезпечувала полякам відчутну перевагу в крайовому сеймі (це було надзвичайно важливо, оскільки навіть

міністр закордонних справ Австро-Угорщини зазначав: «Наскільки русини мають існувати, вирішить галицький сейм»); діловодство та освітня сфера активно полонізувалися на догоду польській правлячій верстві.

За цих обставин соціальне напруження, українсько-польське протистояння в західноукраїнських землях наростали. Соціальні та національні суперечності сплелися в один нероз’язаний вузол. Один із польських дослідників писав: «Те, що селянин став синонімом русина, а поляк — синонімом пана, стало фатальним для нас».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

 

Завдання

• Пригадайте, за яких умов розвивався суспільно-політичний рух на українських землях у складі Російської імперії. Порівняйте з умовами розвитку такого руху на західноукраїнських

землях.

Робота з документом

Прочитати документи і дати відповіді на запитання.

Документ 1. М. Грушевський про «москвофілів»

«Коли ж австрійське правительство зовсім перейшло на польський бік і віддавало польській шляхті Галичину в повне володіння, то консервативні елементи галицької суспільності стали спасеніє своє покладати в Росії. Сподівалися, що російський цар скоро забере Галичину від Австрії, і в сих надіях проповідували зближення до російської культури і мови. …Львівська газета «Слово» — орган отсих консерватистів, «москвофілів», як їх названо, виступило

відкрито з сим новим політичним сповіданням. Доводило, що галицькі русини один народ з великоросами, українська мова — незначна відміна «Русского языка», що ріжниться тільки вимовою: знаючи, як треба вимовляти слова по-великоруському, галицький русин може за одну годину навчитися говорити по-великоруському; та й ніяких русинів нема — є тільки оден «русскій народ», від Карпатів до Камчатки; тому й нема чого заходитися коло творення

народної української літератури: є готова література російська (великоруська)». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка1992. — С. 468–469)

Завдання

1. Назвіть причини зародження і посилення «москвофільства» в українському визвольному русі.

2. Якими були погляди «москвофілів»?

3. Зробіть припущення, чи міг мати рух «москвофілів» якісь перспективи? Чому?

Документ 2. М. Грушевський про народовців

«…Другою дорогою пішли більш енергійні елементи з тодішньої галицької молодіжі, а з нею — і деякі представники старших поколінь. Вони чули себе безмірно ближчими до демократичного, народолюбного українського руху… Прояви тодішнього українського відродження в Росії наповняли сю галицьку молодіж радістю і надією. Жадібно ловила вона огненні слова Шевченка. «Кобзарь» стає для них святою книгою, Україна — святою землею. Кохаються в пам’ятках козацької слави — між молодіжжю входить в моду вбиратися «по-козацьки»; з молодечим завзяттям виганяють з уживання галицької інтеліґенції польську мову. Пильнують якомога наблизитися до української мови й українського життя і своїми виданнями («Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка», «Правда») будять в громадянстві любов і прив’язання до свого народу — простонародної маси і гарячі бажання піднести її культурно, економічно і політично». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 469–470)

Документ 3. О. Субтельний про народовців

«Згода, що зароджувалася в середовищі народовців, спиралася передусім на визнання того факту, що українці — це окрема нація, котра проживає на просторах від Кавказу до Карпат, і найкращим засобом самовираження якої є народна говірка. Вони дійшли висновку, що найефективніший засіб вирізнення і розвитку цієї національної самобутності полягає в тому, щоб культивувати і пропагувати українську мову. Відтак основним національним питанням

для них було питання мови й літератури. Такий вузький підхід виключав можливість порушувати суспільні проблеми, виступати проти уряду, взагалі займатися політикою». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 280)

Завдання

1. Проаналізуйте документи 2 та 3 , в яких викладена позиція народовців. Зробіть висновки.

2. Чи однаково вони характеризують їхні погляди?

3. А тепер спробуйте порівняти погляди «москвофілів» і народовців.

4. У чому принципова різниця в їхніх позиціях?

Робота з таблицями

За результатами роботи учні складають таблиці

Діяльність «москвофілів» та народовців»

«Москвофіли»

Народовці

· 1870 р. — заснування Руської ради (вважали її наступницею Головної руської ради).

·  Займалися видавничою справою (видавали 5 газет і різноманітну літературу).

·  Ця література видавалася не українською мовою, а на «язичії» (суміш української, російської, церковної і польської мов).

·  Поширювали освітні книги серед селян і розгорнули боротьбу з пияцтвом

 

·   Вели пропаганду національно-вивольних ідей у періодичних виданнях: газетах і журналах.

·   Пропагували також ідеї через товариства, гуртки, установи.

·   Підвищували культурно-освітній рівень населення, національну свідомість, поширювали твори Шевченка, Котляревського, Марко Вовчок та ін.

·   Підтримували зв’язок з громадівським

рухом Наддніпрянської України

Утворення товариств «Просвіта» та імені Шевченка

Культурно-освітнє товариство

«Просвіта»

Літературне товариство імені

Т. Г. Шевченка

• Утворилося 1868 року.

• Очолював Володислав Федорович.

• Діяло у містах і селах, відкривало читальні, Знайомило населення з українською літературою, досягненнями науки і техніки в області сільського господарства.

• Фінансувало діяльність кооперативів

 

• Утворилося 1873 року.

• Займалося культурно-просвітницькою роботою, видавало художню літературу,

журнали «Правда» і «Зоря».

• 1892 року змінило назву на Наукове товариство імені Т. Шевченка.

• Об’єднало наукові сили, фактично стало українською академією.

• 1897 року товариство очолив М. Грушевський

Завдання

1. Охарактеризуйте діяльність товариства «Просвіта».

2. Якою була мета його діяльності?

3. Яку роль відігравало товариство в розгортанні національного руху на західноукраїнських землях?

4. Яким було значення діяльності Літературного товариства імені Т. Шевченка?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Впишіть до таблички порядковий номер термінів чи тверджень, які стосуються діяльності москвофілів або народовців

Москвофіли

Народовці

 

 

1. Панславізм.

2. В. Шашкевич.

3. Ю. Романчук.

4. Д. Зубрицький.

5. О. Духнович.

6. М. Малиновський.

7. Орієнтація на самодержавну Росію.

8. Розвиток української літератури на народній основі.

9. «Язичіє».

10. Єдиний «руський» народ.

11 . Піднесення культурного рівня західних українців.

12. Журнал «Боян».

13. «Галицько-руська матиця».

14. Товариство «Руська бесіда».

15. Журнал «Нива».

16. Журнал «Галичанин».

17. Газета «Слово».

18. Газета «Діло».

19. Газета «Батьківщина».

20. Товариство «Просвіта».

Відповідь: москвофіли — 1, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 16, 17; народовці — 2, 3, 8,11 ,14,15, 18, 19, 20.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: