Українське мистецтво першої половини ХІХ ст.

Мета: визначити особливості розвитку українського мистецтва першої половини ХІХ ст., схарактеризувавши основні тенденції розвитку музики, образотворчого мистецтва та архітектури; розвивати в учнів уміння працювати з документами, ілюстраціями, вміти аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки та узагальнення; розвивати навички усного мовлення, вміння складати зв’язну та послідовну розповідь; виховувати в учнів естетичні смаки й уподобання.

Основні поняття: культура, мистецтво, архітектура, музика.

Обладнання: документи, портрети діячів культури, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком українського мистецтва.

• на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; описувати явища культурного та духовного життя; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Назвіть найважливіші досягнення українського мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури) другої половини ХVIII ст.

2. Яких відомих діячів українського мистецтва цього часу ви можете виділити? Чому?

3. Подумайте, як основні тенденції суспільного розвитку пер. пол. ХІХ ст. вплинули на розвиток українського мистецтва.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Українська культура першої половини ХІХ ст. збагатилася й досягненнями українського мистецтва: музики, живопису, архітектури та скульптури. Із здобутками українського мистецтва, з провідними українськими художниками, композиторами, архітекторами та їхніми творами ми й познайомимося на сьогоднішньому уроці.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Цей урок проходить у формі конференції, на якій учні повинні представити свої проекти. На попередньому уроці серед учнів було сформовано три групи, які отримали завдання підготувати проекти за темами:

1-а група. «Розвиток музичного мистецтва»;

2-а група. «Розвиток образотворчого мистецтва»;

3-я група. «Розвиток архітектури».

Протягом тижня учні вели самостійну пошукову роботу, готували повідомлення, підбирали джерела інформації, займалися оформленням проекту. За допомогою вчителя було розподілено обов’язки серед членів групи й призначено керівників-експертів

з даного питання (з числа сильних учнів). Цей урок можна провести в комп’ютерному класі, краще з використанням мультимедійного проектора. У такому разі учні за результатами роботи готують комп’ютерні презентації.

Склад учасників конференції може бути такий:

• Головуючий — учитель.

• Експерти — керівники груп.

• Учнівське журі (2 учні, можна запросити також когось із вчителів).

• Комісії з питань розвитку музики, образотворчого мистецтва та архітектури — учні, які готували проекти

• Слухачі — учні, які не брали участі у підготовці проектів.

Учнівська конференція проходить за таким сценарієм:

1. Учитель відкриває конференцію, керує її роботою, бере участь в обговоренні всіх питань.

2. Заслуховуються виступи кожної групи, тобто відбувається презентація проектів, в ході якої діти характеризують розвиток музики, образотворчого мистецтва та архітектури пер. пол. ХІХ ст., а також демонструють плакати, таблиці, схеми, ілюстрації або комп’ютерні презентації. Від групи може виступати один учень або декілька.

3. Експерти доповнюють виступи учнів своєї групи і беруть активну участь в обговоренні питань, відповідаючи на них.

4. Запитання до виступаючих можуть ставити всі присутні, крім членів журі.

5. Наприкінці уроку журі відзначає найкращий проект і мотивує своє рішення.

6. Учитель виставляє оцінки за урок всім активним учасникам конференції.

1-а група презентує свій проект «Розвиток музичного мистецтва».

Завдання

1. Розгляньте ілюстрацію, на якій зображено найбільш відомого кобзаря України Остапа Вересая, та складіть розповідь про розвиток музичного фольклору на Україні в першій половині ХІХ ст.

2. Схарактеризуйте досягнення професійного музичного мистецтва в Україні.

2-а група презентує свій проект «Розвиток образотворчого мистецтва».

Завдання

1. Назвіть провідних українських художників першої половини ХІХ ст. та їхні твори.

2. Відомо, що Василь Тропінін був відомим портретистом. Розгляньте його роботи та поясніть, як на його картинах відтворено українське життя.

   3. Як ви вважаєте, яка тематика переважала в роботах Т. Г. Шевченка? Чому?

3-я група презентує проект «Розвиток архітектури».

Клас працює з джерелами інформації і дає відповіді на запитання.

З опису подорожі 1844 року Галичиною чеського письменника К. Запа

«Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев’яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев’яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев’яних дзвіниць старих костьолів у Чехії. Всі ці дерев’яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало прикладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; спеціально на іконостасі знаходиться мистецька різьба, ясного кольору, позолочена й пофарбована». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ – початку ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 102)

Завдання

1. Як даний документ характеризує розвиток архітектури на українських землях?

2. Які архітектурні деталі дерев’яних церков в Україні викликали захоплення у чеського подорожнього і що вразило його в будівничих?

Із записок німецького вченого Й. Коля

«Українці живуть у чисто утриманих хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але що два тижні їх білять. Тому їх хати виглядають білі, неначе свіжовибілене полотно… Я був вражений хатою. Лише б пожити у цій чепурненькій світлиці! Надворі було дуже жарко, а тут мило й прохолодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах — зілля. Все було чисте та чепурне. Щодо цього, я не можу нахвалити українців, якщо рівняти їх із поляками та москалями». (Жигаленко О. Куди ведеш чумацький шлях? Книга для читання з українського народознавства. — Полтава: Полтавський літератор, 1993. — С. 15)

Завдання

1. Що вразило німецького мандрівника під час подорожі Україною?

2. Що ви можете сказати про особливості архітектурної забудови українського села?

Робота з ілюстраціями

  Учням надається зображення палацу П. Галагана в с. Сокиринці на Чернігівщині та будинок губернатора в Чернігові.

Завдання

1. Розгляньте архітектурні споруди та визначте прийоми, які використовувалися в архітектурі в Україні в першій половиніХІХ ст.

2. Що ви можете сказати про особливості розвитку української архітектури в даний період?

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із записок німецького вченого Гакстгавзена

«Українці — це поетичний, багатий уявленнями народ, і тому легко собі уявити, як багато народних пісень та переказів у них збереглося. Вони мають великі здібності до мистецтва, а до співу в них дзвінкий голос, чутливе вухо і пам’ять… Незрівнянно більше, ніж у москалів, розвинене в українців й естетичне почуття. Вони мають також талант до малюнків і живопису».

Завдання

1. Яке враження справив на вас цей документ?

2. Як ви думаєте, на чому засноване твердження про те, що в українців більше розвинене естетичне почуття, ніж у «москалів»?

Наскільки воно є об’єктивним?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Повторити матеріал всієї теми, підготуватися до уроку тематичного оцінювання.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: