Узагальнення знань за темою «Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.»

Мета: повторити та узагальнити матеріал з даної теми, підготуватися до уроку тематичного оцінювання; розвивати в учнів вміння працювати з картою, аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму, наполегливості, відданості своїй справі.

Основні поняття: суспільно-політичний рух, національно-визвольний рух, громадівський рух, політична партія.

Обладнання: карта, картки, кросворди.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Форма проведення: урок-змагання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Основна частина уроку

Завдання 1. Хронологічний конкурс

Цей конкурс має характер розминки і передбачає знання хронології історичних подій. Командам потрібно розташувати події в хронологічній послідовності і вказати дати, коли вони сталися.

Максимальна оцінка за цей конкурс шість балів.

Картка № 1

1. Утворення «Братства тарасівців».

2. Початок масового «ходіння в народ».

3. Утворення першої громади в Петербурзі.

4. Початок виходу журналу «Громада».

5. Польське повстання.

6. М. Грушевський очолив Наукове товариство імені Т. Шевченка.

Картка № 2

1. Утворення гуртка «Київська комуна».

2. Початок виходу газети «Київський телеграф».

3. Початок діяльності «хлопоманів».

4. Емський указ.

5. Відновлення громадівського руху.

6. Початок діяльності товариства «Просвіта»

Картка № 3

1. «Чигиринська змова».

2. Валуєвський циркуляр.

3. Утворення Київської громади.

4. Утворення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

5. Початок виходу журналу «Основа».

6. Утворення першої політичної партії

Завдання 2. Спробуй пояснити

Цей конкурс передбачає знання учнями історичних термінів та понять. Учитель називає термін, а учні — його значення. Відповідає та команда, яка перша знатиме готову відповідь. За знання кожного терміна можна отримати два бали. Терміни можна взяти такі:

• суспільно-політичний рух;

• національно-визвольний рух;

• громади;

• Валуєвський циркуляр;

• Емський указ;

• «хлопомани»;

• «Київський телеграф»;

• москвофіли;

• народовці;

• радикали;

• «Чигиринська змова»;

• «Київська комуна»;

• «ходіння в народ»;

• «Земля і воля»;

• «чайковці»;

• «Братство тарасівців»;

• «Буковинська трійця»;

• «Нова ера»;

• «Просвіта»;

• політична партія;

• РУРП;

• УНДП;

• УСДП.

Завдання 3. Вгадай героя

Учитель зачитує розповіді про історичних осіб, а учні повинні вгадати про кого йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримує бали. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

1. Поляк за походженням. Вважав, що звільняти Польщу й Україну від Росії треба разом. Для цього сформував козацький полк чисельністю 1400 чоловік, який воював спочатку на боці Туреччини і повинен був підняти український народ на повстання, коли воєнні дії вестимуться на території України. (Міхал Чайковський)

2. Входив до гуртка хлопоманів. Заперечував польську теорію, що Правобережжя — це частина Польщі, а не Україна, а український народ — це відгалуження польського народу, а не самостійна нація. Згодом очолив Українську громаду в Києві. Опублікував статтю «Моя сповідь». (Володимир Антонович)

3. Відомий український історик. У 40-х роках був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства, написав його програму. 1859 р. у Петербурзі входив до Української громади разом з Шевченком, Кулішем, Білозерським. (Микола Костомаров)

4. Він був родом з Чернігівщини, навчався в Новгород-Сіверський гімназії, входив до народницької організації «Земля і воля». Брав участь у підготовці замаху на російського царя. На стіні камери вперше у світі накреслив схему реактивного двигуна. (Микола Кибальчич)

5. Член гуртка «Південні бунтарі». Видав себе за ходока до російського царя. Готував селянське повстання на Чигиринщині. (Яків Стефанович)

6. Він висунув свою теорію перебудови суспільства: необхідність утворення Російської федерації. Але утворення самостійної Української держави він не пропагував. Тривалий час жив за кордоном, де видавав журнал «Громада».(Михайло Драгоманов)

Завдання 4. Риб’ячий скелет

Командам надаються плакати, на яких намальовано «риб’ячі скелети». За допомогою цього методу вони повинні охарактеризувати діяльність трьох течій суспільно-політичного руху в Західній Україні в другій половині ХІХ ст. На виконання завдання надається п’ять хвилин.

• 1-а команда — народовці;

• 2-а команда — москвофіли;

• 3-я команда — радикали.

Учитель пояснює правила виконання завдання.

Риб’яча голова — назва запитання. Риб’ячі ребра — напрямки його вирішення. Риб’ячий хвіст — висновок.

Максимальна оцінка за цей конкурс п’ять балів.

Завдання 5. Шкала думок

Учитель пропонує командам за допомогою методу «Прес» висловити свої думки з приводу:

• Чи можна назвати Галичину другої половини ХІХ ст. «українським П’ємонтом»?

Учням дається хвилина на обмірковування цього завдання, а потім слово має представник від команди, який за допомогою методу «Прес» висловлює точку зору всієї команди. Максимальна оцінка цього конкурсу п’ять балів.

ІІІ . Домашнє завдання

Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: