Мета: з’ясувати, як модернізаційні процеси, що відбувалися в Російській імперії, вплинули на соціальні процеси, що відбувалися в суспільстві; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати зв’язну розповідь, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; сприяти правовому вихованню учнів.

Основні поняття: буржуазія, пролетаріат, інтеліґенція, еміграція, демографічний бум, кооперація, лихварство, страхова компанія.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• хронологічно співвідносити (синхронізувати) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;

• описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях, визначати їх суперечливий характер;

• давати оцінку модернізаційним зрушенням, що відбулися в українському суспільстві, визначати їх наслідки для соціального розвитку та життя людей;

• характеризувати зміни, що відбулися в соціальній структурі українського суспільства.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Охарактеризуйте наслідки реформ 60–70-х років для українських земель?

2. У чому проявилась недосконалість цих реформ?

3. Назвіть основні верстви українського суспільства, які існували до реформ 60–70-х років?

4. Подумайте, які зміни могли принести реформи в соціальну структуру суспільства? Як вони могли змінити соціальне становище українського населення?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

 Реформи 60–70-х років певною мірою демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйонне селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми суспільної активності. Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Зрозуміло, перебудова всього господарства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на соціальну структуру суспільства і становище населення.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

У ч и т е л ь.

У другій половині XIX ст. формується інтеліґенція — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не фізичною, а розумовою працею. До цієї верстви в Україні належало 4,1 % населення. У пореформений період інтеліґенція зазнала значних змін:

• По-перше, вона стала більш неоднорідною, у її складі зросла частка різночинного елементу.

Зокрема, якщо на початковому етапі становлення інтеліґенції основним джерелом формування цієї верстви було дворянство, то наприкінці XIX ст. лише 20–25 % складу інтеліґенції мали дворянське походження, решта — вихідці з різних верств населення.

• По-друге, переважна частина інтеліґенції України була неукраїнського походження. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже 10 % письменників були українцями.

• По-третє, асиміляторська політика царського уряду призвела до значної русифікації інтеліґенції.

• По-четверте, власне українська інтеліґенція проживала переважно у селах та невеличких містах, працюючи земськими вчителями, лікарями, агрономами тощо, тоді як у великих

містах її частка була незначною. Наприкінці XIX ст. українці становили менше третини міського населення, у складі якого домінували росіяни та євреї.

Завдання

1. Охарактеризуйте особливості формування нових верств українського суспільства — робітників, буржуазії та інтеліґенції, порівняно з європейськими держави.

2. Чому і як саме змінилася структура українського суспільства після реформ 60–70-х років?

3. Назвіть верстви українського суспільства. Яких змін воно зазнало у пореформену добу?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання.

Із повісті Івана Франка «Борислав сміється»

«Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бориславі для робочих людей ставало все більш важким і важким. Здалеку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей плили-напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загинути! — такий був загальний лемент, загальний стогін, що хмарою носився над головами тих тисяч

висохлих, посинілих, зголоднілих людей…

А бориславські багатії тільки того й бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз… доводилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї — власники урізали плату робітникам, а невдоволених забивали знущальними глузливими словами: «Не хочеш стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, — тут на твоє місце десять аж напрошується, та ще й за меншу ціну!»

Завдання

1. На основі даного уривка проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських землях.

2. Чому наймана робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?

Із статті І. Франка «Як живеться селянам-хліборобам»

«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти… у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 190)

Завдання

1. Чим можна пояснити низький життєвий рівень переважної більшості населення Західної України?

2. Проаналізуйте даний документ і визначте причини масової міграції українського селянства в другій половині ХІХ ст.

3. У своїй книжці «Злидні Галичини в цифрах» польський письменник Станіслав Щепановський стверджував, що продуктивність праці галичанина становила лише чверть продуктивності праці середнього європейця, а споживання їжі — половину. Про що говорять дані факти? Прокоментуйте їх.

Робота зі схемами

Схема 1

Завдання

1. Назвіть причини масової еміграції українського селянства.

2. Покажіть на карті держави, куди направлялися в пошуках кращої долі українські селяни? Як ви думаєте, чому вони емігрували саме в цих напрямках?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Вісті з Бразилії. (Уривок із статті газети «Громадський голос», 1896 р.)

«Пішов голос про Бразилію. Незнаний це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це одинока рада. І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і мандрівка до нової землі.

Тисячі братів наших переселились до Бразилії, а як їм там

живеться, про це досі не мали ми докладної відомості. В одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий наші обаламучені люди нераз уважають якимсь земним раєм:

…Недавно приїхали люди з Галичини. Їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби. В цьому місці, однак, були скалисті гори, а на скелі, розуміється, хліб не родить… З усіх країн Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що одержали землю, мають надію, що, може, внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави… Емігрантів вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські б’ють і знущаються над ними дуже часто…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 195)

Завдання

• На основі документа складіть розповідь про життя українських емігрантів за океаном.

Робота над поняттям

Кооперація — форма об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Завдання

Прочитайте текст і визначте причини зародження кооперативного руху.

«Невесела перспектива відкривалася перед селянами… Найнявшись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на найнижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих

лихварів (ними переважно були євреї-шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економічну прірву. З огляду на річні процентні ставки — від 150 до 250, невеличкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до наступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків; місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи купувати в позичку, а через певний час, коли наростали проценти,

виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1992. — С. 274)

Робота з схемою

Завдання

• Як ви думаєте, яку роль відіграли кооперативи в економічному житті краю?

Розповідь учителя

Як ми вже знаємо, модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до прогресивнішого, порівняно з феодалізмом капіталістичного способу виробництва. Крім того, російський варіант наздоганяючої модернізації мав значні суперечності:

• аграрна реформа, урізавши майже на 15 % селянські наділи, водночас збільшила повинності селян та віддала їх у довгострокову кабалу державі;

• зміцнення общинних порядків, що проголошувалося реформою, вступало в суперечність з утвердженням громадянських прав селянства;

• демократична практика всестанової виборності до земств вступала у суперечність з панівним авторитарним режимом;

• самодержавство виходило за межі моделі створюваної ним правової держави;

• незавершеність, половинчастість реформ зумовили суперечності між носіями влади та практично всіма верствами суспільства;

• панування багатоукладності в економіці робило стан суспільства нестабільним, створювало ґрунт для контрреформ.

Отже, російські реформи 60–70-х років здійснювалися за моделлю наздоганяючої модернізації, якій притаманні ініціювання реформ «згори», вибіркове запозичення світових досягнень, пріоритетний розвиток окремих галузей, збереження багатоукладності в економічній сфері, поглиблення суспільних суперечностей та посилення соціального

напруження. Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях — складовій Російської імперії — спричинили суперечливі тенденції та процеси.

Завдання

• Визначте, в чому проявились суперечливі тенденції російської модернізації.

Робота відбувається за методом «Дерево рішень», яке може мати такий вигляд.

V. Узагальнення та систематизація знань

Заповніть пропуски в тексті.

Внаслідок __ реформ та завершення __ перевороту ускладнилася __ структура суспільства: активно відбувалася диференціація в межах традиційних __ феодального суспільства — дворянства та __ , крім того, виникли нові класи — __ та __, дедалі помітнішу роль почала відігравати __ . Робітничий клас __ формувався як складова загальноросійського __ .

__ у Російській імперії формувалася за сприяння та під контролем __ , була тісно пов’язана з __ землеволодінням. У __ половині XIX ст. формується також __ — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної __ , займалася не фізичною, а __ працею.

Відповідь: буржуазних; промислового; соціальна; класів; селянства; буржуазія; пролетаріат; інтеліґенція; України; пролетаріату; буржуазія; самодержавства; поміщицьким; другій; інтеліґенція; власності; розумовою.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.