Мета: формування вмінь і навичок застосування тео¬ретичних знань до соціальної практики; розвиток соціально-нормативної діяльності учнів, активізація думки, емоційно-ціннісного потенціалу особистості шляхом розв'язання завдань: 
— характеристика життя та творчості Ж. Б. Мольєра; 
— аналіз ідейно-тематичного змісту п'єси; 
— інсценування й мізансценування; 
— виховувати прагнення істинної освіченості та інтелігентності. Учні в одязі XVII ст. або частково стилізованому. 
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок. 
Обладнання: тексти комедії Ж. Б. Мольєра «Міща¬нин-шляхтич»; картки з пропедевтичними завдан-нями «Граємо в театр». 
Хід уроку 
І. Мотивація учбової діяльності 
Учитель. Гадаю, що багато хто з вас хотів би взяти участь у рольовій грі, але для цього було потрібно спочатку вдома самостійно ознайоми¬тися з комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич». Пропоную вам також картки з пропедевтични¬ми завданнями під назвою «Граємо в театр» для осмислення змісту комедії. (Див. додаток 2.) 
Учитель. Сьогодні граємо в театр. У нас є ре¬жисер, актори, автор. Перша п'єса. І наш гість — XVII століття. Йому перше слово. Розкажіть нам про французький театр Вашого часу. 
II. Рольова гра 
XVII ст. У 1634 році в Парижі було відкрито пос¬тійно діючий театр. І хто його відкрив? Ні за що не вгадаєте! Кардинал Рішельє! І грав у ць¬ому театрі геніальний актор Кондорі, потім Флорідор. Саме вони й утвердили на сцені стиль класицизму. В театрі йшли трагедії Кор-неля, Расіна. 
Мольєр. І на спектаклі цього театру водив мене, зовсім юного, мій дід Крессе, найзавзятіший театрал Парижа. Мій батько був проти цього захоплення. 
XVII ст. Ще б пак! Ви знаєте, хто був батько цієї людини? А що це за людина — ви впізнали? (Мольєр представляється й коротко розпові¬дає свою біографію). 
Режисер. Давайте з'ясуємо ідейно-тематичний зміст однієї з кращих комедій геніального дра¬матурга — «Міщанин-шляхтич». 
Мольєр. До речі, вам відомо, п'єсу замовив сам Людовик XIV? А він, знаєте, був великий ша-нувальник балету. 
Режисер. Саме тому жанр п'єси — комедія-балет. Сюжет нескладний: наївний і марнославний буржуа Журден, засліплений зовнішньою мішу¬рою аристократичного суспільства, марно сил¬кується засвоїти манери й лоск дворян і підня¬тися таким чином по суспільних сходах, Дія комедії відбувається в Парижі, в домі Жур¬дена; І та II дії складаються із сцен «навчання» Журдена вчителями музики, танців, фехтування та філософії. Граємо другу яву першої дії від 
слів учителя музики: «Вам би слід, пане, повчитися не тільки танців, але й музики...» Режисер. Прошу пам'ятати, панове, що у спов¬нених іскрометної дотепності діалогах вима-льовуються характери героїв. Почнемо! 
(Інсценівка). 
Режисер. Пане Журден, чому Ви хочете бути схожим на дворянина? 
Журден. Я багатий, я чимало працював, я не дурний і тому заробив усе це багатство і взагалі домігся всього, чого бажав. Але чому я, людина достойна, не можу бути в достойному товаристві? Я хочу стати таким, як вони. 
Мольєр. Невже ви вважаєте, що досить народи¬тися в сім'ї дворянина, аби стати достойною людиною? 
Журден. На жаль я народився купцем, і все, що я маю, — це плід моїх зусиль. Це несправедливо. Дорант народився дворянином — і він достойна людина, а я — ніщо. Я хочу й можу стати таким, як він. 
Режисер. Що являє собою пан Журден? 
Учні. Наївний, марнославний, недалекий. 
Режисер. (Мольєру) Ви вважаєте його негатив¬ним персонажем? 
Мольєр. Зовсім ні! Він усього домігся сам. Хіба це порок? Він прагне нових знань. Хіба це по¬рок? Запевняю: він не дурний. Пригадайте, чим це можна довести. 
Учні. Він спостережливий: поглянувши на одяг кравця, збагнув, що той скористався част¬кою його матеріалу, він пам'ятає всі борги Доранта. 
Мольєр. Хіба ви не бачите інших позитивних рис? 
Учні. Він щедрий. Самокритичний. Дотепний. (Наводять приклади з тексту.) Його здоровий глузд І смак доводить сцена складання записки Дорімені. 
(Учні читають цю сцену). 
Режисер. Так він позитивний герой? 
Мольєр. А вам не спадає на думку, що я відсту¬пив від кліше класичних характерів «позитив-ний — негативний»? В житті хіба так не буває? Просто людина в складному становищі. 
Режисер (акторам.). У чому складність його ста¬новища? 
Актори. У його оточенні. 
Режисер. Яке воно? 
Учні. Його вчителі, Дорант. Автор акцентує на них усю увагу. 
Режисер. Слово — «вчителям». Що, на вашу думку, висміює автор у їх образах? (Учні розповідають, яким «наукам» і чому 
й навіщо вони вчать Журдена. Стає очевидною 
нікчемність і безглуздість тих відомостей, які 
видаються за справжню науку). 
Режисер. Давайте пройдемо сцену уроку філосо¬фії на підтвердження сказаного. (Дія II, ява 6.) 
Журден. Навчаючись «дворянських» наук, я не тільки не поновив своїх знань, але й перестав розуміти суть нормальних явищ, людських стосунків. Я став подібним до блазня. 
Мольєр. Але ще нічого не сказано про Доранта. 
Дорант. Я граф Дорант. Шахрай. Я дурю Жур¬дена, користуюся його грішми. За душею у мене немає нічого, крім титула. Мій арис¬тократизм — уміле маскування. А за мас¬кою — паразитизм, дармоїдство. Для справж¬нього дворянина честь — це все! А в мене — ні самолюбства, ні совісті, ні честі. Що я вмію? Тратити гроші. Своїх немає. Улесливістю, плазуванням перед купчиною я оббираю його. Я доходжу до цинізму: підношу Дорімені пода¬рунки Журдена нібито від себе. Режисері Комічне тут полягає не стільки у витів¬ках Журдена, скільки в тому, що, розбагатів¬ши, в1І£ прагне увійти в товариство людей менш достойних. Наївна простодушність Журдена забавляє, а розважливе шахрайство графа Доранта викликає огиду. В цьому полягає голо¬вний зміст твору. Чи не так, пане Мольєр? 
Мольєр. Я хотів показати потворю суспільні відносини: з одного боку — паразитизм, пиху дворян, з другого боку — неуцтво й марносдав¬ність буржуа. 
Режисер. Так що ж утверджує автор? 
Учні. Позитивне начало в комедії несуть дружина Журдена, їх дочка Люсіль, служниця Ніколь, майбутній зять Клеонт і його слуга Ков'єль. їх об'єднує антипатія до аристократії, здоро¬вий глузд, почуття власної гідності. (Режисер пропонує пройти 12 яву III дії.) (Інсценівка.) 
Мольєр. Як вам відомо, я буржуа й симпатизую цьому стану, але і в мій час можна було зро-зуміти, які пороки ховають у собі буржуазні відносини. 
Режисер. Пригадайте, пане Журден, що, на дум¬ку вашої дружини, можуть говорити про таких, як ви: «Чесній людині ніколи не розбагатіти». 
III. Підсумок уроку 
Учитель. Можна сказати, що ця п'єса не тільки антидворянська, а й антибуржуазна. 
Режисер. Повернемося до жанру. Ця п'єса має ознаки комедії положень. Які епізоди це під-тверджують? 
Учні. IV дія (наводять приклади). 
Режисер. Але тут і комедія характерів. Звідси й засоби — гумор і сатира. Підсміюючись над простодушним героєм, автор засуджує його за те, що він обрав невірний шлях — наслідування, забувши про свою людську гідність, — і в цьо¬му гуманізм Мольєра. І сміх у цих сценах — із , жалем. А от у табір знаті автор посилає разючі стріли сатири. 
Учитель. Декілька слів про художні особливості п'єси. Що характеризує її як класичну ко-медію? 
Учні. Триєдність місця, часу та дії. Умовний фі¬нал: порок покарано, доброчесність торжествує. Комедія не потребує високого стилю, тому її мова — це мова народу, гостра, весела і влучна. 
Учитель. Слід відзначити, що діалоги у Мольєра багатозначні, з підтекстом (читаємо 1 яву І дії, звертаємо увагу на слова учителя танців). 
XVII ст. Своєрідність комедій Мольєра багато в чому визначається епохою класицизму: про-відним жанром тоді була трагедія, і віддавати перевагу комедії вважалося б зухвалістю. 
Мольєр (читає з передмови до «Тартюфа»). «Зав¬дання комедії полягає в бичуванні людських по¬років...», «Насмішка нестерпна, ніхто не хоче бути смішним». Ось чому автори знов і знов звертаються до «низького» жанру комедії. 
IV. Домашнє завдання 
1. Визначення класицизму як літературного напрямку XVII ст. 
2. Основні діячі класицизму в літературі, музи¬ці, архітектурі. 
3. Засоби творення смішного в комедії (з наве¬денням цитат, прикладів з тексту). 
Додаток 1 
Теми випереджаючих домашніх завдань 
1. Історичні передумови виникнення стилю (класицизму. 
2. Петровські реформи в Росії на початку XVIII ст. 
3.Освіта й наука XVIII ст. 
4. «Поетичне мистецтво» Ніколя Буало і кла¬сицизм. 
5. Мольєр та його герої. 
6. Бомарше і Мольєр. 
7. Архітектура Західної Європи XVII-XVIII ст. 
8. Архітектура Росії XVIII ст. 
9. Архітектор К. Россі. 
10. В. Растреллі. 
11. Палаци й парки м. Пушкіна. 
12. Архітектори класицизму: М. Казаков, В. Баженов, А. Захаров. 
13. Живопис XVIII ст. 
14. Скульптура XVIII ст. 
15. Російський театр XVIII ст. 
16. Музика Західної Європи епохи класицизму. 
17. Класицизм в архітектурі Харкова. 
18. Класична комедія на сценах Харкова. 
Додаток 2 
Пропедевтичні завдання Картка учня 
«Граємо в театр» Жан Батист Мольєр. «Міщанин-шляхтич». 
Ви — режисер. 
Ваше завдання — привести «акторів» до ро¬зуміння ідейно-тематичного змісту комедії, допо-могти їм зрозуміти суть характерів і специфіку жанру. 
— Який ідейно-тематичний зміст комедії? 
— Побудуйте систему образів. Укажіть основні сюжетні лінії, по яким розвивається дія. Відзнач¬те кульмінацію в кожній сюжетній лінії. Як роз¬вивається комедійна інтрига? . 
— Особливості комедії класицизму: чи має їх пропонована п'єса? Чи характерна трактовка об¬разу Доранта як порочного дворянина? 
— Жанр комедії: комедія положень чи комедія характерів? Мотивуйте! 
— Підготуйте запитання до акторів, щоб з'ясу¬вати, як вони розуміють характери дійових осіб.
— Про що ви, режисер, хотіли б запитати автора? 
— Відберіть для інсценування або читання у ролях епізоди, важливі для розуміння ідеї тво¬ру, характерів головних героїв. 
№2 
Ви — XVII століття. 
Ваше завдання — яскраво (як очевидець) пред¬ставить епоху в нових несподіваних подробицях. 
— Французький театр епохи класицизму. Час виникнення перших театрів у Парижі. Хто був ініціатором відкриття першого постійно діючого театру в Парижі? Актори. Амплуа. Репертуар. Своєрідність жанрів. Король і комедіанти. 
— Мольєр як ваш сучасник. 
— Як сприйняли сучасники комедію «Міщанин-піляхтич » ? 
Рекомендую: М. Булгаков. «Жизнь г-на де Мольера». 
Прокаев Ф. Й. Зарубежная литература. К.: «Рад. школа», 1987. — С. 62-63, 73. 
№3 
Ви — Мольєр, автор комедії. 
Ваше завдання — вислухавши думки режисера й акторів, відкоригувати висловлювання учасни¬ків рольової гри. 
— Вивчіть «свою» біографію. 
— Історія створення комедії. Хто її замовив? Специфіка жанру. 
— Ваше ставлення до головних героїв — носіїв ідеї твору. Чи можна ділити їх на «позитивних» і «негативних»? — Як ви, драматург, оцінюєте відповідність ва¬шого .твору класичним канонам? Чи були відступи? 0пробуйте обґрунтувати. 
—"^кий ідейний зміст п'єси (що ви викриває¬те, що стверджуєте?) 
— Як вплинув соціальний стан пана де Мольєра на ідейну спрямованість комедії (Дія III, ява 12. Монолог пані Журден). Ставлення до буржуа. 
— Прочитайте передмову до «Тартюфа». В чому вбачає автор завдання комедії? 
№4 
Ви — учитель (танців, музики, філософії, фех¬тування). 
— Яке значення мають образи вчителів у п'єсі? 
— Чи сприяють сцени уроків виявленню ха¬рактерів персонажів та основної ідеї твору? Метод Мольєра в цих сценах —- гумор чи сатира? 
— Ваше ставлення до пана Журдена. 
— Чи можна вважати справжньою наукою ті відо¬мості, які ви, вчителі, передаєте Журдену, що прагне нових знань? Поповнив він свої знання чи ні? 
№5 
Ви — пан Журден. 
— Розкажіть свою біографію. (Походження. Як ви розбагатіли?) 
— Ваша мета в житті. Чому ви хочете бути схо¬жим на справжнього дворянина? Що для Вас зна¬чить бути людиною? Хто, на вашу думку, може служити зразком достойної людини? 
— Дайте характеристику своєму персонажу. 
— Чого ви навчилися у своїх «учителів»? 
— Комічна ваша роль чи трагічна? 
№6 
Ви — граф Дорант. 
— Автохарактеристика. 
— Ви дворянин. Які ще чесноти ви маєте? Як ви ставитесь до пана Журдена? Наведіть приклади 
100 
сарказму, сатири, які автор використовує для ха¬рактеристики вашого персонажа. 
— Як, на вашу думку, ставиться Мольєр до дворянства? Чи характерно це для класичної ко-медії? 
— Яка ідейна спрямованість комедії? 
— Якби ви були аристократом, чи приємно б вам було впізнати себе в Доранті? 
— Якою могла бути реакція на п'єсу? 
№7 Ви — пані Журден. 
— Які образи, на вашу думку, несуть позитив¬не начало в комедії? 
— Вивчіть «свою» біографію. Дайте собі харак¬теристику. 
— Ваше ставлення до змін у способі життя чо¬ловіка? Взагалі до буржуа? До аристократів? 
— Чому ви не згодні з рішенням чоловіка від¬носно долі дочки? 
№8 
Ви — Клеонт. 
Розкажіть про себе (допишіть «свою» біогра¬фію). 
— Які основні риси вашого характеру? 
— Як ви ставитесь до вашого стану? До людей, що прагнуть мати дворянський титул?