Мета: поглиблювати знання учнів про особливості будови складного речення; ознайомити дев’ятикласників з поняттям про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складнопідрядних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у дев’ятикласників повагу до видатних постатей українського народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення: інтонація складнопідрядного речення.

Текст (риторичний аспект): використання складнопідрядних речень у текстах наукового й публіцистичного стилів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

Вступне слово вчителя. Одним із видів сполучникових складних речень є складнопідрядне речення, у якому одне умовно просте речення залежить від іншого й пояснює його. Поєднуються частини складнопідрядного за допомогою підрядних сполучників та сполучних слів.

Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити в тексті складнопідрядні речення; зможете визначати головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень, їхні істотні ознаки; отримаєте знання про підрядні сполучники і сполучні слова; усвідомите правила вживання розділових знаків між частинами складнопідрядного речення; дізнаєтеся про виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів; набудете вмінь і навичок моделювання складнопідрядних речень різних видів, а також висловлювань в усній та писемній формах, використовуючи виражальні можливості складнопідрядних речень.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

·         Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Кого з літературознавців ви знаєте? Розповісти стисло про одного з них.

Ім’я і праці Олександра Івановича Білецького — славна сторінка в історії нашого літературознавства. Олександр Білецький народився 1884 року поблизу Казані в сім’ї агронома. Навчався Олександр спочатку в Казанській гімназії, де особливо захоплювався стародавніми мовами, літературою та історією. Потім (у зв’язку з переїздом батьків до Харкова) вчився в Харківській третій гімназії, після закінчення якої 1902 року вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Тут Олександр Білецький із захопленням працював над історією Греції під керівництвом Владислава Петровича Бузескула. В його семінарі молодий дослідник написав реферат «Про економічний розвиток і рабство в Стародавній Греції», який був схвалений і професором, і студентами старших курсів.

Іспанську мову він вивчив так добре, що читав в оригіналі «Дон-Кіхота» Сервантеса. Глибокий інтерес до української літератури з’явився в Олександра деякою мірою під впливом Миколи Сумцова (За М. Гудзієм).

·         Виписати складнопідрядні речення. Назвати в них основну (незалежну) частину і підпорядковану, що приєднується підрядним сполучником або сполучним словом.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Вибіркове письмо

·         Прочитати. Схарактеризувати подані речення. Виписати з-поміж них складнопідрядні. Визначити в них головну й підрядну частини.

Хата біліє ярко між зеленими тополями, та блищать ясні віконця (Марко Вовчок). 3. Життя не має ціни, і тільки воля дорожча за життя (Нар. творчість). 4. Добре тому жить, чия душа і дума добро навчилась робить (Т. Шевченко). 6. Де дбайлива рука ходить, там золота пшениця родить (Нар. творчість). 7. А навколо озера сосни, які в хуртовину натомилися шуміти, шепочуть у сні (М. Нагнибіда). 8. Ніколи не соромся запитувати те, чого не знаєш (Нар. творчість). 9. Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).

·         Пояснити зміст шостого речення. З’ясувати значення словосполучення рука ходить.

Коментар учителя. Складнопідрядними називають речення, частини яких нерівноправні за змістом, поєднуються відповідною інтонацією та сполучниками підрядності й сполучними словами. Одна з частин є незалежною, її називають головною, від неї ставлять питання до підрядної частини: Ти не чуєш, як солов’ї весільним співом дзвонять (Леся Українка).

Підрядні частини поєднуються з головною за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (О. Гончар) (підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучного слова

коли). Для кактуса досить двох крапель води, щоб існувати місяцями під спопеляючим сонцем (П. Загребельний) (підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучника щоб).

Підрядні частини можуть стояти після головної (частіше), в середині головної, а також перед головною. Але слід пам’ятати, що означальні й наслідкові підрядні частини перед головною стояти не можуть.

Практичний синтаксис

·         Об’єднати умовно прості речення в складнопідрядні. Записати їх.

1. Усього кілька днів минуло. Прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи. 2. Я вже знаю в собі цю готовність прощати. Важче вимагати відповідальності. 3. Машину залишити вони не наважувалися. Порятувати її ніяк не змогли б. 4. Я зовсім не боялася гарних слів. Думала про того хлопчика. 5. Я була мала. Читала казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (З тв. Н. Бічуї).

Ключ. 1. Усього кілька днів минуло, як прилетіли лелеки, бузьки, бусли, чорногузи. 2. Я вже знаю у собі цю готовність прощати, бо важче вимагати відповідальності. 3. Машину залишити вони не наважувалися, хоча й порятувати її ніяк не змогли б. 4. Я зовсім не боялася гарних слів, коли думала про того хлопчика. 5. Коли я була мала, то читала казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (З тв. Н. Бічуї).

·         Назвати головні та підрядні частини в змодельованих складнопідрядних реченнях.

·         Дібрати антоніми до виділених слів. Скласти з ними складнопідрядні речення.

Творче моделювання

·         Скласти складнопідрядні речення, додавши до поданих головних частин підрядні. Записати їх. Накреслити схеми.

1. Він усміхнувся, поглянув у той бік, де ...

2. Вона виглядатиме там, де ...

3. Людина сама собі створює долю, аби ...

4. Не можна повернути жодної миттєвості, щоб ...

5. Як слово не поможе, то ...

6. Уранці нічого не можна було впізнати, ніби ...

7. Як добре бігти босоніж по росянистій траві, коли ...

·         Дослідити, у яких складнопідрядних реченнях підрядна частина відноситься до всієї головної, а в яких — до окремого слова чи сполучення слів у головній частини.

·         Виділені слова розібрати як частину мови (усно).

Лінгвістичне дослідження (робота за варіантами)

·         Прочитати речення й визначити, якій із поданих схем відповідає його структура.

Варіант 1

Любив я ті дні, коли вдома в нас збиралися гості (С. Васильченко).

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Комунікативний практикум

·         Скласти зв’язну розповідь у науковому стилі, розкриваючи тему «Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому». Зосередити увагу на питаннях:

1. Які ознаки має складнопідрядне речення?

2. З яких частин воно складається? Навести приклад.

3. Як пов’язані між собою частини складнопідрядного речення?

4. Як відрізнити головну і підрядну частини в складнопідрядному реченні?

5. Порівняти будову й засоби зв’язку складнопідрядного і складносурядного речень.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

·         Виписати з творів художньої літератури 8–9 складнопідрядних речень. Визначити в них головні й підрядні частини. З’ясувати, як вони поєднані між собою. Накреслити схеми.