Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати територіальні зміни основних західноєвропейських країн;

• узагальнювати інформацію з писемних джерел;

• визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, систематизувати їх;

• порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити висновки;

• класифікувати та застосовувати поняття та терміни.

Обладнання: історичний атлас, комплект кросвордів, аркуші паперу, олівці.

Хід уроку

I. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Чим були зумовлені європейські революції 1848–1849 рр.?

2. У чому полягали задачі революції для кожної країни.

3. Назвіть особливості європейських революцій 1848–1849 рр.

4. Назвіть підсумки революцій.

5. Чому революції не досягли своєї мети?

II. Основна частина уроку

Робота з картою історичного атласа

За допомогою карт історичного атласа «Карта світу поч. ХVIII ст.», «Французька революція кін. ХVIII ст.», «Європа у 1 794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції», «Країни Європи

у 1815–1847 рр.», «Революції 1848–1849 рр. Робітничій та національно-визвольний рух в Європі» виконайте завдання і дайте відповіді на запитання.

1. Назвіть європейські держави:

1) які сформувалися до XVIII ст.;

2) які мали колонії в Америці;

3) які мали найбільші колоніальні володіння;

4) з якими Франція мала спільні кордони.

2. Назвіть: французькі провінції, які були охоплені повстаннями роялістів.

3. Які території були приєднані до Франції у 1795–1811 рр.?

4. Які держави потрапили в залежність від Франції?

5. Назвіть напрями походів французьких військ.

6. Назвіть місця і дати основних битв з наполеонівською Францією.

7. Які території за рішенням Віденського конгресу, були приєднані:

1) до Росії;

2) Австрії;

3) Пруссії;

4) Швейцарії;

5) Нідерландів?

8. Назвіть держави, які були охоплені революційними рухами в 20–30-х рр. ХХ ст.;

9. У яких державах мав місце національно-визвольний рух у 20–40-х рр. ХХ ст.?

10. Назвіть основні центри руху чартистів.

11 . В яких державах революційні виступи були придушені за допомогою військ Священного союзу?

12. Назвіть європейські держави, які сформувалися в Європі до сер. XIX ст.

Портретна галерея

1. Відомий письменник, визнаний «володар дум» передових людей того часу, автор багатьох художніх творів, історичних робіт, політичних брошур. Прославився своїми гнівними, пристрасними виступами проти кріпосних порядків і церкви. Закликав «Розчавити гадюку!». Проте вважав, що чернь треба тримати «у суворій покорі», що для простого народу релігія «навіть корисна», що неможливо було б керувати селянами навіть одного села, якби воно було населено безбожниками. Тому він заявив: «Якби бога не було, то його слід було б вигадати», — а у себе в маєтку поставив пам’ятник з написом: «Богу від...».

 (Вольтер)

2. Дворянин за походженням. Виступив проти необмеженої королівської влади і католицької церкви. Вважав кращим державним ладом конституційну монархію, в якій конституція

передбачала б участь буржуазії і дворян під час розв’язання державних справ через парламент.

(Монтеск’є)

3. Син швейцарського ремісника-годинникаря. «Людина народилася вільною, натомість вона всюди в ланцюгах», — писав він.

Хотів знищити монархію і встановити республіку. При цьому, на відміну від Вольтера і Монтеск’є, вважав, що треба позбавитися великої власності. «Всякий дозвільний громадянин є злодієм», — писав він. «Для поліпшення суспільного стану, — вважав він, — треба, щоб

у кожного було вдосталь і в жодного забагато».

(Жан-Жак Руссо)

4. Бідний сільський священик, син ткача, він гаряче співчував стражданням селян, яких гнобили сеньйори. Після смерті залишилася його праця «Заповіт». У цій праці він оголосив війну богу, королю і багачам. Пропонував скасувати приватну власність і на комуністичних засадах передати землю в загальне користування.

(Жан Мельє)

5. Граф. Ще напередодні революції він став широко відомий своїми вимогами знищити деспотизм і перетворити Францію на конституційну монархію. Прекрасний оратор. Ніхто з такою переконливістю і силою не зумів змалювати головні задачі, що стоять перед Францією на той момент, як він. Кожна його промова закінчувалася грандіозною овацією аудиторії. Молодь розпрягала коней його екіпажа і несла його на руках. Приєднався до третього стану. Коли присланий королем придворний спробував наказати Національним зборам розійтися, відповів йому гнівною промовою: «Підіть і скажіть вашому пану, що ми тут за волею народу і залишимо наші місця, лише поступаючись силі багнетів».

 (Мірабо)

6. Маркіз. Брав участь у війні за незалежність Америки. Мужність і відвага здобули молодому офіцеру пошану Вашингтона, довіру конгресу і любов солдатів. Власним коштом він спорядив та озброїв дивізію, яку очолював. Подвиги його стали відомі у Франції, і Вольтер назвав його «героєм Нового Світу». Начальник Національної гвардії.

 (Жільбер де Лафайєт)

7. Лікар. З початку революції друкував у газетах різкі, пристрасні статті на захист інтересів міської бідноти і селян. Видавав газету «Друг народу». Повсюди серед бідноти у нього були друзі, і тому йому дали прізвисько Друг народу.

(Марат)

8. З 12 років він почав працювати. Про свою молодість він писав: «...Я почав своє існування на найнижчих сходах злиднів...». Він був писарем і мав, риючись у давніх документах, відшукувати нові повинності для селян. Він ненавидів цю роботу і став ярим супротивником феодальних порядків. Відстоював ідею рівності усіх громадян. Очолив змову проти буржуазії. Заарештований і страчений.

 (Бабеф)

9. Походив з дрібнобуржуазного середовища. Займався адвокатською практикою, але залишався бідним. Слово «бідний» часто зустрічається в його промовах. Який же зміст він сам вкладав у це поняття? Його бідняк — це та людина, яка задовольняє свої потреби особистою працею і, не нехтуючи комфортом, не прагне розкоші і неробства. Виступав проти майнового цензу, протии всього, що посилювало гноблення народу. Був лідером якобінців.

 (Робесп’єр)

10. Походив з сім’ї збіднілого корсиканського дворянина. Навчався у військовому училищі у Франції. Похмурий, незграбний, з поганою французькою вимовою. У п’ятнадцять років він перейшов до Паризького військового училища, яке закінчив з відмінними знаннями, особливо з математики та історії. У 24 роки отримав чин генерала.

(Бонапарт)

11 . Герой Вітчизняної війни 1812 року. Учасник Італійського і Швейцарського походів О. В. Суворова, воєн із Францією, Швецією, Туреччиною. У Бородинській битві очолював ліве

крило російських військ; був смертельно поранений під час бою.

(Багратіон)

12. Англійський флотоводець, віце-адмірал. Здобув перемогу над франко-іспанським флотом у Трафальгарській битві, під час якої був смертельно поранений.

(Нельсон)

13. Учень і соратник О. В. Суворова. Пройшов великий шлях від молодшого офіцера до генерал-фельдмаршала, неодноразово брав участь у боях, кілька разів був важко поранений. Його не любив Олександр I за незалежність його поглядів і величезний авторитет в армії. Лише загроза військової поразки примусила царя поступитися наполяганням суспільства і призначити його головнокомандуючим російською армією.

(М. Кутузов)

14. Представник руху чартистів. Вважав, що реалізації хартії можна досягти в союзі з буржуазією і лише мирними засобами — агітацією, пропагандою і петиціями до парламенту. «Ми, перш за все, є противниками революційної боротьби, закликів до фізичної сили, до насильства», — говорив він. Вороги глузливо називали його прихильників «партією рожевої води».

(Ловетт)

15. Народився в знатній сім’ї та здобув блискучу освіту. Хоробро бився в Америці за незалежність країни. Після закінчення війни повернувся до Франції в чині полковника королівських військ, був призначений комендантом важливої фортеці Мец, але залишив військову службу. Він поставив собі за мету об’єднати в єдину систему всі знання людства. Заглибившись у наукові дослідження, він витратив свої останні гроші, почав жити милостинею своїх колишніх слуг. Останніми його словами були: «Пам’ятайте, щоб вчинити великі справи, потрібно бути натхненними... Все моє життя було прагненням забезпечити людям якомога більше свободи для розвитку їхніх здібностей». Потім, після короткого мовчання, помираючи, сказав, що незабаром утвориться партія працівників і що їй належатиме майбутнє.

 (Сен-Симон)

16. Французький соціаліст-утопіст. Був торговим службовцем. У своїх творах він з особливою ненавистю викривав торговців, їхні нечесні прийоми, спекуляцію. Він таврував конкуренцію, безплановість, безладність виробництва, що панували за капіталістичного ладу. Писав, що купка багачів стає дедалі багатшою, а переважна більшість населення дедалі

глибше занурюється в безодню убогості, що всі робітники страждають від безробіття і голоду, хоча їх руками вироблено багато продуктів. Відзначав, що за часів капіталізму інтереси членів суспільства стали взаємно ворожими: «Лікар бажає, щоб було якомога більше хворих, а прокурор — судових процесів у кожній сім’ї. Архітектор мріє про пожежі, які б знищили четверть міста, а скляр — про град, який перебив би всі стекла...». Він пропонував перетворити капіталістичне суспільство.

 (Фур’є)

17. Утопічний соціаліст. Жив в Англії. Хотів поліпшити становище трудящих. На своїй фабриці відмінив штрафи, запровадив пенсії для старих, влаштував для дітей робітників ясла і дитячі сади. Він виступив з проектом перетворення суспільства на комуністичних засадах.

Зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній перевиховати людей для життя з новими принципами і цим прикладом захопити все людство.

(Оуен)

18. Соціаліст. Почав видання журналу «Німецько-французький щорічник». Дійшов висновку про необхідність пролетарської революції, про те, що пролетаріат, озброєний революційною теорією, буде тим класом, який звільнить все людство від експлуататорів. Його друг написав про нього так:

То Трира черный сын с неистовой душой.

Он не идет — бежит, нет, катится лавиной,

Отвагой дерзостной сверкает взор орлиный,

А руки он простер взволнованно вперед,

Как бы желая вниз обрушить неба свод.

(Маркс)

19. Жив в Англії. Спостерігав за страхітливим становищем робітників і масовим безробіттям під час промислових криз. Зближувався з учасниками руху чартиста, став співпрацювати у газеті чартиста «Північна зірка». У Манчестері він почав працювати над викривальною роботою «Становище робочого класу в Англії». Вважав пролетаріат силою, яка повалить панування буржуазії і звільнить себе та всіх пригноблюваних.

(Енгельс)

20. Соціаліст-утопіст. Створив у Лондоні «Вільну друкарню», видавав альманах «Полярна зірка», газету «Дзвін». Ці видання були дуже популярні в Росії. Девізом «Дзвону» були слова, сповнені глибокого значення: «Кличу живих». Газета нещадно таврувала кріпосні порядки, закликала до боротьби за свободу і справедливість, вимагала докорінного демократичного перевлаштування державного управління в Росії.

(Герцен)

21. Керівник кружка. Вважав, що Росія може оминути стадію капіталізму і відразу після революції прийти до соціалізму. Закликав до революційних дій. Спробував створити таємне товариство для підготовки революції в Росії. Засуджений до смертної страти, яка була замінена каторгою.

(Буташевич-Петрашевський)

22. Член «Південного товариства», один з організаторів повстання Чернігівського полку на Україні, страчений за вироком царського суду.

 (Бестужев-Рюмін)

23. Дворянин. Офіцер. Керівник «Південного суспільства» декабристів, автор програмового документа «Руська Правда», страчений за вироком царського суду.

(Пестель)

24. Регулярно виступав у пресі як літературний критик і публіцист. Підтримував реалізм і народність у літературі. Його ідеалом було соціалістичне суспільство, в якому б жили і працювали вільні й рівні громадяни. Він вважав, що ліквідація самодержавства і кріпацтва призведе до того, що «не буде ні бідних, ні царів, ні підданих, але будуть брати, будуть люди». Він писав: «Починаю розуміти революцію. Кращого люди нічого не зроблять. Велика нація — французи».

(Бєлінський)

Працюємо з кросвордами

Учні обмінюються підготовленими вдома кросвордами.

III. Оцінювання знань учнів

Оцінку 12 отримує учень, який набрав найбільшу кількість балів в особистому заліку. Розрив між оцінками може становити від 3 до 7 балів (на розсуд вчителя та за наслідками уроку).

IV. Домашнє завдання

Повторити матеріал теми й підготуватися до тематичного оцінювання.