Мета: повторити загальну характеристику звукового складу української мови, навчити встановлювати роль звуковідтворення в художніх текстах, удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання поетичного тексту.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого

Мовознавча вікторина

• Дати обґрунтовані відповіді на запропоновані запитання.

1. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на…

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на…

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю-м’якістю?

Матеріал для вчителя

1. 38 звуків.

2. 6 голосних звуків. Характеризуються за способом творення (підняття і ряд), лабіалізацією, наголошеністю.

3. Шумні й сонорні.

4. Сонорні.

5. Шумні.

6. Губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глотковий.

7. Проривні, фрикативні, зімкнено-прохідні, африкати.

8. Тверді й м’які. М’які, у свою чергу, поділяються на м’які [д’], [т’], [н’], [л’], [й] та пом’якшені [з’], [с’], [ц’], [дз’], [р’]. Окремо позначаються напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [ф’], [м’], [ґ’], [к’], [х’], [г’], [ж’], [ш’], [дж’], [ч’].

Орфоепічний практикум. Спостереження над мовним матеріалом

• Прочитати виразно текст, визначити слова, що виконують емоційно-експресивну функцію. Виписати слова-звуковідтворення.

У кутку живе хіп-хап,

В нього безліч довгих лап, —

Ух!..

Тільки сутінь заляга,

Він лапища простяга, —

Ой!

Я хапаю за прута

Та по лапах, як кота, —

Бах!

А ніяких лап нема —

Тінь хитається сама…

Ха!..

(Т. Коломієць)   

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-відновлення

• Прочитати фонетичний запис слів. Відновити їх, записавши орфографічно.

[музиека], [зйавилос’а], [шчас’т’а], [л’ікуван:а], [двойеи], [вирошчеина], [беиж:урн’іс’т’], [р’із’б’ар], [с’імйа], [йедн’іст’], [джеиреило], [запор’ іж’:а],

[веисеил’ац’:а], [над:н’іпр’аншчиена], [п’ірйіна], [розйізд], [круйіз], [л’:ец’:а],

[йув’ілей], [г’іл’:ачка], [деил’ф’ін], [майстерн’іс’т’].

• Назвати слова за поданою характеристикою звуків.

1. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий; голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий.

2. Приголосний сонорний, передньоязиковий, зубно-боковий, твердий; голосний переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий; приголосний шумний, глухий, передньоязиковий, африката свистяча, пом’якшений; голосний переднього ряду, високого (підвищеного) піднесення, нелабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, середньоязиковий,щілинний, м’який; голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений.

Дослідження-аналіз

• Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги — гуп-гуп, гуп-гуп… (Л. Костенко). 2. Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися (М. Підгірянка). 3. Гуси крильми важкими лопочуть, на льоту між собою ґелґочуть (М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі (М. Пригара). 5. На галяві озерце — кришталеве люстерце (Т. Коломієць). 6. Лопотіли крилами й рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям (В. Симоненко). 7. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч). 8. І він іде, і я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко). 9. Тихше. Тихше — Хто це дише?.. (О. Олесь).

Фонетичний аналіз слів

• Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.

Варіант 1: оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.

Варіант 2: зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.

Зразок фонетичного розбору

Джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і]

д

ж [дж] — приголосний, дзвінкий, твердий, африката;

м — [м] — приголосний, сонорний, твердий, губний;

е — [еи] — голосний, ненаголошений, переднього ряду, підвищеного підняття;

л — [л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;

і — [і] — голосний, наголошений, переднього ряду, високого підняття.

6 букв, 5 звуків

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання