США в 90-х роках ХХ ст. — на початку ХХІ ст.

Мета: охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику американських адміністрацій в 90-х рр. ХХ ст. — на початку ХХІ ст., описувати роль провідних американських політичних діячів цього періоду, визначати особливості українсько-американських відносин, висловлювати судження про необхідність розвитку взаємовідносин між двома країнами на сучасному етапі; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну думку, критично мислити, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1. «Нових рубежів» прагнув досягнути __ .

2. «Уотергейтський скандал» пов’язаний з президентом __.

3. Подолати бідність намагався __.

4. Карибська криза припадає на період президента __.

5. Агресія США проти В’єтнаму розпочалась за президента __.

6. Назвіть ім’я президента США, убитого 1963 року.

7. Коли американські астронавти висадилися на Місяці?

8. Назвіть ім’я лідера руху афроамериканців США в 1950 – 1960‑ті рр.

9. Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона?

10. Назвіть ім’я президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом.

11. Хто з американських президентів назвав СРСР «імперією зла»?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Наприкінці XX — на початку XXI ст. роль США у світі докорінно змінюється. Після розпаду СРСР вони залишились єдиною наддержавою. Відповідно, вся їхня політика, як внутрішня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.

ІV. С прийняття та усвідомлення навчального матеріалу

«Нова економічна філософія» Б. Клінтона

У ч и т е л ь.

Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Джорджа Буша (1988– 1992).

За правління Дж. Буша в міжнародних відносинах було досягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Росією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь, було остаточно розв’язане німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об’єдналася). Дж. Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні з Іраком 1991 року (операція «Буря в пустелі»).

Проте в американців почали з’являтися сумніви щодо політики республіканців, особливо щодо їх нібито надмірного захоплення зовнішньополітичними проблемами, і

новим президентом у 1993 р. став лідер демократичної партії Б. Клінтон, навколо якого було створено імідж такої собі «людини з натовпу», яка живе інтересами пересічного американця.

Перші кроки нової адміністрації в царині економіки свідчили про відхід Клінтона від рейганоміки. До посилення державного регулювання підштовхнули труднощі та спад в економіці, що намітилися в момент приходу Клінтона до влади. Нова адміністрація вдалася до збільшення податків на великий бізнес, боролася протии монополізму. Водночас надавалися субсидії транспорту, впроваджувалися наукомісткі технології. За допомогою економічних важелів становище вдалося виправити. Американська економіка почала розвиватися досить інтенсивно.

Зусилля дипломатії США були спрямовані на ядерне роззброєння та інтеграцію в демократичний світ колишніх тоталітарних країн.

На наступних президентських виборах, що відбулися у листопаді 1996 p., знову переміг Б. Клінтон. Діяльність адміністрації Клінтона виявилася настільки ефективною, що її не змогли затьмарити скандальні історії, пов’язані з президентом, які в іншому випадку призвели б до імпічменту.

Робота з таблицею

Пре зидентство Білла Клінтона 1992–2000 рр.

Внутрішня політика

Зовнішня політика

План «економічного відродження» США

та зростання добробуту американців:

• створення нових робочих місць за

рахунок державних інвестицій у розвиток

інфраструктури;

• охорона навколишнього середовища;

• будівництво житла;

• реформа систем освіти та охорони

здоров’я;

• безперервне зростання економіки

США. Профіцит бюджету.

Виникають проблеми, пов’язані з особистим

життям президента. Це спричинило

ініціацію процедури імпічменту

Головна увага приділялась

проблемам боротьби з тероризмом, наркобізнесом.

Проводилися «миротворчі

операції» в «гарячих точках»

планети (Югославія, Сомалі,

Камбоджа, Близький Схід)

з метою забезпечення національних інтересів США.

Процес налагодження відносин

з новими незалежними

державами, які виникли на

теренах колишнього СРСР та

Югославії

У ч и т е л ь.

Вибори 2000 р. були особливими в історії США: вони стали випробуванням для американської демократії, зокрема системи виборів. За кандидата від демократів Ела Гора було подано на півмільйона більше голосів, але, враховуючи специфіку передбаченої конституцією двоступеневої процедури обрання президента, переможцем було оголошено кандидата від Республіканської партії Джорджа Буша (молодшого).

Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж. Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній політиці.

Проте активне втручання США в усі осередки політичного напруження, що виникали у світі, зумовило наростання антиамериканських настроїв.

11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу: стався терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона (Міністерства оборони США).

США були поставлені перед необхідністю розгорнути широкомасштабну боротьбу з тероризмом. Для цього утворилась антитерористична коаліція держав світу на чолі із США. Першою серйозною акцією США стало втручання у внутрішні справи Афганістану на боці сил, що вели боротьбу із рухом Талібан (рух підтримував діяльність терористичної мережі Аль-Каїда на чолі з Бен Ладеном, на яку було покладено відповідальність за теракт 11 вересня 2001 р. та цілу низку терористичних актів).

Узимку 2002–2003 рр. США розгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалення президента Саддама Хусейна.

Війна в Іраку викликала невдоволення всередині США. Цим скористалася Демократична партія, яка 2006 р. перемогла на виборах до конгресу США. Проте адміністрація Дж. Буша-молодшого продовжувала проводити жорсткий курс.

Робота з історичними джерелами

«Ірак: війна та її наслідки». А. Гувер, керівник Центра стратегічного розвитку Російської Федерації

«Одночасно з підготовкою антитерористичної операції протии режиму талібів і структур Аль-Каїди в Афганістані було прийнято рішення про поширення дій за напрямками і територіями, що являють стратегічний інтерес для США. Іран та Ірак є особливо цінними як джерела величезних запасів вуглеводородної сировини.

Вони мають вигідне геостратегічне положення, але їх не контролює Вашингтон. Події 11 вересня надали Вашингтону історичний шанс для того, щоб під приводом боротьби з тероризмом спробувати взятии під свій контроль ці країни незалежно від того, чи стосуються вони діяльності Аль-Каїди, чи ні».

Алісон Бейлс, директор Стокгольмського інституту вивчення проблем світу (Міжнародні відносини. — 2004. — № 5.)

«Історія з Іраком показала світові, що сьогодні США має унікальну військову і політичну міць. Американці змогли швидко, без особливих втрат окупувати велику і далеку країну, використовуючи незначну допомогу союзників. Жодна із сусідніх з Іраком країн не насмілилася висунути претензії чи протидіяти. Країни, що були незадоволені такими діями США так і не спромоглися примусити США змінити чи відкласти свій план дій.

Але існують докази і того, що міць США не безкінечна. Американські війська, що так швидко захопили Ірак, не змогли встановити і зберегти мир. Методи управління післявоєнним Іраком виявилися заплутаними і непослідовними. Не все добре і в політичній сфері США: США і Великобританія так і не спромоглися отримати дозвіл ООН перед нападом. Їх військова операція була підтримана невеликою коаліцією прибічників США. Її не підтримала жодна організація, в тому числі і НАТО. У США почало наростати невдоволення

курсом адміністрації».

Андрій Шитов, журналіст, Вашингтон (Эхо планеты. — 2004. — № 13, квітень)

«Довіра до Америки значною мірою підірвана. Піддано сумніву й ті мотиви, якими керується Вашингтон у боротьбі з тероризмом.

В Європі наростають настрої на користь посилення ролі ЄС у галузі безпеки і зовнішньої політики для створення реального механізму стримування США. Відкрита неприязнь до Америки і симпатії до її супротивників зберігаються в мусульманському світі…»

Запитання

1. Якого характеру набула війна в Іраку для США?

2. Яку роль відіграють США в сучасному світі? Чи здатні вони виконувати роль світового лідера?

3. Як висловлюються про зовнішню політику США у світі?

У ч и т е л ь. Початок нового тисячоліття приніс також і економічні проблеми для США. Країною прокотилася хвиля банкрутств великих компаній. Сталося значне падіння акцій компаній, пов’язаних з «новою економікою» (цифрові технології і програмне забезпечення), які в попередньому десятилітті засвідчували феноменальні темпи зростання. Отже, адміністрація Дж. Буша-молодшого опинилася перед загрозою економічної кризи.

У 2008 р. новим президентом США було обрано Барака Обама. Народився 4 серпня 1961 р. у м. Гонолулу, штат Гавайї. З 2005 р. сенатор від Демократичної партії. Представляв штат Іллінойс. Це п’ятий сенатор афроамериканець за всю історію США. У 2008 р. виграв вибори президента США, перемігши республіканця Джона Маккейна. Став 44 президентом США. У своїй доповіді вже після перемоги заявив, що його успіх на виборах — свідчення того, що в США людина, якщо має бажання, може досягти всього.

Двома основними пріоритетами офіційної зовнішньополітичної програми адміністрації Б. Обами є:

1) відновлення довіри до США та їх авторитету в мусульманському регіоні і світі загалом;

2) реалізація нового підходу до політики на Близькому Сході (у тому числі щодо Іраку та Ірану) з метою розв’язати затяжну геополітичну кризу в регіоні.

Протягом двох років правління Барака Обами відносини з Російською Федерацією змінилися на краще, більш стриманою стала політика щодо Ірану.

Проте на перші роки президентства Барака Обами припала світова економічна криза, що завдала відчутного удару по США і призвела до значного зниження життєвого рівня американців. Також йому закидають досить м’яку зовнішню політику, що зумовило падіння авторитету американського президента.

Перспективи розвитку українсько-американських відносин

Робота з текстом

Незалежна Україна посідала різне місце у політиці адміністрацій президентів США. Бачення ними молодої держави змінювалося, еволюціонувало залежно від подій та становища на міжнародній арені, внутрішнього життя України та власне від особливостей підходу американських адміністрацій. Часто визначальним фактором місця України в зовнішньополітичній стратегії США було те, наскільки Україна «вписувалася» чи не «вписувалася» в неї.

До кінця 1993 р. нова політика США щодо України та налагодження двосторонніх переговорів заклали основу для порозуміння між двома державами. Врешті-решт, вона призвела до підписання президентами Б. Клінтоном, Л. Кравчуком та Б. Єльциним 14 січня 1994 року у Москві тристоронньої угоди про знищення Україною всієї ядерної зброї, розташованої на її території, протягом 7 років.

Ядерні боєголовки перевозилися до Росії, де їх мали дезактивувати протягом 10 місяців. Згідно з Угодою, Україна повинна булла приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерна держава, що вона і зробила у жовтні 1994 року. Значення Угоди полягало в тому, що, окрім «ядерних положень», вона налагоджувала тристоронню основу для розв’язання економічних питань та питань безпеки.

Українська громада — діаспора в США є однією з найбільш згуртованих і найбільш численних. Неабияку роль українська діаспора відіграє у налагодженні контактів та співробітництва США з Україною.

Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона розглядається як один із можливих транзитних шляхів енергопостачання з Центральної Азії.

Завдання

Висловити судження про необхідність розвитку взаємовідносин між США та Україною.

V. Узагальнення та систематизація знань

У ч и т е л ь.

Колишній Держсекретар США Г. Кессінджер у книзі «Дипломатія» стверджує: «Кінець «холодної війни» породив ще  більшу спокусу переробити світ за американським зразком і подобою…

Завершення «холодної війни» створило ситуацію, яку численні спостерігачі називають «однополюсним», або «мононаддержавним», світом. Але Сполучені Штати насправді перебувають не в такому блискучому становищі, щоб в односторонньому порядку диктувати глобальну міжнародну діяльність».

Завдання

Які події останніх років можуть стати ілюстрацією до висновків Г. Кессінджера?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: