Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, з’ясувати основні способи утворення та правопису іменників І та ІІ відмін у кличному відмінку, навчити правильно утворювати кличну форму; розвивати логічне мислення шестикласників, уміння аналізувати матеріал, працювати за аналогією; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати увагу до слова. 
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Оголошення теми й мети уроку 
ІІІ. Усвідомлення учнями теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи 
Вступне слово вчителя 
Одне з найцікавіших князівств — князівство ІМЕННИК, що керує загальними та власними назвами, істотами і неістотами, родами і числами. Наше завдання — ближче познайомитися з іменниковими дочками — Відмінами та синами — Відмінками. 
Евристична бесіда 
1. Як називають особливий відмінок, окрім прямого і непрямих відмінків? 
2. Коли доцільно його використовувати? 
3. Чим кличний відмінок відрізняється від інших? Навести приклади. 
Колективна робота з текстом 
Прочитати поезію. Визначити тему й основну думку вірша. Аргументувати свою відповідь. 
Калині кажу: 
— Тітко Калино! 
Горіхові кажу: 
— Дядьку Горіше! 
Нагідці кажу: 
— Сестро Нагідко! 
Барвінку кажу: 
— Брате Барвінку! 
А Хризантемі кажу: 
— Панно! 
(Г. Кирпа) 
· Виписати іменники у формі кличного відмінка. Позначити закінчення. 
До якої відміни належать подані іменники? Довести правильність виконаного завдання. 
· Зробити висновок у формі монологічного висловлювання в науковому стилі про те, які закінчення мають іменники І і ІІ відмін у кличному відмінку. 
Аналіз узагальнювальної таблиці 
· Розглянути таблицю й розповісти про відмінкові закінчення іменників І і ІІ відмін у кличній формі. 
· Навести власні приклади. 
· Скласти 3–4 речення, використовуючи іменники у кличному відмінку. Визначити їхню синтаксичну роль. 
ІV. Виконання завдань на закріплення вивченого 
Дослідження-моделювання 
· Записати іменники у формі кличного відмінка. 
Весна, груша, весілля, Дніпро, батьки, кутя, старшина, гроно, сонце, дядя, грім, сирота, суддя.
· Визначити відміну і групу, до якої вони належать. Виділити закінчення. 
Коментоване письмо 
· Прочитати. Розкрити дужки, ставлячи іменники І, ІІ відмін у кличному відмінку. Поміркувати, які емоційні відтінки притаманні кличному відмінкові. 
1. Люлі, люлі, спи, (сестричка)! (В. Ладижець). 2. Чого ти плачеш, (любий синок)? (С. Воскрекасенко). 3. (Ластівочка) сизокрила, звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук). 4. Ой, (вишенька, черешенька), чом рясно не родиш? (Нар. пісня). 5. Ой не шуми, (луг), зелений (байрак)! (Нар. пісня). 6. (Зоря моя вечірняя), зійди над горою (Т. Шевченко). 7. (Вечір-дрімайлик), просимо до хати (А. Камінчук). 8. Розвійтеся з вітром, (листочки зів’ялі) (І. Франко). 
· Зробити морфологічний розбір іменників з останнього речення. 
Творча робота 
· Дібрати іменники-синоніми ІІ відміни до поданих слів. 
Згода, оборона, атака, битва, вдача, відозва, зарплата, земля, покрівля, криниця, курява, стіна, неволя, нива, тиша. 
Довідка: мир, захист, наступ, бій, характер, звернення, заробіток, ґрунт, дах, колодязь, пил, мур, полон, лан, спокій. 
· Усно поставити іменники у кличному відмінку. Визначити закінчення в цих словах. 
· З’ясувати лексичне значення виділених слів. 
· Три-чотири іменники ввести в самостійно складені речення. 
V. Узагальнення зробленого на уроці 
Подумати й дати відповіді на запитання: 
1. Коли іменники вживають у кличному відмінку? 
2. Які особливості правопису іменників І, ІІ відмін у кличному відмінку? 
VІ. Підсумок уроку 
VІІ. Домашнє завдання 
1. Утворити від поданих іменників кличну форму: Вітчизна, країна, людина, Ганна, Надія, мрія, доня, матуся, Людмила Петрівна, Тетяна Василівна, річенька, сестричка, земля. 
2. Скласти п’ять речень з утвореними словами. Поміркувати, чи існує різниця між звертаннями та кличним відмінком іменників. Відповідь аргументувати. 
3. Виписати з творів художньої літератури 3–4 речення з іменниками у формі кличного відмінка.