Мета уроку: формування інтересу до вивчення фізики, формування уявлень про методи наукового дослідження, про час і його вимірювання.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: таблиці або відеофрагменти із зображеннями Галактики, атомів і молекул; метроном, секундомір (механічний або електронний), кулька на нитці, штатив.

План уроку:

1. Мікро-, макро- і мегасвіти.

2. Простір і час. Одиниці часу.

3. Лабораторна робота № 3.

Зміст уроку

Методичні рекомендації

Починаємо урок з оголошення оцінок за лабораторну роботу № 2 та самостійну роботу; обговорюємо типові помилки, яких припустилися учні.

Актуалізація знань учнів

Бесіда за питаннями

1. Уявіть, що розвиток фізики зупинився б 50 років тому (або 100 років тому). Чим відрізнялося б наше життя від нинішнього?

2. Назвіть відомі вам технічні пристрої, які ми використовуватимемо на уроках фізики.

3. Назвіть кілька вчених, які зробили найважливіші відкриття в галузі фізики. Чи зможете ви назвати ці відкриття?

4. Яких українських вчених-фізиків ви знаєте? Які їхні наукові досягнення?

Вивчення нового матеріалу

1. Якщо зараз попросити когось із вас назвати фізичні тіла, що вас оточують, ви майже напевне назвете меблі, прилади, книжки тощо. Всі ці тіла, які порівнянні з нами самими за розмірами, утворюють так званий макросвіт. Слово це походить від грецького слова «макрос» —великий. До макросвіту належить і крихітна піщинка, і велетенський айсберг!

Макросвіт утворюють тіла, розміри яких приблизно порівнянні з людиною.

Саме в макросвіті ми можемо не тільки спостерігати події, а й втручатися у них: пересунути меблі, кинути камінець, розгорнути книжку. І перші відкриті фізичні закони діють саме в макросвіті (ви скоро дізнаєтесь про закон Архімеда, закони Ньютона тощо). Проте існує багато чого і за межами макросвіту: ми ж бачимо на небі Сонце і зорі, Чумацький Шлях (тобто величезне зоряне скупчення — Галактику)... Справжні розміри цих об’єктів настільки перевершують розміри звичних для нас тіл, що їх навіть важко уявити. Це — мегасвіт. Ми можемо спостерігати неозброєним оком деякі об’єкти мегасвіту (далеко не всі, бо більшість страшенно далеко від нас). Проте ми аж ніяк не можемо втручатися в події мегасвіту. Ми навіть не можемо помітити багатьох величних подій у мегасвіті, бо вони тривають набагато довше, ніж людське життя або навіть історія людства. Проте силою розуму вчені проникли у деякі тайни мегасвіту: ми навіть знаємо, коли виник наш Всесвіт.

Мегасвіт утворюють тіла космічних розмірів.

А от об’єкти та події мікросвіту людина змогла хоч якось спостерігати тільки після винайдення мікроскопа. Тоді стало відомо про існування мікроорганізмів; вдалося довести, що найдрібніші частинки речовини перебувають у неперервному русі. Щоб роздивитися молекули та атоми, знадобився вже електронний мікроскоп та інші складні пристрої.

Мікросвіт утворюють найдрібніші частинки речовини.

Ми знаємо, що існують закони природи, спільні для мікро-, макро- та мегасвіту. Проте кожен з цих світів має свої особливості, дуже цікаві. Багато які закони мікросвіту та мегасвіту 100 років тому не могли б уявити навіть геніальні вчені.

2. Кожна подія відбувається десь і колись. Кожен з нас має певніт уявлення про час і простір, які базуються на нашому життєвому досвіді. Протягом тисячоліть здавалося, що про час і простір ми знаємо все, що треба. Але у двадцятому сторіччі, після створення теорії відносності, стали відомі нові властивості простору та часу. Про них ви дізнаєтесь з часом, а поки... Досить розуміти, що всі тіла займають певну частину простору та перебувають на певній відстані одне від одного.

Простір — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описується взаємне розташування об’єктів.

Що ж до часу, то тут кожна подія є більш чи менш тривалою, можна встановити послідовність подій у часі.

Час — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описуються тривалість і послідовність подій.

Для вимірювання проміжків часу можна використовувати будь-який процес, що періодично повторюється (рух Сонця по небосхилу, зміну видимої форми Місяця, зміну пір року, розливи рік). Саме такі періодичні процеси дали одиниці часу: добу, місяць, рік. Зрозуміло, сьогодні існують різноманітні прилади для вимірювання часу, і в кожному з цих приладів (годиннику, метрономі тощо) теж відбуваються періодичні процеси.

Для вимірювання часу використовують періодичні процеси.

Продовжимо заповнювати таблицю:

У практиці ми використовуємо не тільки основну одиницю часу (секунду), а й інші звичні та зручні одиниці. 1 хв = 60 с, 1 год = 60 хв, 1 доба = 24 год, 1 рік = 365 діб

Конспект учня

Тема. Мікро-, макро- і мегасвіти. Простір і час

Макросвіт утворюють тіла, розміри яких приблизно порівнянні з людиною.

Мегасвіт утворюють тіла космічних розмірів.

Мікросвіт утворюють найдрібніші частинки речовини.

Простір — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описується взаємне розташування об’єктів.

Час — одне з основних понять фізики, за допомогою якого описуються тривалість і послідовність подій.

Для вимірювання часу використовують періодичні процеси.

1 хв = 60 с

1 год = 60 хв

1 доба = 24 год

1 рік = 365 діб

Узагальнення вивченого матеріалу

Бесіда за питаннями

1. Чи можна використовувати для вимірювання часу будь-які процеси або події, що повторюються? (Потрібно, щоб процеси були періодичними. Не можна використовувати, наприклад, такі події, як проїзд автобусу або зупинку ліфта на певному поверсі).

2. Що треба зробити, щоб порівняти тривалість двох подій: оберт Землі навколо своєї осі та збільшення росту дитини на 1 см?

Розв’язування задач

1. Скільки хвилин у 10 годинах?

2. Скільки секунд триває урок?

3. Скільки годин у тижні?

Виконання лабораторної роботи № 3

Тема. Вимірювання часу

Мета роботи: ознайомитися з явищами, які використовуються для вимірювання часу, та з приладами для вимірювання часу.

Прилади і матеріали: метроном, секундомір, кулька на нитці, штатив.

Теоретичні відомості

Для вимірювання часу використовують явища і процеси, які повторюються через однакові інтервали часу. У найбільш поширених годинниках використовуються такі періодичні процеси: обертання Землі (сонячні годинники), механічні й електричні коливання (механічні та електронні годинники). До найпростіших і давніх приладів для вимірювання часу належать пісковий і водяний годинники. У пісковому годиннику проміжок часу відміряється за пересипанням піску з однієї посудини в іншу. У водяному годиннику час визначається за витіканням води із посудини.

Хід роботи

1. Ознайомтеся із зовнішнім виглядом й органами керування секундоміра. За допомогою секундоміра (чи годинника з секундною стрілкою) визначте та запишіть свій пульс (кількість ударів за хвилину):

2. Виготовте маятник, затиснувши кінець нитки, до якої прив’язана кулька, у лапці штатива. Підберіть таку довжину маятника, за якої одне коливання триває 1 чи 2 секунди. За допомогою маятника визначте свій пульс. Порівняйте отриманий результат з тим, який ви одержали в першому досліді. Чим пояснюється різниця в отриманих результатах?

3. Додаткове завдання. Ознайомтеся з дією піскового (водяного) годинника. Чи можна зробити для нього шкалу?

4. Дайте відповіді на контрольні питання

1) Яка ціна поділки секундоміра?

2) З якою точністю можна виміряти час за допомогою показаного на рисунку секундоміра?

3) Визначте за рисунком, який час пройшов після пуску секундоміра.

4) Накресліть фрагмент шкали секундоміра з ціною поділки 4 с.

5. Зробіть висновок за виконаною роботою.

Домашнє завдання

Прочитати матеріал за підручником; вивчити за конспектом; задачі 2.11, 2.30, 2.40.