Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про природ­ні компоненти та природні комплекси, сформувати знання учнів про чинники формування природно-територіальних комплексів (ПТК) — ландшафтів; особливості взаємодії компонентів природи в ПТК; продовжувати формувати вміння працювати з картографічними матеріалами на прикладі ландшафтної карти; продовжити роботу щодо формування в учнів навичок мислення високого рівня.

Тип уроку: формування нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, ландшафтна карта України, підручник.

Опорні та базові поняття: природно-територіальні комплекси, ландшафти, ландшафтотвірні чинники, палеоландшафти, природні ландшафти, антропогенні ландшафти.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Асоціація»

·         З якою географічною інформацією у Вас асоціюється поняття ПТК?

·         Беручи до уваги Ваші знання з попередніх шкільних географічних курсів, дайте визначення поняття «природно-територіальний комп­лекс». Згадайте, які природні компоненти входять до складу ПТК.

·         Наведіть приклади взаємодії окремих компонентів природних комплексів: клімату та рельєфу, ґрунтів та клімату, рослинності та клімату тощо.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Прийом «Словничок»

Вивчаючи особливості природних компонентів на території України, ми встановили, що між ними існують стійкі, тривалі вза­ємозв’язки. Внаслідок тривалого взаємопов’язаного та взаємозумовле­ного розвитку природних компонентів на певних територіях виникають різні за розмірами ділянки з певною однорідністю фізико-географічних умов — природно-територіальні комплекси (ПТК) або ландшафти (від нім. Land — земля, schaft — суфікс, що означає взаємодію).

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Словничок»

Усі ландшафти поділяють на природні та антропогенні.

Природні ландшафти утворюють гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ, що взаємодіють між собою і формуються під впливом природних процесів — ландшафтотвірних чинників. Розрізняють природні ландшафти суходолу та водні. Назви природних ландшафтів відображають належність до теплових поясів, природних зон та рівнин, гір. Наприклад на території України, виді­ляють рівнинні, гірські, мішано-лісові, лісостепові, степові, субтро­пічні.

Антропогенні ландшафти утворюють природні та змінені людиною компоненти, що взаємодіють між собою.

Вони сформувались упродовж тривалого історичного періоду під впливом господарської діяльності людини. Антропогенними компонентами ландшафтів є сільськогос­подарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісосмуги, водосховища, транспортні системи, кар’єри, шахти тощо. Назви ан­тропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінився природний ландшафт (сільсько-, лісо- та водогосподарські, промислові, селитебні (населених пунктів), рекре­аційні, природоохоронні).

Ландшафтам властива зональність, що виявляється в зміні їх при­родних характеристик.

2. Прийом «Проблемне питання»

• Назвіть, які компоненти ландшафту змінюються в залежності від географічної широти?

• Вкажіть, які чинники ландшафтотворення ми можемо назвати внутрішніми, а які — зовнішніми.

• Проранжуйте за значенням названі вами чинники ландшафтотво­рення.

 • Поміркуйте, чи приведе до зміни усього ландшафту зміна одного з його компонентів. Наведіть приклади.

3. Прийом «Словничок»

Ландшафтна карта відбиває зональність розподілу ландшафтів, яка виявляє зміни залежно від географічної широти природних ха­рактеристик ландшафтів: кількості тепла, зволоження, типів ґрунтів, рослинного та тваринного світу, фізико-географічних процесів та явищ.

4. Учитель. За зовнішнім виглядом ландшафтна карта є дещо складнішою, ніж карта окремих природних компонентів. Для того, щоб робота з ландшафтною картою була ефективною, необхідно як слід познайомитись з легендою карти, з’ясувати послідовність виділення ландшафтних класифікаційних одиниць (класи, типи, види). Звер­нути увагу на той факт, що під час класифікації ландшафтів України враховують їх походження, історію розвитку, взаємозв’язки між ком­понентами, рівень впливу на них господарської діяльності людини, просторове розміщення (гори, рівнини). Пам’ятати, що виділяючи та зображаючи ландшафти на карті, всебічно аналізують взаємозв’язки між основними чинниками ландшафтотворення — сонячною радіацією, літосферою, гідросферою.

5. Прийом «Географічна лабораторія»

Завдання. Використовуючи текст підручника, дослідити розвиток (зміну) природних ландшафтів упродовж антропогенового періоду. Охарактеризувати ці природні ландшафти. Підготувати коротку пре­зентацію-відповідь отриманих результатів. Для ілюстрації відповіді учні повинні використовувати ландшафтну карту.

У результаті діяльності «географічних лабораторій» учні мають набути знань про наявність на початку антропогенового періоду на території України двох ландшафтів — лісового та лісостепового, а після відступу дніпровського льодовика — степового; встановити наявність упродовж дії льодовика двох типів палеоландшафтів — холодних (льодовикових) та теплих (міжльодовикових); скласти їх коротку ха­рактеристику, звертаючи увагу на спільні та відмінні риси.

Крім того, учні мають звернути увагу на вплив господарської ді­яльності людини на формування ландшафтів території України.

6. Учитель. Для відображення ландшафтної структури території України виділяють такі класифікаційні одиниці ландшафтів: класи, типи, види.

У класи ландшафтів об’єднуються природні комплекси з одна­ковими географічними ознаками.

В межах України розрізняють 2 класи ландшафтів: рівнинні та гірські.

Клас рівнинних охоплює понад 94 % території і об’єднує типи й підтипи ландшафтів.

Залежно від співвідношення тепла і вологи, яким зумовлюється зональний розподіл ґрунтового і рослинного покриву, хід фізико-гео­графічних процесів, особливості гідрологічного режиму, клас рівнин­них східноєвропейських ландшафтів поділяється на такі типи:

• мішано-лісові;

• широколисто-лісові;

• лісостепові;

• степові.

Степові, у свою чергу поділяються на підтипи: північностепові, середньостепові, сухостепові.

Карпатські гірські лучно-лісові ландшафти поділяються на такі підтипи:

• лісолучні остепнені;

• лучнолісові;

• широколисто-лісові;

• мішано-лісові;

• лучні (субальпійські).

Кримські гірські лучно-лісові ландшафти поділяються на такі підтипи:

• лісостепові посушливі;

• мішано-лісові;

• широколисто-лісові;

• лучні остепнені;

• лукостепові (яйлинські).

Окремі типи становлять ландшафти Південного берега Криму і заплав річок.

7. Прийом «Творча лабораторія»

Користуючись текстом підручника, ландшафтною картою, пра­цюючи малими творчими групами, необхідно скласти коротку ха­рактеристику основних типів ландшафтів, що поширені в Україні (мішано-лісових, широколисто-лісових, лісостепових, степових). Ха­рактеристика має містити інформацію про географічне положення ландшафту, особливості клімату, ґрунту, рослинного світу.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Бліцопитування»

• Дайте визначення поняття «ландшафт».

• Порівняйте природні та антропогенні ландшафти. Вкажіть на від­мінні характерні риси кожного з названих ландшафтів.

• Коротко розкажіть про історію розвитку ландшафтів України упро­довж антропогену.

• Проаналізуйте, які види господарської діяльності впливають на зміну сучасних ландшафтів.

• Назвіть основні характеристики, за якими класифікують ланд­шафти України.

• Наведіть класифікацію сучасних ландшафтів України, ілюструючи відповідь ландшафтною картою.

VI. Підсумки уроку

Прийом «П’ять речень»

Сформулюйте основні навчальні здобутки за урок.

VII. Домашнє завдання

• Опрацюйте текст підручника.

• Встановіть, які ландшафти поширені в околицях вашого насе­леного пункту, району, області. Опишіть один з ландшафтів та обґрунтуйте характер господарювання, пов’язаний з ним.