Узагальнення теоретичних знань та практичних умінь учнів з розділу ІІ. Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України

Мета: систематизувати знання, вміння та навички учнів, що одер­жані під час вивчення розділу «Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України», підготувати їх до складання тематичного оцінювання.

Тип уроку: корекції знань, вмінь та навичок.

Обладнання: карти атласу, підручники.

Опорні та базові поняття: погода, клімат, рельєф, ґрунти, ґрунтотвірні чинники.

Географічна номенклатура: річкові системи Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Тиси; канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно­кримський; озера: Світязь, Сасик, Ялпуг, Кагул; лимани: Тилігуль­ський, Куяльницький, Хаджибейський, Бузький, Дніпровський.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «П’ять речень»

Учитель називає опорні поняття (погода, клімат, рельєф, ґрунти), а учні дають п’ятьма реченнями їх характеристику.

Учитель підбиває підсумки роботи. Ставить перед учнями мету і разом з ними визначає завдання уроку.

IІІ. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Прийом «Викликаю асоціацію»

Учитель пропонує учням висловити думку щодо асоціацій, що викликають у них географічні поняття: рослинний світ, тваринний світ.

2. Прийом «Географічна лабораторія»

Учитель пропонує учням об’єднатися в групи по чотири.

Завдання. Проаналізуйте карти атласу та оцініть вплив кліматичних умов окремих територій України на внутрішні води, ґрунти, рослинний та тваринний світ окремої території.

І група — Карпати;

II група — Кримський півострів;

IIІ група — Українське Полісся;

IV група — Степи Приазов’я;

V група — Степи Причорномор’я;

VІ група — Поділля.

На виконання завдання групам дається 5–7 хвилин. Кожна група висловлює висновки роботи тезово.

3. Прийом «Мікрофон»

Учні передають уявний мікрофон і висловлюють власну думку щодо різноманіття та неповторності природи України.

4. Прийом «Експрес-тест»

1. Морський об’єкт, що не омиває берегів України:

а) Сінопська затока;

б) Утлюцький лиман;

в) Каркінітська затока;

г) Каламітська затока.

2. Вчений, який дослідив двошарову будову водної товщі Чорного моря:

а) С. Макаров;

б) Ю. Лисянський;

в) П. Нахімов;

г) О. Леонтьєв.

3. Морська затока, що взимку ніколи не замерзає:

а) Арабатська;

б) Каламітська;

в) Каркінітська;

г) Бердянська.

4. Півострів, що знаходиться в північно-західній частині Криму:

а) Таманський;

б) Керченський;

в) Тарханкутський;

г) Тузла.

5. Море, яке слов’яни називали Сурозьким:

а) Азовське; б) Чорне;

в) Егейське;

г) Мармурове.

6. Річки, які беруть початок у Карпатах:

а) Західний Буг, Горинь;

б) Тиса, Прут;

в) Случ, Стир;

г) Рось, Інгул.

7. Оберіть помилкове твердження стосовно Чорного моря:

а) земна кора у даній місцевості більш тонка і рухлива, ніж в Азовському морі;

б) вода солоніша, ніж в Азовському морі;

в) загальний напрямок поверхневих течій — такий самий, як і в Азові;

г) продуктивність біомаси більша, ніж в Азові.

8. Озеро, яке за походженням є обвально-загатним:

а) Синевир;

б) Світязь;

в) Ялпуг;

г) Донузлав.

9. Учений — метеоролог:

а) В. Візе;

б) О. Воєйков;

в) С. Рудницький;

г) В. Докучаєв.

10. Період, на який припадає максимум опадів на Південному березі Криму:

а) весняно-літній;

б) літньо-осінній;

в) осінньо-зимовий;

г) зимово-весняний.

11. Причина наявності навіть улітку снігу на дні кримських печер:

а) значна глибина;

б) на дно печер не падає сонячне проміння;

в) вхід у печеру знаходиться вище від власне карстової печери і важке повітря осідає на її дні;

г) печери не продуваються вітром.

12. Назва найбільш вологої частини Українських Карпат:

а) Гутинський хребет;

б) Чорногірський хребет;

в) Яблунецький перевал;

г) Чивчинські гори.

13. Місце, що одержує найменшу кількість атмосферних опадів за рік:

а) Яремча;

б) Очаків;

в) Канів;

г) Кривий Ріг.

14. Ліси, що переважають у Закарпатті до висоти 1000 м:

а) букові;

б) смереково-ялицеві;

в) грабові;

г) липові.

15. Ґрунти, на яких зростає рослинність різнотравно-типчаково-ко­вилових степів:

а) каштанових;

б) чорноземах звичайних;

в) чорноземах типових;

г) сірих.

VI. Підсумки уроку

Учні оцінюють роботу груп та разом з учителем виставляють оцінки.

VII. Домашнє завдання

Повторіть матеріал підручника, підготуйтеся до тематичного оці­нювання.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: