Мета: сформувати поняття про науково-технічний прогрес та науково-технічну революцію; визначити головні особливості, скла­дові частини, вплив НТР на галузеву та територіальну структуру господарства; розвивати уміння співвідносити навчальний матері­ал з реаліями сьогодення; виховувати впевненість у необхідності впровадження досягнень НТР в Україні.

Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, ат­ласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

• Що називають світовим господарством?

• Які вигоди приносить країнам їх участь в МГПП?

• На виробництві якої продукції спеціалізується Україна в між­народному поділі праці?

• Які ТНК є на території України? Для яких ТНК Україна є краї­ною базування?

• Які переваги мають країни, що є членами потужних інтеграцій­них об’єднань?

• Чим аргументують свої позиції противники глобалізації?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Мозковий штурм»

Ви, безумовно, чули про НТП та НТР. А чи можете ви:

• пояснити ці поняття;

• назвати відмінності між цими поняттями;

• пояснити, як пов’язані між собою розвиток людської цивіліза­ції і науково-технічний прогрес?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. НТРта її основні ознаки

Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом (НТП).

На відміну від НТП, що споконвіку супроводжує розвиток циві­лізації, науково-технічна революція (НТР) — це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що призвів до докорінних змін ви­робництва на основі впроваджень новітніх науково-технічних до­сягнень і перетворення науки на виробничу силу.

Запитання. Коли, на вашу думку, почалася НТР? Обґрунтуйте свою відповідь.

Початок НТР пов’язують з серединою 40-х рр. XX ст. Її ототож­нюють з першою вдалою спробою звільнити ядерну енергію і ство­ренням перших ЕОМ.

Основні ознаки сучасної НТР:

• універсальність та всеосяжність — перетворює всі галузі і сфе­ри, характер праці, побут, культуру, психологію людей;

• прискорення науково-технічних перетворень — різке скоро­чення часу між науковим відкриттям та його впровадженням у виробництво, що призводить до швидкого морального зно­шення продукції і необхідності її постійного оновлення;

• зміна ролі людини у виробництві — у всіх галузях діяльності відбувається зміна характеру та змісту праці, збільшення част­ки розумової праці, тобто її інтелектуалізація;

• військово-технічна революція — значна частка новітніх досяг­нень спершу запроваджується у військових цілях, які згодом пе­реносяться й у цивільне життя (наприклад, мережа Інтернету).

Під впливом бурхливого розвитку науки і техніки сучасне сві­тове господарство суттєво змінюється (прискорення темпів вироб­ництва, зміни у галузевій структурі економіки та у територіальній організації господарства тощо).

2. Зміни у галузевій структурі господарства в період НТР

Завдання 1. (Робота з підручником) Прочитайте текст під­ручника та визначте, які зрушення відбулися в галузевій структурі світового господарства під впливом НТР.

Зміни в галузевій структурі світового господарства:

• змінюється співвідношення між виробничою та невиробничою сферами — кількість працюючих у сфері послуг зростає, а у ви­робничій скорочується;

• у галузевій структурі промисловості зростає частка обробних галузей та скорочується частка видобувної промисловості. Ви­переджальними темпами відбувається розвиток електроенерге­тики, машинобудування і хімічної промисловості (галузі «аван­гардної трійки»). Провідного значення набувають новітні галузі: мікроелектроніка, робототехніка, створення гнучких виробничих систем (ГВС), біотехнології, виробництво нових конструкційних матеріалів;

• у галузевій структурі сільського господарства з ростом інтенси­фікації виробництва зростає частка тваринництва, яке в розви­нених країнах дає 3/4 валової продукції галузі. У рослинництві відбулася «зелена революція», яка полягала у запровадженні високопродуктивних сортів рослин, механізації господарства та меліорації земель;

• змінюється розподіл праці між окремими видами транспорту. Зменшується частка залізничних перевезень, зростає значення автомобільного транспорту. Морський транспорт забезпечує міжнародні перевезення вантажів, але перевезенням пасажи­рів, за винятком туристів, практично не займається. Зростає значення авіаційного, трубопровідного, електронного видів транспорту. Види транспорту вдосконалюються;

• змінюється товарна структура торгівлі. Зростають обсяги ку­півлі та продажу готових товарів, скорочується — сировини. Набула розвитку торгівля технологіями: ліцензіями, патента­ми, технічним досвідом, інформаційними послугами.

3. Зміни у територіальній структурі господарства в епоху НТР

Так, географія промисловості, що склалася під впливом чинни­ків, які діяли наприкінці XIX – у першій половині XX ст., доповнюється такими новими ознаками:

• відбулася переорієнтація базових матеріаломістких галузей промисловості з місцевої сировини на ринки збуту кінцевого продукту. Більшість промислових районів, що нині найбільш динамічно розвиваються, не мають сировинних баз. Так, Япо­нія, Франція, Італія, Республіка Корея на 9/10 залежать від до­возу енергоносіїв, мінеральної сировини, але мають потужну енергетику і важку промисловість. Добувна промисловість збе­рігає провідне значення тільки в нових ресурсних районах окре­мих розвинених країн (Канада, Австралія, ПА тощо), в країнах, що розвиваються, та деяких постсоціалістичних країнах (Ро­сія, Казахстан тощо).

• основними центрами і регіонами, до яких тяжіє розміщення виробництва й інших видів економічної активності, стали пере­дові наукові та освітні осередки. Територіальне поєднання осві­ти, науки, наукомістких виробництв стало типовим для вели­ких аґломерацій і провідних промислових районів економічно розвинених країн. У США — це райони Промислового поясу та Тихоокеанського узбережжя; в Європі — так зване індустріаль­не ядро Європи (від півдня Великобританії до Північної Італії); в Японії — зона мегалополісу Токайдо; в Росії — регіони Мо­скви, Санкт-Петербурґа, в Україні — Придніпров’я, Донбас. Новою формою територіальної організації науково-виробничих комплексів стало створення науково-технічних зон (технополі­сів, технопарків, бізнес-інкубаторів), в яких поєднуються вза­ємодіючі науково-дослідні інститути, вузи та наукомісткі про­мислові підприємства. Так, ще у 1973 р. в США існувало 84 науково-технічні зони; тут було зайнято 142 тис. робітників і 45 тис. вчених. Зараз найбільш велика з них «Силіконова до­лина» виробляє 20 % загальних світових обсягів виробництва засобів обчислювальної техніки та комп’ютерів. Найближчим часом у США планується створити до 1000 спеціальних зон, а обсяг інвестицій має сягнути 3 млрд дол., кількість додатко­вих робочих місць — 100 тисяч. З 1995 р. У Нідерландах та ФРН працюють відповідно 45 та 50 технопарків. В Англії існує більш ніж 25 зон і технопарків, за рахунок чого створено 18,4 тис. ро­бочих місць. В Японії на базі провідних наукових закладів було створено 18 технополісів у 14 районах. Найбільший технополіс «Цікуба» забезпечує роботою 145 тис. людей. Японці вважа­ють, що саме технополіси є втіленням технологій ХХІ століття.

Діяльність технополісів координує Всесвітня Асоціація Техно­полісів (WTA). Вона створена 4 червня 1997 р. Місце розташу­вання штаб-квартири — Сеул, входить до складу ЮНЕСКО.

• Спостерігається висока територіальна концентрація виробничої діяльності і населення. Посилилися процеси урбанізації, що, з од­ного боку, сприяє консолідації ринків збуту, створенню перспек­тивних маркетингових систем, використанню спільної інфра­структури, з другого — загострює екологічні і соціальні проблеми.

4. Впровадження досягнень НТРв різних країнах світу

Розбіжності в глибині, масштабах поширення і реалізації нау­кових ідей поглиблюють розрив між науково-технічним рівнем окремих країн і територій.

На світовому ринку високих технологій за сумарним показни­ком лідером є США. Особливо великих успіхів ця країна досягла в інформаційних технологіях та біоіндустрії. Японія посідає друге місце, приділяючи увагу розвитку електронної промисловості. За­хідна Європа відстає в розвитку високих технологій, хоча в деяких галузях, таких як енергозберігаючі технології і телекомунікації, їхні позиції дуже сильні. Нині швидкими темпами в цьому напрямі рухається Китай, дещо меншими — Індія.

Ринок високотехнологічної продукції має такий приблизний розподіл: США — 35 %; на частку Японії припадає до 25–30 %; ФРН — до 8 %; Великобританії — 7 %; Франції — до 4 %, інших країн — 20 %.

Якщо порівняти розвиток інноваційних галузей промисловості, то можна приблизно оцінити внесок окремих країн:

• у телекомунікаційному і навігаційному обладнанні лідерами є Японія, США, ФРН і Велика Британія (50 % світового виробництва);

• у мікроелектроніці — Японія, США, Малайзія, Південна Корея (55 %);

• у засобах інформатики — США, Японія, Сінґапур, Тайвань (50 %);

• в апаратно-програмному комплексі провідну роль відіграють США, Франція, Велика Британія та ФРН;

• у медичному обладнанні — США, ФРН, Японія, Нідерланди;

• у галузі промислових і наукових приладів — США, Японія, ФРН, Велика Британія.

В Україні існує багато елементів інноваційної інфраструктури, а саме: значний науково-технічний, виробничий і кадровий потен­ціал, визнаний в усьому світі пріоритет в ряді технологічних на­прямів. Але природний ланцюг «фундаментальна наука — при­кладна наука — промисловість» виявився розірваним. Створювані інновації майже не застосовуються у виробництві.

 V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 2. Користуючись підручником, складіть системати­зуючу схему «Головні напрями розвитку виробництва в епоху НТР»

Запитання для обговорення

• Поясніть, чому в епоху НТР галузями авангардної трійки стали саме електроенергетика, машинобудування і хімічна промис­ловість.

• Чому в епоху НТР відбувається зміна співвідношення між ви­робничою і невиробничою сферами?

• Які причини гальмують розвиток інноваційних технологій в Україні?

VI. Підсумок уроку

• НТР являє собою якісний стрибок у розвитку науки, техніки і продуктивних сил суспільства. Під її впливом перебувають су­часний стан та структура господарства, відбуваються якісні і територіальні зрушення в географії світового господарства.

• У процесі розгортання НТР відбувається зміна процесів вироб­ництва, виробничих відносин, взаємовідносин людини із засо­бами праці, з іншими людьми та її ставлення до навколишнього природного середовища.

• Про сучасний стан технічної і технологічної оснащеності тієї чи іншої країни можна зробити висновок, зважаючи на обсяги ви­робництва та застосування ЕОМ і наукомісткої продукції в ці­лому. На сьогодні близько 50 % обсягу виробництва цих галу­зей припадає на США та Японію.

• Україна не зможе увійти в родину високорозвинених європей­ських держав без технологічного оновлення виробництва і без опанування інноваційних важелів забезпечення конкуренто­спроможності своєї економіки.

VІI. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Скласти розгорнутий план параграфа.

3. Позначити на контурній карті країни, що є лідерами у розвитку високих технологій.

4. Соціогеографічний практикум. Проведіть соціологічне опиту­вання серед своїх родичів, знайомих, дізнайтеся їх відповідь на питання: «Чи згодні ви з тим, що впровадження досягнень НТР в економіку та повсякденне життя завжди мають лише пози­тивні наслідки?».

5. Випереджальне завдання (групам): самостійно підготувати ха­рактеристики основних галузей промисловості світу (обов’язково наочність: графіки, діаграми) та питання за темою свого виступу іншим групам. Теми: «Енергетика», «Металургія», «Машино­будування», «Хімічна промисловість», «Лісова і деревообробна промисловість», «Легка промисловість».