Мета: удосконалювати вміння відтворювати усне висловлювання художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, аналітико-синтетичне мислення, збагачувати словниковий запас; виховувати духовність, пошану до оберегів роду.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок навчального переказу).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступна бесіда

ІІ. Читання тексту

ІКОНА

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України — їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

— Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? — верескнув він.

Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»

— Хтось узяв рівненьку дощечку,— пояснював Ханенко,— наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,— хмикнув,— але на продаж не йде. Тобто,— поправився,— на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

— Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

— Давно. З рік тому, у місті.

— Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,— мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

— Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи,— насмішкувато крикнув йому в спину Антон. — Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

— Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу…— з натугою вилітали з побілілих уст слова. — Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме… (362 сл.) (За С. Соловйовим).          

 ІІІ. Бесіда за змістом прочитаного

Орієнтовні питання бесіди

1. Коли відбуваються події, описувані в тексті, і де?

2. Навіщо Роман узяв ікону зі стола?

3. Чому хлопець не зміг її продати?

4. Кого підозрював Роман у крадіжці справжньої ікони? Чому?

5. На що онук витратив гроші, виручені за продаж украденої у бабусі ікони? Як це його характеризує?

6. Що відчув Антон, коли був викритий у крадіжці ікони? Які слова парубка на це вказують?

7. Як умираюча бабуся ставилася до ікони? Які слова це підтверджують?

8. Якою автор зображує бабусю? З чим порівнює її лице? Про що свідчить опис кімнати бабусі?

9. Які риси вдачі виявили обоє братів через свою готовність продати родинну реліквію. Як автор ставиться до хлопців? А ви?

10. Назва тексту відображає тему чи основну думку?

11. Як ви розумієте значення слова «духовність»?

12. До якого стилю мовлення належить текст?

ІV. Складання плану

V. Мовний аналіз тексту

Словникова робота

1. Тлумачення слів.

Пола — край кожної з половини одягу (пальта, піджака), що розгортається спереду.

З-під поли — таємно щось робити.

Сувенір — подарунок на згадку; річ, пов’язана зі спогадами про когось, що-небудь.

Репродукція — фотографічне або поліграфічне відтворення зображень друкованого тексту, творів живопису, карт, фотознімків.

Куток — (розм.) місце проживання, житло; частина якої-небудь території, місцевості.

Покруч — (перен., зневажл.) нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок.

2. Добір синонімів.

Стрімко — швидко, стрімливо, скоро, хутко, бистро, прудко, шпарко, гінко, мерщій, стрілою, вихорем, вихорцем, поривно.

Задерев’яніло — нерухомо, непорушно, незрушно рідше, недвижимо рідше, недвижно рідше, завмерло підсил., застигло підсил., мертво підсил.; заклякло, закам’яніло [закаменіло рідше], скам’яніло [скаменіло рідше], окам’яніло рідше, задерев’яніло, одерев’яніло, дерев’яно, заціпеніло, закостеніло, помертвіло; задубіло.

Верескнув — закричав, скричав, прокричав, крикнув, криконув підсил. зарепетував, прорепетував, загорлав, загорланив, залементував, виснув [вискнув], завищав, вереснув [верескнув], заверещав, скрикнув.

Ладні — згодні, готові.

З натугою — напружено, з напругою, напруженістю, зусиллям, силкуванням рідше, натуdгою підсил., потугою підсил., надривом.

Виструнчились — витягнулися, витяглися, випрямилися, підтяглися, підтягнулися.

Насмішкувато — глузливо, посмішкувато розм., смішкувато розм.; іронічно; глумливо, знущально; єхидно, саркастично.

3. Робота над засобами художньої виразності.

VI. Повторне читання тексту

VII. Усний переказ тексту

VIII. Домашнє завдання (на вибір)