Англія: від завоювання до парламенту

Очікувані результати 

Після уроку учні: 

• показуватимуть на карті Англію, її основні міста; 

• матимуть уявлення про розвиток Англії у період Середньовіччя; 

• розповідатимуть про реформи Генріха II Плантагенета; 

• знатимуть про процес формування в Англії станової монархії. 

Основні дати та події: 

• 829 р. - рік утворення Англії; 

• 886-1042 рр. - панування датчан; 

• 1066 р. - норманське завоювання; 

• 1215 - «Велика хартія вольностей»; 

• 1265 р. - скликання парламенту. 

Основні поняття: «англосакси», «шериф», «лорд», «Книга Страшного суду», «хартія», «Велика хартія вольностей», «парламент», «суд присяжних», «щи­тові гроші». 

Імена історичних діячів: Вільгельм Завойовник, Генріх II Плантагенет, Томас Бекет, Іоанн Безземельний, Ричард I Левове Серце. 

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації. 

Форма проведення: комбінований урок. 

Хід уроку 

І. Організаційна частина уроку 

ІІ. Актуалізація опорних знань 

На цьому етапі уроку можна використовувати гру «Чарівний олівець». Учитель пропонує учням виправити намальовані з помилками зображення вікінга і дракара. 

Учитель перевіряє домашнє завдання. 

Метод «Історичне фехтування» - учні ставлять питання одне одному. 

Цей етап уроку можна провести й у формі гри «Дерево знань». Учитель наперед готує на великому аркуші малюнок дерева, до якого прикріплює листочки-питання. 

Питання для гри «Дерево знань» 

1. Що таке «руна»? (Таємниця, у норманів існувало рунічне письмо; вважалося, що воно наділене магічною силою.) 

2. Як у норманів звали бога війни, мудрості та прародителем писемності й поезії? (Один) 

3. Про кого нормани говорили: «Це дуже приємна у спілкуванні людина, поки її не розсердили»? (Берсеки) 

4. Чим для норманів була веселка? (За уявленнями норманів, веселка вела до небесного царства, обителі богів.) 

5. Як на Русі називали норманів? (Варяги) 

6. Яким шляхом йшли торговці зі Скандинавії до Візантії? (Торговим шляхом «з варяг у греки».) 

7. Як перекладається слово «норман»? (Північна людина) 

8. На чому плавали нормани, який вигляд мали їхні кораблі? (На дракарах, що мали дерев’яну безпалубну туру, весла й вітрило.) 

9. Які країни відкрили нормани? (Ісландію, Гренландію, узбережжя Аме­рики) 

10. Хто з північних королів першим прийняв християнство? (Гарольд Синьо­зубий) 

11. Назвіть причини норманських завоювань? (Суворий клімат, нестача родючих земель; військова здобич служила додатковим джерелом існування; переможені у міжусобних війнах вирушали у вигнання.) 

12. Які держави були засновані норманами? (Нормани заселили Ісландію, заснували герцогство Нормандію, Сицілійське королівство, держави в Ірландії та Англії.) 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Учитель. Англія була однією з перших держав, де був створений парламент. Парламент затверджував податки та шанобливо вказував королю на непорядки в управлінні країною. Представники станів Англії зробили перший крок до управління державою. Парламент обмежував владу короля, тут висловлювали свої погляди представники різних станів. Англій­ський парламент, створений у 1265 р., продовжує свою роботу й сьогодні. 

ІV. Вивчення нового матеріалу 

1. Норманське завоювання Англії 

Учитель. На початку Х ст. на півночі Франції з’явилося нове князів­ство - Нормандія. В XI ст. його очолив енергійний, властолюбний та розумний герцог Вільгельм. 

В Англії у цей час тривала боротьба з датчанами. У 1042 р. англійський король Едуард Сповідник вигнав датчан з острова. У 1066 р. він помер, не залишивши спадкоємця. Англійці обрали нового короля - Гарольда. 

Цей етап уроку можна провести з допомогою гри «Tubula rasa». 

Учитель пише на дошці питання, на які повинні відповісти учні, прочитавши документи. Після відповіді на питання запис на дошці стирається. Цей вид роботи краще проводити в парах. 

1) Як ви вважаєте, хто був автором документа - прихильник чи противник нормандського завоювання? 

2) На якій підставі Вільгельм II почав завоювання Англії? 

3) Чому, на вашу думку, Гарольд програв битву при Ґастінґсі? 

4) Яким чином Вільгельм II зумів утримати владу над Англією? 

5) Який громадський порядок, що існував у Західній Європі, змінив Вільгельм II? 

6) Що було записано у «Книзі страшного суду»? Чому ця книга отримала таку назву? Для чого ця книга була складена? 

Текст 1. З діянь Вільгельма II, герцога норманів, короля англів [20, C. 264] 

Раптово дізналися у нас (в Нормандії)..., що Англія позбавилася свого короля Едуарда [Сповідувача] та що Гарольд оволодів його короною... Вільгельм порадився зі своїм оточенням і вирішив помститися зброєю за завдану йому образу... він зважився повернути силою спадок, якого його позбавили... 

Папа Олександр (II)... дав йому... благословення. 

Нарешті, цілий флот, зібраний з такими стараннями, залишив гирло р. Діви..., де він доволі часто чекав на попутний вітер, і... безперешкодно увійшов до порту Пепепсеп поблизу Ґастінґса, 28 вересня 1066 р. 

Текст 2. З великої історії Англії, або хроніки від 1066 до 1259 рр. Матвія Паризького [22, C. 78-79] 

Зі смертю Едуарда перервалася королівська лінія в Англії... Гарольд.., посівши трон, поклав на себе без церковного благословення корону. 

Вільгельм, герцог Нормандії..., відправив послів до папи Олександра з проханням затвердити... задумане ним завоювання (Англії)... Вільгельм зібрав... баронів й спитав у кожного... думку щодо цієї виправи. Усі вони зобов’язалися діяти із завзяттям, дали герцогові багато обіцянок... У призначений день вони... прибули... Усі зійшли на кораблі й за сприяння швидкого вітру, пристали до Ґастінґса... 

Гарольд..., коли до нього дійшла звістка про прибуття Вільгельма..., негайно поспішив до Ґастінґса... 

З обох сторін зроблені були всі... приготування. Англійці..., піші, озбро­єні своїми двосічними сокирами і з’єднавши щити..., утворили непроникну стіну... Гарольд - також піший - стояв разом з братами біля свого прапора, щоб нікому не могло спасти на думку втекти... Вільгельм озброїв свій передовий загін піхотинців луками та дротиками, вершники... йшли за ними... Бились оскаженіло... Обидві сторони не хотіли поступатися. Раптом з’явився Вільгельм і подав своїм військам сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англійці послабили свої щільні лави і швидко погналися за ­втікачами... Між тим нормани, повернувшись до ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англійців... Втім, перемога не схилялася ні на той, ні на той бік... Врешті, Гарольд, поранений стрілою в голову, загинув на полі битви і тим приніс перемогу норманам... 

Текст 3. Грамота Вільгельма місту Лондону [20, C. 266] 

Вільгельм-король Вільгельму-єпископу... та всім лондонським городянам, франкам та англам дружній привіт. Бажаю, щоб ви користувалися всіма законами часу короля Едуарда, про що й доводжу до вашого відома. І бажаю, щоб кожен син був спадкоємцем свого батька після його смерті. І не потерплю, щоб будь-хто завдавав вам образу. Бережи вас Господь. 

Текст 4. З «Саксонської хроніки» (1086 р.) [20, C. 266] 

Прийшов він [Вільгельм] в день св. Петра... в Сальсбері, і з’явилися тут до нього… землевласники всієї Англії, хто б вони не були, і всі били йому чолом, і зробилися його людьми, і присягнулися клятвою вірності в тому, що вірно служитимуть йому проти всіх. 

Текст 5. Із «Книги Страшного суду» [22, C. 79] 

Тут записане обстеження земель, як їх королівські барони обстежували, а саме: за клятвою шерифа графства, всіх баронів та їх вільнонароджених дітей та всієї сотні (адміністративний підрозділ графства), священика, старости, шести вілланів з кожного села. А саме, як називається помістя, хто володів ним за Едуарда короля, хто тепер володів; скільки в ньому гайд, скільки плугів на панській землі, скільки у людей, скільки вілланів, скільки ктаріїв, скільки рабів, скільки вільних людей, скільки сокменів, скільки лісу, скільки луків, скільки млинів, скільки рибних угідь, скільки додалося або зменшилося; скільки давало все разом (раніше) і скільки дає тепер; скільки там кожна вільна людина і сокмен мав (раніше) і має (тепер). Усе це тричі, саме: за часів Едуарда короля, і коли король Вільгельм дав, і як воно є тепер; і чи може давати більше, ніж дає нині. 

2. Реформи Генріха II Плантагенета 

Учитель. Генріх II Плантагенет, за свідченням сучасників, був широкоплечим, міцної статури з бичачою шиєю та міцними руками, володів різким і грубим голосом. Цей король мав мінливу вдачу: він міг бути відкритим і щедрим, але коли впадав у гнів, то перетворювався на розлюченого злобного тирана. Генріх II володів шістьма мовами, проте не знав англійської. Він мав прекрасну пам’ять та ґрунтовні знання, був невтомний у справах і сповнений рішучості боротися з непокірними феодалами. Для зміцнення своєї влади Генріх провів реформи [1, C.165]. 

Робота з історичним документом 

Текст 6. Із «Асизи про озброєння» (XII ст.) [22, C. 80] 

1. Кожний, хто володіє феодом одного рицаря, повинен мати панцир і шолом, щит і спис, і кожний рицар повинен мати стільки панцирів і шоломів, щитів та списів, скільки він має рицарських феодів у своєму домені. 

2. Будь-яка вільна людина світського звання, яка має рухоме майно або прибуток вартістю 16 марок, повинна мати панцир й шолом, і щит і спис; кожна ж вільна людина світського звання, що має рухоме майно або прибуток вартістю 10 марок, повинна мати кольчугу і залізний шишак і спис. 

3. …Всі городяни і вся община вільних людей повинні мати фуфайку і залізний шишак та спис... 

5. Якщо той, у кого є ця зброя, помре, його зброя має залишитись його спадкоємцеві. Якщо ж спадкоємець ще не досяг такого віку, щоб зброя могла стати йому у пригоді, то той, хто здійснюватиме над ним опіку, повинен мати під своєю опікою також і зброю і мусить знайти людину, яка могла б застосовувати цю зброю на службі володарю-королю доти, доки спадкоємець досягне такого віку, що буде спроможний носити зброю, і тоді нехай він і володіє нею... 

9. Судді повинні звеліти... занести до списку, хто скільки має рухомого майна або прибутку і яку повинен мати зброю; після цього... на загальних зборах вони мають прочитати цю асизу про озброєння і примусити їх присягтися, що вони матимуть цю зброю відповідно до цінності свого рухомого майна або прибутку і використовуватимуть її на службі володарю-королю згідно з названою вище асизою за наказом і зберігаючи вірність володарю-королю Генріху та королівству його. 

Запитання до тексту 

1) Які обов’язки мали рицарі, що володіли феодом? 

2) Що рицарі мали на озброєнні? 

3) Яким чином відбувалася присяга на вірність володарю-королю? 

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа і виписати у зошит зміст реформ Генріха II Плантагенета. 

Метод «Коментоване читання» 

Учитель звертає увагу учнів на нові терміни, які також заносяться в зошит. 

1) Судова реформа - запровадження королівських судів та суду присяжних. 

2) Військова реформа - лицарі могли не брати участь у поході в разі сплати «щитових грошей» - особливого внеску, на який наймалося військо. 

3) Адміністративна реформа. На місцях була посилена влада шерифів - королівських урядовців, що керували графствами. Шериф збирав податки з населення, переслідував порушників, командував ополченням. 

Учитель. Кажуть, що Генріх помер від потрясіння, дізнавшись про зраду улюбленого сина Іоанна. 

3. Що англійці вважають початком своєї свободи? 

Учитель. Англійська корона дісталася старшому сину Генріха Плантагенета - Ричарду на прізвисько Левове Серце. 

Ричарда Левове Серце називали королем-лицарем, королем-бродягою. За 10 років правління в Англії король провів не більше року. Від Англії Ричард вимагав лише грошей для участі у хрестовому поході. Він воював все життя, але так нічого й не домігся. Під час облоги одного із замків Ричард був поранений отруєною стрілою і помер, залишивши корону своєму братові Іоанну. 

Іоанн на прізвисько Безземельний керував країною, доки Ричард перебував у походах, і чекав звістки про кончину короля. Він не мав друзів, а лише постійно наживав ворогів. Він був неврівноваженим, запальним, боязким. Іоанн на свій розсуд підвищував податки, вступив у конфлікт з церквою та баронами. 

У результаті цієї боротьби король був змушений прийняти «Велику хартію вольностей». 

Учитель пропонує учням прочитати документ і дати відповіді на питання. 

Текст 7. Із «Великої хартії вольностей» (XIII ст.) [22, C. 81-82] 

9. Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні прибутки з неї за борг, доки рухомого майна боржника вистачає для сплати боргу; і поручителів самого боржника не будуть змушувати (до сплати його боргу), доки сам головний боржник буде здатний сплатити борг... 

13. І місто Лондон повинне мати всі стародавні вольності і вільні свої звичаї як на суші, так і на воді. Крім того, ми бажаємо і наказуємо, щоб усі інші міста і бурги, і містечка, і порти мали всі вольності та вільні свої звичаї... 

16. Нікого не можна спонукати до виконання служби, більшої за свій рицарський лен або за інше вільне володіння, ніж та, яка належить з нього. 

39. Жодна вільна людина не буде заарештована й ув’язнена або позбавлена майна, або будь-яким (іншим) способом знедолена, ...інакше як за вироком рівних, за законами держави... 

41. Усі купці повинні мати право вільно і безпечно виїжджати з Англії та в’їжджати до Англії, і перебувати та їздити по Англії як по суші, так і по воді, для того, щоб купувати і продавати без всякого незаконного мита, сплачуючи лише старовинні і справедливі, встановлені звичаєм мита, за винятком воєнного часу і якщо вони будуть з країни, що воює проти нас... 

45. Ми будемо призначати суддів, констеблів, шерифів лише з тих, які знають закон королівства і мають бажання його добросовісно виконувати. 

Запитання до тексту 

1) Які права отримувала церква згідно з Хартією вольностей? 

2) Які права отримали міста й купці? 

3) Як мав вчинити король, щоб затвердити нові податки? 

4) Яке положення з Хартії вольностей, на ваш погляд, є одним з найважливіших? 

Учитель. XIII ст. принесло ще одну перемогу англійським баронам, лицарям і городянам. У 1265 р. утворився парламент. (Пригадайте значення слова «парламент».) Англійський парламент складався з двох палат: палати лордів, до якої входили представники духівництва, знатні барони, запрошені королем, і палати общин, до якої входили городяни і лицарі, обрані у графствах. 

V. Узагальнення та систематизація знань 

Тестові завдання 

1. Назвіть територію Франції, що була володіннями англійського короля. 

а) Аквітанія; 

б) Шампань; 

в) Бургундія. 

2. Сучасником та учасником третього хрестового походу був: 

а) Вільгельм Завойовник; 

б) Генріх II Плантагенет; 

в) Ричард Левове Серце. 

3. Як звали норманського герцога, який став королем Англії? 

а) Вільгельм Завойовник; 

б) Генріх II Плантагенет; 

в) Ричард Левове Серце. 

4. «Велику хартію вольностей» та діяльність парламенту об’єднують: 

а) боротьба з Папою Римським; 

б) обмеження влади короля; 

в) надання самоврядування містам. 

5. «Щитові гроші» - це: 

а) податок на утримання найманої армії; 

б) податок на утримання шерифів; 

в) податок на утримання фортець. 

6. Відновіть відповідність: 

а) ухвалення «Великої хартії вольностей»; 

б) норманське завоювання Англії; 

в) скликання першого парламенту; 

г) реформи Генріха II Плантагенета. 

Відповіді: 1 а; 2 в; 3 а; 4 б; 5 а; 6 б, г, а, в. 

VІ. Оцінювання знань учнів 

VІІ. Домашнє завдання 

1. Опрацювати зміст відповідного параграфа. 

2. Скласти розповідь від імені: 

1) учасника битви при Ґастінґсі; 

2) Генріха ІІ про необхідність реформ; 

3) барона, що вимагав ухвалення «Великої хартії вольностей». 

3. Підготувати повідомлення про Генеральні штати.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: