• розповідати про розвиток науки й освіти в період Середньовіччя;
• давати характеристику рівню освіти;
• називати причини поширення освіти;
• давати характеристику стану науки в середні віки;
• оцінювати вплив церкви на розвиток науки та освіти;
• розповідати про видатних учених Середньовіччя та їхній внесок у розвиток світової культури.
Основні поняття: «релігійний світогляд», «схоластика», «сім вільних мистецтв», «ректор», «декан», «студент», «професор», «колегія», «бакалавр», «магістр», «ваганти», «панацея», «алхімія».
Історичні діячі: Алкуїн, П’єр Абеляр, Йоганн Гутенберг, Марко Поло, Фома Аквінський, Роджер Бекон.
Основні події:
• XI ст. - поява нових шкіл з вивчення права, медицини, богослів’я;
• сер. XII ст. - утворення Болонського університету.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
Учитель вибірково заслуховує домашнє завдання.
Тестові завдання
Оберіть одну правильну відповідь.
1. Ініціатором першого хрестового походу був:
а) Урбан II;
б) Григорій VII;
в) Іннокентій III.
2. Метою першого хрестового походу було:
а) завоювання Константинополя;
б) завоювання Антіохії;
в) завоювання Єрусалима.
3. Мусульман в Європі називали:
а) саладинами;
б) сарацинами;
в) вальденсами.
4. Причиною участі лицарів у хрестових походах було:
а) бажання отримати свободу та землю;
б) бажання отримати нові ринки збуту;
в) бажання отримати землю та підданих.
IІI. Вивчення нового матеріалу
1. Поява шкіл. Учителі та учні
2. Університети. Ваганти
Учитель. Що б ви хотіли дізнатися про освіту середніх віків?
Учні. Коли з’явилися школи? Чого і як учили? Чи були вищі навчальні заклади? Чого там учили? Хто міг стати студентом? Як жили студенти?
Питання учнів учитель записує на дошці.
Потім учитель пропонує учням обрати собі питання для вивчення та сформувати експертні групи.
На основі матеріалів історичних документів та інформативних текстів учні готують групове повідомлення з обраного питання.
Учитель нагадує алгоритм роботи у групі.
Текст 1. Із «Капітулярія про заняття науками» Карла Великого [17, С. 28]
Нехай буде відомо... благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанними і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому також і правильною мовою.
Текст 2. Із «Загального напучування» Карла Великого [17, С. 29]
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитися богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Запитання до тексту
1) Коли виникли перші школи? Як називають цей час у ранньому Середньовіччі?
2) Кого й де навчали читання в середні віки?
3) Хто, на думку короля, міг здобути освіту?
4) Як Карл Великий радив ставитися до книг?
Текст 3. «Ступені середньовічної освіти» - документ з історії середніх віків, складених у наш час [19, С. 287-288]
Навчання було платним. Учитися було важко, оскільки все доводилося заучувати напам’ять. Чіткої структури освіти у Середньовіччі не було. Найбільш «прийнятою системою «семи вільних мистецтв» була така послідовність шкільних дисциплін: перший ступінь - граматика, риторика, діалектика; другий ступінь - арифметика, геометрія, астрономія, музика; все це зводилося до навчання грамоти (граматика), вміння правильно будувати фразу (риторика), робити правильні висновки з посилок (діалектика - формальна логіка). Арифметика зводилася до чотирьох основних дій, геометрія була переважно вивченням властивостей поверхні (землемірне мистецтво), астрономія була пов’язана з обчисленням християнського календаря (перехідних свят), музика - вивченням правил музичного твору церковних співів».
Запитання до тексту
1) Назвіть дисципліни, які вивчалися на першому та другому ступенях середньовічної школи.
2) Які знання та вміння повинні були отримати учні у середньовічній школі?
3) Які з перерахованих предметів вивчаються в сучасній школі?
Текст 4. «Як навчали у середньовічній школі» - документ історії середніх століть, складений у наш час [3, С. 236]
Учитися було нелегко. Майже все було потрібно вчити напам’ять. Про підтримку інтересу до навчання замислювалися мало. Палка або різка були в руках учителя основним засобом примусити дітей займатися старанно. Батьки учнів навіть спеціально вносили гроші на покупку різок. Скарг на грубість учителів дійшло до нас чимало. Проте, якщо на сповіді у церкві дитина зізнавалася, що затамувала образу на вчителя, їй належало покаятися. Образа на педагога вважалася гріхом.
Серед учителів переважали люди духовного звання: диякони, священики.
Запитання до тексту
1) Чи цікаво було учитися в середньовічній школі?
2) Що в середні віки вважалося найбільш дієвим стимулом старанного навчання?
3) Хто навчав учнів?
Текст 5. «Як виникли університети» - документ з історії середніх віків, складений у наш час [3, С. 237]
Уже в XI ст. виникли нові школи для тих, хто хотів присвятити себе праву, медицині або богослов’ю. Через сто років, в середині XII ст., в італійському місті Болонья відбулася нібито невизначна подія. Місцеві школярі (ми назвали б їх студентами) об’єдналися для захисту своїх інтересів. Трохи пізніше у Парижі викладачі декількох шкіл вчинили так само. Ці співтовариства отримали назву університетів. До початку XIII ст. студенти і професори об’єдналися. Університети стали співтовариствами школярів та вчителів, пов’язаних спільними інтересами, які вони відстоювали. Навчальне життя університетів нічим не відрізнялося від сучасного, окрім набору дисциплін, що вивчалися. Наприклад, у Паризькому університеті було чотири факультети - «сім вільних мистецтв», юридичний, медичний та богословський. Вивчення наук передбачало заучування цитат з певних книг. Знання сприймалося як даність. Воно спиралося на авторитет відомих учених. Такий метод вивчення наук дістав назву «схоласта». Втім, на додаток до зубріння і лекцій влаштовувалися диспути, де студенти повинні були відстоювати у суперечці ті або інші твердження.
Запитання до тексту
1) Коли виникли перші університети?
2) Для чого були створені перші університети?
3) Які факультети існували в перших університетах?
4) Яким методом користувалися в університетах під час навчання?
5) Що таке диспут?
Текст 6. З поезії вагантів - мандрівних студентів
Вірш XIII століття «Добрий старий час» [3, С. 237-241]
Вершина знань, думки колір -
Таким був університет.
А нині волею долі
він перетворюється на кубло.
Гуляють, бенкетують, споживають,
книг зроду в руки не беруть,
для шибеника-школяра
навчання - то неначе гра.
У минулі дні такий шибеник
все життя над книжками сидів
і навчався він - тільки уяви -
до дев’яноста років без нудьги.
Ну, а зараз за десять років
закінчують університет
і в життя виходять тому,
не навчившись геть нічому.
Запитання до тексту
1) Як ви зрозуміли, хто такі ваганти?
2) Чому стала можливою поява мандрівних студентів?
3) Хто міг стати студентом?
4) Які людські якості більш за все цінували ваганти?
5) Розкажіть про життя середньовічних студентів.
6) Чому університет назвали кублом?
Спікери груп, використовуючи метод «Навчаючи - вчуся», виступають із повідомленнями.
Учитель перед виступами учнів дає завдання групам по ходу повідомлення скласти по два питання, на які повинні будуть відповісти представники інших експертних груп. За допомогою методу «Історичне фехтування» учні ставлять питання групам.
3. Стан наукових знань у середні віки
Учитель говорить про те, що середньовічне суспільство було дуже марновірним. Це наклало свій відбиток і на науку.
Учитель пропонує прочитати уривки з твору Альберта Великого (XIII ст.).
Текст 7. З твору Альберта Великого (XIII ст.)
«Про властивості сущого» [19, С. 282-283]
…Роза - п’ятнадцята трава. Візьми грам її та грам гірчиці на ніжку миші, повісь все це на дерево, і воно не даватиме плодів. І якщо все згадане покласти біля сіті, то до неї зберуться риби.
…Якщо хочеш додати мудрості й уникнути дурості, візьми камінь, який називається хризоліт, світло-зелений, облямований у золото; він виганяє дурість і приносить мудрість.
...Пугач - птах досить відомий. Чудові властивості цього птаха. Бо, якщо її серце й праву ногу покласти над сплячим, негайно він тобі розкаже все, що не запитаєш у нього...
…Кріт - тварина досить відома. У цієї тварини є дивна властивість, як кажуть філософи. Якщо загорнути його ніжку в лавровий лист і покласти до рота коня, то він втече від страху...
Запитання та завдання до тексту
1) Оцініть рівень наукових знань середньовічної людини.
2) Доведіть, що наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними.
3) Що, на думку автора, може зробити людину мудрою?
4) Для чого пропонує використовувати властивості тварин і трав Альберт Великий?
Учитель. Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.
Головною метою тогочасних алхіміків було отримати особливий мінерал - філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філософський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав властивість перетворювати будь-які метали на золото.
Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.
Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експериментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата, а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицині, історії, природознавства.
Текст 8. «Користь математики» [19, С. 284]
«Усі науки пов’язані одна з одною та взаємно одна одну підтримують; успіх однієї допомагає всім іншим...
Математику помилково вважають наукою важкою... Але ж яка вона важлива, яка корисна!
Можна побудувати пристосування для плавання без веслярів, так, щоб найбільші кораблі, морські та річкові, приводилися у рух силою однієї людини, рухаючись притому з набагато більшою швидкістю, ніж якби вони були повні веслярами. Так само можна зробити вози без жодного запрягання, які можуть котитися з надзвичайною швидкістю; літальні машини, сидячи в яких людина може приводити в рух крила, що б’ють повітря, подібно птахам.
Прозорі тіла можуть бути так оброблені, що віддалені тіла здаються близькими та навпаки. На надзвичайній відстані можна буде прочитати найменші букви, розглягнути зірки».
Запитання до тексту
1) Для чого, на думку автора, була необхідна математика?
2) Появу яких винаходів передбачив Роджер Бекон?
Текст 9. «Середньовічна географія» [19, С. 284]
«Рай - на крайньому Сході. Є там древо пізнання добра та зла. Древо це справді видиме і тілесне, як будь-яке інше дерево.
…Земля круглої форми, оскільки вона на зразок колес. З усіх боків обтікає її кругом океан та поділяє її на три частини, тобто на Азію, Європу та Африку. Одна Азія становить половину світу. Європа та Африка - іншу. Розтинає їх Середземне море. Обіймає Азія третю сторону, обмежується вона зі сходу сходом сонця, з півдня - океаном, із заходу ж - нашим морем. З півночі межа її - озеро або болото Меотійське (Азовське) та річка Таной (Дон).
Запитання до тексту
1) Як ви вважаєте, який метод пізнання світу використовував укладач карти? У чому це виявилося?
2) Чи можна говорити про подвійне сприйняття світу середньовічною людиною? У чому воно виявилося?
Учитель. Одним з тих, хто вважав, що головне джерело пізнання - розум, був П’єр Абеляр. Він наполегливо доводив користь світських знань, античної науки. Церква переслідувала Абеляра, закривала школи, де він працював; церковний собор засудив його на «довічне мовчання».
А ось богослова Фому Аквінського зарахували до лику святих. За його невпинні проповіді про погляди церкви на устрій світу, моралі, торгівлі та лихварства.
В епоху Середньовіччя вперше починають друкувати книги. Це було викликано розширенням мережі шкіл та університетів, яким книги були просто необхідні. Честь винаходу книгодрукування належить Йоганну Гутенбергу.
У середні віки люди все частіше почали залишати свої рідні місця. Мандрівники потрапляли далеко за межі християнського світу та привозили додому відомості про життя різних країн і народів. Таким мандрівником був і Марко Поло - венеціанський купець та мандрівник XIII ст. Він тривалий час подорожував країнами Далекого Сходу, жив у Китаї. «Книга Марко Поло» тривалий час служила керівництвом для складання карт.
ІV. Закріплення знань
Запитання для бесіди
1. Що змінилося в системі освіти у період розквіту Середньовіччя?
2. Які якості розвивала в учня середньовічна школа?
3. Як вплинув на рівень освіти суспільства винахід Йоганна Гутенберга?
4. Як ви вважаєте, чому студенти і викладачі різних країн розуміли один одного?
5. Які предмети вивчали в університетах?
6. Назвіть методи отримання наукових знань у середні віки.
7. Які уявлення про навколишній світ існували в середні віки?
9. Назвіть вчених, відомих у середні віки.
За домогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінів та понять: університет, «Каролінгське відродження», ваганти, «сім вільних мистецтв», диспут, алхімія, схоластика, філософський камінь, астрологія.
V. Оцінювання знань учнів
VІ. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний розділ підручника.
2. Письмово в зошиті відповісти на питання «Спільне та відмінне в університетській освіті Середньовіччя та сьогодення».
