Порядок слів у реченні. Логічний наголос

Мета: дати восьмикласникам поняття про прямий і зворотний порядок слів у реченні, навчати дотримуватися логічного наголосу при інтонуванні речень; розвивати організаційно-контрольні вміння виконувати спеціальні спостереження над мовним матеріалом; формувати загально-пізнавальні вміння правильно інтонувати різні за метою висловлювання речення відповідно до комунікативного завдання; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до надбань попередніх поколінь і почуття відповідальності за сучасні досягнення людства.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності й виразності мовлення; зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.

Міжпредметні зв’язки: інверсія в художньому творі (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу

Ø Прочитати текст мовчки. Про які часи в історії України йде мова? Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними вашими однокласниками, найбільш вдалий записати.

І знову йдемо… Біль утрат, і дух степів полиневий, і дніпрову блакить, і рожеві, як юність, світання — усе забрали з собою і все несемо на схід…

Чи пам’ятаєш ти вислів сильний духом? Тоді ми трохи по-книжному уявляли собі таких людей, а за цей час скільки я бачив їх живими, бачу поруч себе і зараз. На танки ворожі вони кидалися з горючими пляшками за Дніпром. Грудьми ставали на оборону споруд Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалося, нічим уже втримати не можна. Але чи не найбільше оця сила духу людського відкривається мені ось тут, коли ми, одрізані від своїх, у далекім оточенні, ідемо в степах під нічийним небом, не підвладні нікому, крім самих себе. Наче поза часом йдемо, не знаючи, що робиться на наших фронтах. Мета наша десь у тумані, за мороком ночі, але ми готові, здається, хоч усе життя іти, аби досягти її. Мало в нас зброї, але найміцніша гартована зброя — у нас самих, у нашій волі, у наших серцях (За О. Гончаром).

Ø Переказати текст, доповнюючи власними міркуваннями про людей, сильних духом. Якими вони мають бути? Чи притаманна вам або вашим однокласникам ця риса? Дотримуватися логіки й послідовності викладу думок.

Ø Визначити тип мовлення і стильову належність тексту. Аргументувати свою думку.

Ø Прочитати вголос другий абзац, дотримуючись правильної інтонації і виділяючи логічним наголосом потрібні слова. Прочитати ще раз, змінюючи логічний наголос. На що це впливає? Зробити висновок про роль зворотного порядку слів (інверсії) у художніх творах.

Ø Визначити граматичну основу в кожному реченні. Звернути увагу на послідовність розташування головних членів речення.

Гра «Хто більше?»

Ø Дібрати якомога більше синонімів до слова критерії.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Коментар учителя. Під час спілкування велике значення має порядок слів у реченні та логічний наголос.

Порядок слів у реченні буває прямим і зворотним. При прямому порядку слів підмет завжди стоїть перед присудком: Стежина до маминої хати петляє через город (В. Скуратівський). Зворотний порядок слів протилежний прямому. Його часто використовують у художньому стилі для надання мові більшої урочистості, виразності: Тут, на прадавніх берегах Славути, До вічності приторкується мить (Б. Олійник).

Розташування слів у прямому або зворотному порядку свідчить, що в українській мові словопорядок вільний. Він допомагає визначити синтаксичну роль того чи іншого члена речення. Зміна порядку слів надає реченню нового відтінку значення: Відповідали ґрунтовно на уроці математики школярі; Школярі відповідали на уроці математики ґрунтовно.

Велике значення для увиразнення висловлювання має логічний (смисловий) наголос. Інтонаційна виразність може підкреслити, посилити задум автора. Щоб підсилити смислову роль слова, його інтонаційно виділяють при вимові речення: Старшокласники гарно попрацювали на пришкільній ділянці; Старшокласники гарно попрацювали на пришкільній ділянці; Старшокласники гарно попрацювали на пришкільній ділянці.

VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Навчальне аудіювання

Ø Прослухати текст. З’ясувати тип і стиль мовлення. Визначити, що виражає заголовок. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання.

ПІД ДАЛЕКИМИ СОСНАМИ

Кілька разів поспіль одержую листи від невідомої мені людини. Листи не розраховані на відповідь: на жодному з них зворотної адреси нема. По штемпелях на конвертах можна лише приблизно догадатися, що йдуть вони десь із країв шевченківських.

Пише жінка. Розповідає про будні свої, про те, чим була заклопотана, що подумала сьогодні, що вразило її. Деколи — про книжку, щойно прочитану, іншим разом про щось почуте по радіо, навіяне піснею співака… Часом поділиться вона настроєм, на когось поремствує або в усіх подробицях розповість, як збирала в лісі хмизиння на паливо та соснові шишки, а вони сирі, тільки сичать у печі, горіти не хочуть. В іншому листі буде цілий епос про брата, про його черговий візит — я цього брата вже добре собі уявляю (О. Гончар).

Ø Записати останнє речення. Зробити його синтаксичний розбір. Визначити порядок слів у реченні (у разі потреби скористатися теоретичним матеріалом підручника). На які слова падає логічний наголос? Прочитати речення з наголосом на іншому слові. Що зміниться? Зробити висновок про порядок слів у реченнях.



Дослідження-трансформація

Ø Прочитати речення, дотримуючись правильної інтонації та логічного наголосу. Визначити порядок слів (прямий чи зворотний).

1. Сонце вже показалось і пекло камінь (М. Коцюбинський). 2. Над містом, над заводом, над усім Донбасом пролунали гудки (В. Собко). 3. Вечірнє небо, гори, ліси, бриніли, як грандіозна чутлива мембрана (О. Гончар). 4. Шумів лагідний прибій і обполіскував гальку піщаного берега (М. Трублаїні). 5. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок). 6. У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М. Рильський). 7. У гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє (І. Нечуй-Левицький).

Ø Змінити порядок слів у реченнях на протилежний. З’ясувати, чи впливає порядок слів на синтаксичну структуру речення та його вид.

Ø Зробити морфологічний розбір виділених слів.

Дослідження-редагування

Ø Зредагувати висловлювання, змінюючи порядок слів так, щоб кожне речення стало логічно завершеним за змістом.

А по там другий траси бік — що? Хліба й хліба, все пшениці, овес, буйне, кожне повне життєвої стебло соковите, зеленої снаги. Ступиш крок — і зеленого з-поміж зірочка синя раптом!

— Що синіє то?

— Волошка.

— Гарна яка!

Для дивина супутниці це, відкриття, нашої дівча в, та й для захваті нас, дорослих, радість також це. Ще є на волошка Україні!

І є жайвір у небі. Он десь тюрлюкає там угорі він, розливається стодзвонно, небо чутний на все, а сам — невидимий. Шукаючи птаха, блакить дивимось у, цікаво нам, хто перший побачить: де він ж? Розтанув у сяйві, зору він не нічиєму дається, а висить далі інший десь там, за ним ще якийсь видзвонює у високості самій, ще завзятіше невидимих грає-виграє дзвіночках на своїх ...

Таке тут небо.

А низом перепілка десь із подає хлібів голос. Для голос нашої супутниці перепілчин і диво із зовсім див, дівча польову вперше пустунку чує (За О. Гончаром).

Ø Записати зредагований текст. Позначити слова, на які падає логічний наголос. Звірити текст з оригіналом.

Оригінал тексту

А по другий бік траси — що там? Хліба й хліба, пшениці, овес, усе буйне, соковите, кожне стебло повне життєвої зеленої снаги. Ступиш крок — і з­поміж зеленого раптом зірочка синя!

— Що то синіє?

— Волошка.

— Гарна яка!

Для нашої супутниці це дивина, відкриття, дівча в захваті, та й для нас, дорослих, це також радість. Ще є на Україні волошка!

І жайвір у небі є. Он він десь там угорі тюрлюкає, розливається стодзвонно, чутний на все небо, а сам - невидимий. Шукаючи птаха, дивимось у блакить, цікаво нам, хто перший побачить: де ж він? Розтанув у сяйві, нічиєму зору він не дається, а далі десь там інший висить, за ним ще якийсь у самій високості видзвонює, ще завзятіше грає-виграє на своїх невидимих дзвіночках...

Таке тут небо.

А низом десь із хлібів перепілка подає голос. Для нашої супутниці голос перепілчин і зовсім диво із див, дівча вперше чує польову пустунку (О. Гончар).

V. Систематизація й узагальнення знань

Дати відповіді на запитання:

1. Яке значення в реченні має порядок слів?

2. Визначити порядок слів у поданих реченнях: Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Т. Шевченко); Ніч темна людей всіх потомлених скрила під чорні широкії крила (Леся Українка).

3. Прочитати речення, змінюючи логічний наголос: Вони летіли через море, несучи на крилах весну, атакували останній опір зими (Ю. Яновський).

4. З якою метою використовуються речення із зворотним зв’язком?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Уявити ситуацію, що ви готуєтеся до круглого столу «Видатні історичні постаті України». Вам необхідно зібрати матеріал про таких людей. Написати твір-мініатюру про 1–2 особистості, які зробили важливий крок до світлого майбутнього нашої держави. Використати речення, різні за метою висловлювання і за будовою, а також із прямим і зворотним порядком слів. Визначити логічний наголос у реченнях.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: