Узагальнено-особові речення

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі односкладних узагальнено-особових речень.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальнено-особових речень у текстах художнього й публіцистичного стилів.

Тип уроку:  урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

Двоскладні речення

Односкладні речення

 

 

1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість).

Ø   З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

Ø   Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода).

Ø   Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?

Дослідження-зіставлення

Ø   Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

1. Чим довше дивишся на зорі, тим більше набираєш певності (Є. Гуцало)

Не намучишся - не научишся (Нар. творчість)

2. Оглядаєтеся по боках, намагаєтеся запримітити щось (Є. Гуцало)

Шукайте і знайдете (Р. Декарт)

3. Пісенним символом українців віддавна вважають соловейка (О. Потапенко)

На те коня кують, щоб не спотикався (Нар. творчість)

4. Прочитай уважно теоретичний матеріал підручника

Роби для інших, учись для себе (Нар. творчість)

5. Дослідіть стилістичну функцію односкладних речень у мовленні

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову (М. Рильський)

Ø   Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Творче моделювання

Ø   Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

1. Довго спатимеш —

2. До роботи не силуйте,

3. Звабиш калачем —

4. З’ївши калач,

5. Їсть за вола,

6. Лежачи на боці,

7. Нагодують калачем,

8. На печі

9. Не сиди, склавши руки,

не відженеш і бичем.

то не буде й скуки.

вертаєшся до хліба.

а до їди — таки бийте.

та й у спину — рогачем.

а робить за комара.

не встигнеш і до самої ночі.

щастя шукає.

з боргами вставатимеш.

Ø   Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Дослідження-моделювання

Ø   Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення.

(Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).

Ø   Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

ІV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Третє зайве»

Ø   У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтувати.

І

1. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому в піснях (В. Сосюра).

2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Сосюра).

3. За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина)

ІІ

1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).

2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)

ІІІ

1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).

2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3. Вік живи - вік учись (Нар. творчість)

 

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4–5 узагальнено-особових речень. Виділити в них головний член.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 1
1 Gustavopeala  
0
Легко ли быть наблюдателем, когда вокруг творится зло и нельзя вмешаться, навести порядок, защитить? Главный герой этого романа – дон Румата (землянин Антон), который попадает на планету Арканар с экспериментальным миром. На этой планете царит средневековая жестокость, фальшь и борьба за власть. Но Румата не должен вмешиваться. Он ученый, который проводит эксперимент. Однако человек в нем берет вверх над ученым, сердце побеждает рассудок. Разве можно спокойно наблюдать, как зло побеждает добро, как талант растаптывается, а справедливости не существует? Главному герою это не удается…
Фантастическая история братьев Стругацких заставляет задуматься о многом. Зло заразительно, и сражаясь с чудовищами, важно самому не потерять человеческий облик. Роман читается на одном дыхании. Есть в нем и искрометный юмор, и приключенческий авантюризм, и элемент философской притчи. При этом простота изложения и увлекательный сюжет делают произведение Стругацких универсальным, популярным и многослойным. Каждое следующее прочтение позволяет открыть для себя что-то новое.
Эта книга заставляет становиться лучше и человечнее, позволяет посмотреть со стороны на человеческие слабости. В ней скрыт удивительный и таинственный импульс, который побуждает к изменениям.
<a href=https://knigavuhe.org/book/84-strugackie-arkadijj-i-boris-trudno-byt-bogom/>Трудно быть Богом</a>

Ім`я *:
Email *:
Код *: