Мета: удосконалити в учнів загально пізнавальні вміння правильно інтонувати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями одночасності й послідовності, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням коми і крапки з комою в безсполучникових складних реченнях; сформувати вміння визначати доцільність уживання крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення; розвивати творчі вміння відновлювати й конструювати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями одночасності й послідовності; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню учнями краси рідної землі.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації безсполучникового складного речення, між частинами якого вживається кома або крапка з комою.

Текст (риторичний аспект): використання безсполучникових складних речень у висловлюваннях художнього стилю.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Я не знаю, чи там угорі

наді мною є життя,

але я добре бачу,

що вся краса тут на землі.

Григорій Тютюнник

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

·         Прочитати уривок з оповідання Панаса Мирного «День на пастівнику». Звернути увагу на особливості авторського стилю (інформативність, виразність, багатство інтонаційних переходів).

Сонце піднялося вже височенько і, гаряче, іскристе, обливало і бурту, і хлопчика, і кругом широке поле своїм огнистими світом; горіла молода трава на бурті зеленим огнем; неопавша роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням; одежа хлопчика — лихі вибійчані штанці, засукані аж до колін, латана сорочка і на голові з передраним козирком картуз — під тим світом губили свою злиденність, неохайність...

Картина була справді чудовна: з бурти, мов з високої гори, видно було на праву руч місто. Церкви підняли високо вгору свої круглі голови, сяяли у прозорому повітрі золотими банями, зеленіли їх залізні покрівлі, мов травою вкриті, біліли білі боки, мов з крейди вистругані; поміж церквами хати, людські городи тонули в гущавині темно-зелених садків — он і річка блищала, звиваючись змією по жовтому пісочку і пускаючи легенький димок туману з себе... (Панас Мирний).

·         Виділити безсполучникові складні речення. Указати на доцільність ужитих розділових знаків між їхніми частинами.

ІV. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування

пунктуаційних умінь і навичок

Дослідження-спостереження з елементами характеристики синтаксичних конструкцій

·         Виразно прочитати уривок із вірша В. Симоненка «Квіти». Дослідити, яку функцію виконують коми (що вони відділяють, окрім частин безсполучникового складного речення).

КВІТИ

Слів на описи не трачу, словом не передаси

Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

В. Симоненко

·         Виписати безсполучникові складні речення. Схарактеризувати їх за поданою схемою.

Схема характеристики безсполучникового складного речення

Дослідження-зіставлення з елементами аналізу

·         Проаналізувати речення. З’ясувати, у яких — кома вживається між однорідними членами, а в яких — між частинами безсполучникового складного речення.

1. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. 2. Пахне огірками і хлібом, пахне болотом і травами, десь гукають деркачі й перепілки (З тв. О. Довженка). 3. Світло хвилями ллється з неба, сповнює повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі, у гущину. 4. Ріс місяць і блід, росли скелі і блідли. 5. Якась добрість з’єднала берег і море, згоду і смуток (З тв. М. Коцюбинського). 6. Настав ранок, сонце вмило своє ще зелене від сну обличчя й розпустило промені (В. Пилип’юк).

·         Виписати безсполучникові складні речення. Визначити смислові відношення. Накреслити схеми.

Пунктуаційний практикум

·         Записати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкреслити граматичні основи.

1. Квітне й радіє земля сонце мережить поля. 2. Променем грає ріка лине веснянка дзвінка (З тв. М. Сингаївського). 3. За літо у Світязі прогріваються тільки поверхневі води у придонних його шарах температура цілий рік тримається від шести до восьми градусів (В. Мірошниченко). 4. У вишивці переважає розмаїття тонів утрачається первозданна краса лаконічність образність мислення (І. Цюпа). 5. Блискавка розпорола темнее небо над землею прокотився грім. 6. Небо було суцільно чорне його розривали блискавки (З тв. Л. Первомайського). 7. Жінка тихенько наблизилася до квітки тієї самої миті пуп’янок розкрився (М. Злотницький). 8. Пішов сніг на сливи яблука бурувато-зелені груші пурпур осіннього згасання спалахнув новими відтінками (Є. Гуцало).

·         Указати спочатку на номери безсполучникових складних речень, для яких характерні смислові відношення одночасності, потім — послідовності.

·         Назвати орфограму у виділених словах. З’ясувати, у яких словах відбувається подвоєння на межі морфем, а в яких — подовження.

Пунктуаційний аналіз висловлювання

·         Прочитати. З’ясувати належність висловлювання до типу мовлення. Пояснити вживання коми і крапки з комою в безсполучникових складних реченнях. Визначити в них смислові відношення.

Будинок схожий на таємничий замок. Оздоблений він скульптурами з бетону. З кутів даху спускають свої вуса-щупальця потворні дельфіни, їхні хвости, переплітаючись, моторошно виглядають на тлі неба. На спинах дельфінів сидять жіночі фігури з тризубцями в руках; уздовж карнизів розмістилися величезні жаби; до стовбурах колон, обабіч парадного входу, вилазять ящірки; в орнамент горішньої частини колон уплетені голови носорогів (С. Цалик).

Дослідження-відновлення

·         Відновити й записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Який розділовий знак переважатиме між частинами безсполучникових складних речень: кома чи крапка з комою? Свій вибір обґрунтувати.

1. Болота миттю всмоктували й поглинали все прокладене посеред їхніх непевних хитависьк високі береги обронювали кручі обсипаючи разом з ними й мостіння (За П. Загребельним). 2. По деяких ямках стежки блищала водиця тута ж валявсь пом’ятий явір збита різучка-трава осока через неї плигали здоровенні жаби у воді вони кумкали по тім боці в осоці щось свистало. 3. Непримітно час минав непримітно сонце пливло до спокою воно вже так низько осіло понад самою землею стоїть його іскристе коло розстилаючи аж червоний світ по траві. 4. З правого боку озера обложившись зеленим очеретом сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку дудка ревла-хрипіла. 5. Колись невеличкі замлілі дубки клени бересточки липи тепер визирали такими здоровенними такими пишними велетнями гордо похитуючи своїми

чубатими головами поміж ними пустилося молоднику як конопель (Панас Мирний).

Методичний коментар. Крапка з комою вживається тоді, коли частини безсполучникового складного речення віддалені за змістом або ускладнені однорідними чи відокремленими членами й мають свої розділові знаки. Наприклад: Проміння перестало стрибати, дробитись, а рівненько і гладенько тяглося впродовж озера; чисте плесо, мов розтоплене озеро, палало-горіло; стоптана стежка, багна, оситняг, явір — усе те покрилося мов золотим серпанком (Панас Мирний).

·         Визначити належність речень до типу і стилю мовлення.

·         З’ясувати, чим ускладнені частини безсполучникових складних речень.

·         Запам’ятати наголос у словах по_серед, по_між, по_над. До якої частини мови вони належать?

Творче конструювання

·         Скласти безсполучникові складні речення за поданими схемами-моделями. Виділити в них граматичні основи.

1. [ ], [ ]. 2. [ ], [ ]. 3. [ ]; [ ]; [ ]. одночасність послідовність одночасність

V. Узагальнення вивченого на уроці

Дати обґрунтовані відповіді на запитання:

1. Які смислові відношення властиві безсполучниковим складним реченням, у яких уживається кома чи крапка з комою?

2. За яких умов між частинами безсполучникового складного речення ставиться не кома, а крапка з комою?

3. Яка інтонація характерна безсполучниковим складним реченням, у яких уживається кома чи крапка з комою?

4. Як граматично з’ясувати, що частини безсполучникового складного речення виражають одночасність чи послідовність?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

·         Виписати з «Кобзаря» Шевченка 5–6 безсполучникових складних речень, у яких між частинами вживається кома чи крапка з комою. Визначити смислові відношення, накреслити схеми.

·         Описати визначну пам’ятку архітектури вашої місцевості, використовуючи безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями одночасності й послідовності.