Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складносурядні речення; формувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати складносурядні речення; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення за поданим початком або з кількох простих речень, а також використовувати їх в усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти удосконаленню знань з історії рідної держави.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація складносурядного речення.

Правопис: розділові знаки між частинами складносурядного речення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

·         Прочитати текст мовчки. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би відбивав тему тексту. Аргументувати свій вибір. Переказати текст.

Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки й братии пішли в похід. Але не на наказ царя й за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, перемагали. І отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з поля боїв в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми трублять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Усі очі радісно горять, а груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!

Уже наших козаків не поженуть копати канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів і братів, що у визвольній боротьбі свої голови поклали, й підносять маленьких дітей на руках високо, понад голови юрби і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це гетьман!..»

Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива (Б. Лепкий).

·         Охарактеризувати складносурядні речення (визначити будову, смислові зв’язки між частинами). Поміркувати, чим відрізняється інтонація складносурядних речень від простих. Пояснити вживання розділових знаків.

·         Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Матеріал для вчителя. Осанна — молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; слава (хвала) Богу! Регімент — полк найманого війська.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Коментар учителя. Інтонація в складносурядному реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки — від сполучників. Розрізняють два типи інтонації складносурядних речень: перелічення і зіставлення. При інтонації перелічення в кінці кожної частини складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон і робиться пауза. Ця інтонація притаманна реченням, що передають одночасність або послідовність подій: На південному схилі горбика сонце вже розтопило сніг, і вітер шелестить густою осінньою

травою (О. Копиленко).

            При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється: Добро не пропадає, а зло вмирає (Нар. творчість).

Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою з комою і зрідка — тире.

Колективне опрацювання схеми

·         Розглянути схему. Сформулювати правила вживання розділових знаків у складносурядному реченні.

V. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування пунктуаційних умінь

Дослідження-аналіз

·         Прочитати виразно речення. Зробити інтонаційно-змістовий аналіз їх.

1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко). 2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний). 3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий). 4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило). 5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 6. Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 7. То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

·         Записати речення, пояснити пунктограму кома і крапка з комою в складносурядному реченні.

·         Дослідити, що з’єднують повторювані сполучники в другому реченні — однорідні члени чи частини складносурядного речення. Свою відповідь аргументувати.

Розвиток мовлення учнів

·         Прочитати початок тексту. Продовжити його роздумом про те, чи є у вас сила духу та як ви її виробляєте. У висловлюванні використати складносурядні речення. Пояснити розділові знаки.

Як набути силу духу? Найкращий союзник — праця, а найстрашніші вороги — лінощі й розхлябаність. Треба боротися з «я не хочу» і говорити собі «я повинен». Усі палять, а ти не пали. Непогано було б подивитися кіно по телевізору, але ще не зроблено уроки. Значить треба сісти за письмовий стіл... Поступово прийде почуття того, що ти володієш своїми емоціями, вчинками, звичками... (За П. Поповичем).

·         Чи є у вашому колективі розхлябані однокласники? Як до них ставляться оточуючі? Які поради слід давати таким людям? Сформулювати їх, дотримуючись культури мовлення.

·         Розібрати виділені слова як частину мови.

Творче моделювання

·         Змоделювати складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1. ... та шумлять густі ліси. 2. ... і солов’їний чується дзвінкий спів. 3. ... й сонце на горизонті піднялося. 4. ... і весняне повітря на нас дихне теплом. 5. ... та калина гарна чекає холодів. 6. ... і туман стелився до річки. 7. ... та снилась їм чудова літня подорож. 8. ... і хлопці переможуть у змаганнях із футболу. 9. ... і хочеться творити заради людства.

·         Зробити синтаксичний розбір перших трьох речень.

Лінгвістичне дослідження

·         Прочитати речення. З’ясувати, чим зумовлена виразність складносурядних речень, з яким стилем мовлення пов’язується вживання їх. Дослідити особливості інтонування таких речень і визначити, за яких умов ставиться тире між частинами складносурядного речення.

1. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і замирає. 2. Вона (Соломія) приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше. 3. Їй (Соломії) жаль стало молодого

змарнованого життя — і вона заплакала. 4. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів. 5. Йому (Остапові) докучило дивитись на жовті стіни комишу — і він заплющив очі. 6. Гіца з Раду підвечір прокидалися — і в задимленій хатці ставало весело й гамірно (З тв. М. Коцюбинського).

·         Накреслити схеми речень.

Методичний коментар. Аналізуючи смислові зв’язки й інтонаційне оформлення поданих складносурядних речень, учні доходять висновку, що тире ставиться, по-перше, якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються, по-друге, якщо є інтонація зіставлення (перша частина вимовляється вищим тоном, а друга — нижчим). Отже, тире в складносурядних реченнях, як правило, вказує на додаткові смислові, емоційні і стилістичні відтінки.

VІ. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми

Комунікативний практикум

·         Об’єднатися в малі групи (5–6 учнів) і розподілити ролі: спікер (керівник групи), секретар (веде записи), посередник (стежить за часом і заохочує групу до роботи), доповідач (висловлює думку групи та результати її роботи).

Розподілити запитання з розділу «Складносурядне речення» між групами й обговорити, як найцікавіше дати відповідь на нього.

1. Які розділові знаки треба ставити в складносурядних реченнях?

2. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра). З’ясувати, чому в поданому реченні кома не ставиться? Навести власні приклади.

3. Сформулювати правила вживання крапки з комою і тире в складносурядних реченнях. Навести приклади.

4. Розповісти про інтонаційні особливості складносурядних речень.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

·         За поданими початками утворити складносурядні речення з єднальними або протиставними сполучниками. Поставити розділові знаки.

1. У пристанційному скверику озвалися солов’ї ... . 2. Хати ховалися за кучерявим осокорами ... . 3. На подвір’ї нікого не було ... . 4. У темряві вулиці спалахнули фари ... . 5. Раптом пролунала команда ... . 6. Гриміли постріли салюту ... . 7. На Дніпрі тремтіли вогники ... .