Мета: поглибити знання восьмикласників про словосполучення, його будову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прості й складні словосполучення, розрізняти лексичні й фразеологічні словосполучення; навчити аналізувати їх за способом вираження головного слова; удосконалити вміння порівнювати словосполучення зі словом, словоформою, реченням; формувати навички аналітико-синтетичного характеру на основі синтаксичного розбору словосполучень; розвивати творчі вміння побудови словосполучень з різними видами зв’язку; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до історичного минулого української держави, а також виробляти почуття національного патріотизму.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Граматика: спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного і залежного слова.

Культура мовлення і стилістика: практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синоніміка словосполучень різної будови.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь стисло формулювати теми й мікротеми усних і письмових висловлювань у формі словосполучень.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо­мотиваційний етап

1. Психологічна настанова і внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Словосполучення й речення».

2. Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу восьмикласників на визначенні основних понять і пропонує учням самостійно дати визначення тим поняттям, з якими вони знайомі з уроків української мови в попередніх класах.

ІІІ. Генералізація знань восьмикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Спостереження над мовним матеріалом

Ø  Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Переказати текст, висловивши власне ставлення до описаних у тексті подій.

Кінець ХІХ століття. Київ. Провінційний «южнорусскій город». Жодного напису українською мовою. Жодної української книжки чи газети.

Лише подекуди якась бабуся чи дідусь вимовлять що-небудь співучою народною говіркою. А на запитання українською можна почути у відповідь хіба що зневажливе: «Чєво ізволітє? Нє понімаю».

Ця прикра картина відображає всього лише зовнішній вияв дії сумнозвісних царських указів про заборону української мови.

Справжні наслідки всезагального русифікаторського наступу на українську культуру, духовність були значно глибші й руйнівніші.

Шкіл українських не було, вищих навчальних закладів також. Українською розмовляли здебільшого в селах. Хто був заможніший, віддавав своїх дітей у науку до міст. Там молоді українці швидко переходили на російську мову, а свою рідну забували і навіть цурались її, соромились як ознаки «низького» походження.

У Києві на той час згуртувалася невеличка громада українських інтелігентів - письменників, композиторів, художників, які вболівали за рідну культуру. Та далеко не в усіх навіть інтелігентських українських родинах усупереч російській державній і шкільній політиці велося українське виховання (О. Таланчук).

Ø  Назвати з тексту приклади словосполучень. Які сполучення слів не є словосполученнями? Аргументувати своє твердження.

Ø  Записати 5–6 словосполучень. Виділити головне і залежне слова. Якими частинами мови вони виступають? У тексті підкреслити їх як члени речення.

Ø   Здійснити пошукову роботу: підготувати повідомлення про одного із громади українських інтелігентів, про яких згадується в останньому абзаці тексту (це може бути інформація про родини композитора Миколи Лисенка, поета Михайла Старицького, філологів Христини Вовчихи, Вовка-Карачевського, Косачів та інших).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Ø   Розглянути схему. Що нового ви дізналися про зв’язок слів у словосполученні? Зробити висновок, що таке узгодження, керування, прилягання. Порівняти свої твердження з теоретичним матеріалом, поданим у підручнику.

Ø   Розглянути таблицю і скласти зв’язне висловлювання про види словосполучень за способом вираження головного слова.

Ø   Навести власні приклади кожного виду словосполучення (щоб вони стосувалися історії України).

Коментар учителя. Словосполучення — це поєднання двох або більше повнозначних слів, що виражають єдину назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою: дитячі усмішки, доля поета, говорити голосно.

Словосполучення складається з головного і залежного слів. Вони, як і слова, виступають складовою частиною речення. Словосполученню не властива інтонаційна закінченість.

За будовою словосполучення бувають прості (складаються з двох повнозначних слів: невеликий твір, написав швидко) і складні (утворені з трьох і більше повнозначних слів: дуже пізно прийшов, цікава фотографія в альбомі). Слова у словосполученні мають змістовий зв’язок (ставиться запитання від головного слова до залежного: йти як? повільно) і граматичний (здійснюється за допомогою залежного слова або закінчення та прийменника: листя дерев, стояти серед однокласників).

У словосполученні між головним і залежним словами розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.

1. Узгодження — це такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тих же формах, що і головне: зоряне небо, сміливий хлопчик.

2. Керування — спосіб зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку, якого вимагає головне слово: виконаний школярами, куточок лісу. При зміні головного слова залежне не змінюється: збираю листя, збирають листя, збираємо листя, збирає листя. Керування може бути іменниковим, прикметниковим, займенниковим, дієслівним, прислівниковим.

3. Прилягання — такий спосіб зв’язку, при якому залежне слово, маючи незмінну форму, поєднується з головним лише за змістом. Залежними словами при цьому виступають прислівники, дієпри­слівники, неозначена форма дієслова: бажання говорити, упоратися несподівано, вирішують ідучи.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Навчальне аудіювання з елементами аналізу

Ø   Прослухати текст. З якого твору взято цей уривок? Визначити стиль і тему тексту.

Діялося се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров’ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...

Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, опоетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалася гаряча уява... (За М. Коцюбинським).

Ø   З’ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби скористатися тлумачним словником). Як ви розумієте вислів «свіжі традиції волі»?

Ø   Виписати з тексту по 3–4 словосполучення з різними видами зв’язку. Замінити подані словосполучення на словосполучення іншого виду зв’язку. Що зміниться при цьому?

Гра «Хто швидше?»

Ø   Визначити види зв’язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргументувати свій вибір.

1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч.

2. Щоденна праця, непохитна мужність, рідний погляд, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.

3. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі.

Ø   Дібрати антоніми до виділених слів і скласти з ними словосполучення.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Ø   Списати словосполучення. Визначити вид зв’язку слів у них. Аргументувати свій вибір.

Ø  Сіяти зерно, місто Херсон, зібрати зошити, сильний духом, пошепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, поспішаючи до школи, заходиш у метро, наша історія.

Ø   Скласти речення з виділеним словосполученням. Зробити морфологічний розбір іменника.

Ø   З-поміж поданих визначити словосполучення, які можна перебудувати так, щоб слова між собою поєднувалися лише за змістом.

Розподільний диктант з обґрунтуванням

Ø   Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості, у другий — складні. Визначити зв’язок між словами у словосполученнях (за змістом чи за змістом і граматичний). Довести правильність виконання завдання.

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити цікаву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже пізно зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати.

Ø    Дібрати п’ять означень до виділеного слова. Скласти з ними речення.

Творче конструювання

Ø   З поданими словами утворити словосполучення, використовуючи вид зв’язку слів керування.

Директор, школа; атестація, історія; говорити, подруга; здібний, математика; запрошувати, однокласник; вітайте, Олена Вадимівна; наполягати, змагання; сильніший, команда; відповідай, Вероніка.

Ø   Скласти 3–4 речення з утвореними словосполученнями (усно).

Ø   Зробити синтаксичний розбір 3–4 словосполучень. Скористатись алгоритмом.

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору словосполучення

VІ. Систематизація й узагальнення вивченого

Утворити 7–8 словосполучень за власне створеними схемами. Усно зробити їх синтаксичний розбір.

Зразок: прикметник +іменник (веселий ранок).

VІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Скласти монологічне висловлювання-розповідь у науковому стилі на тему «Будова й види словосполучень за способом вираження головного слова».

2. Підготувати запитання для однокласника з вивченої на уроці теми. Увести їх у самостійно складений діалог.