Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • називати основні внутріполітичні події в США періоду стабілізації 1924–1929 рр.; • описувати політику «жорстокого індивідуалізму» за президентів- республіканців у США; • характеризувати добу «процвітання» у США; • давати власну оцінку політиці ізоляціонізму США; Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу. Основні поняття і терміни: «процвітання», «жорсткий індивідуалізм», «ізоляціонізм». Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ . Мотивація навчальної діяльності Метод «Мозковий штурм» У ч и т е л ь. Для того щоб перейти до розгляду особливостей політичного, економічного та соціального життя Сполучених ШтатівАмерики у 20–30-х рр. ХХ ст., ми повинні з’ясувати, якими виявилися для неї наслідки Першої світової війни та як це вплинуло настатус США у світі. Для цього вам пропонується висловити свої припущення. ІІІ Вивчення нового матеріалу Учні називають причини, які сприяли зміні статусу США, а вчитель фіксує їхні відповіді на дошці. Після цього за допомогою вчителя учні записують причини до зошита. Причини зміни статусу США після Першої світової війни 1. Сполучені Штати не зазнали воєнної розрухи. 2. Кількість людських жертв у США було значно менше порівняно з іншими країнами (53 тис. осіб убитими та 230 тис. пораненими). 3. США отримали великі прибутки від воєнних поставок (прибутки монополій з 1914 по 1919 рр. становили 33,6 млрд доларів). 4. Зросли капіталовкладення в американську економіку. 5. За випуском промислової продукції США випереджали Англію, Францію, Німеччину, Італію, Японію разом узяті. 6. Значно зріс американський промисловий потенціал: • 1/2 світового видобутку кам’яного вугілля (до 1925 р.); • 3/5 видобутку чавуну та сталі; • 2/3 видобутку нафти; • 85 % випуску автомобілів. 7. Зросло промислове і сільськогосподарське виробництво, зменшилося безробіття, зросла заробітна плата. 8. Запроваджувалася раціоналізація виробництва. 9. Посилився інтелектуальний потенціал країни за рахунок еміграції (1900–1920 рр. прибуло 14 млн осіб) 10. Із боржника європейських країн США перетворилися на кредтора. 11. Головною формою експорту капіталу стали воєнні позики. 12. Зросли і приватні американські інвестиції за кордоном, які становили на той час 7 млрд доларів. Робота по групах Клас ділиться на дві групи і працює з підручником. • 1-а група розглядає внутрішньополітичний курс США у повоєнні роки. • 2-а група — зовнішньополітичний курс США у повоєнні роки. Після виконаної роботи учні презентують свої відповіді на поставлені завдання. У разі необхідності вчитель доповнює учнів. Орієнтовний варіант відповідей
У ч и т е л ь. У 1920 р. відбулися чергові вибори, на яких до влади доступилися республіканці, а їхній кандидат Уоррен Гардінг став президентом. Заступаючи на пост президента 4 березня 1921 р., Гардінг у своїй промові у Вашинґтоні обіцяв країні «реконструкцію, реадаптацію, реставрацію». Було створене бюджетного бюро, що відповідало за економне застосування бюджетних коштів. Економічне регулювання, запроваджене урядом Вільсона, де тільки можна, було усунене. Податкові закони знизили податкові ставки з високих доходів, митні закони підвищили мита на сільськогосподарські і промислові продукти. Перше загальне обмеження імміграції зафіксувало в 1921 р. національну квоту й обмежило щорічну імміграцію 355 825 персонами. Уряд Гардінга надав більше 2 млрд доларів кредиту фермерам і законодавчо підтримав сільськогосподарські кооперації зі збуту. Також він вперше сприяв будівництву федеральних автомобільних доріг. Президент амністував засуджених до позбавлення волі супротивників війни і публічно нагадав на Півдні країни про цивільні права для афроамериканців. Він не зміг провести через Конгрес закон проти лінчування і створення міністерства суспільної добродійності, оскільки в 1922 р. виникли проблеми у відносинах з Конгресом. Неоднозначно складалися відносини уряду з профспілками. Гардінг і Гувер домоглися восьмигодинного робочого дня в сталеливарній промисловості, але жорстокі дії міністра юстиції Доерті проти страйку залізничників привели у вересні 1922 р. до відчуження багатьох профспілок від політики уряду. У листопаді 1922 р. проміжні вибори до Конгресу завдали республіканцям відчутної поразки. У серпні 1921 р. було підписано мирний договір з Німеччиною, за яким США забезпечили собі всі права з Версальського договору, не беручи на себе його зобов’язань. Найважливіша зовнішньополітична подія сталася у листопаді 1921 р. у Вашинґтоні. Саме тоді Гардінг відкрив конференцію дев’яти держав, яка повинна була сприяти зменшенню напруження на Далекому Сході та обмеженню озброєння на флоті. В угоді чотирьох держав США, Англія, Франція і Японія взаємно гарантували одна одній недоторканність їхніх володінь у районі Тихого океану. В угоді дев’яти держав про Китай і з Китаєм держави підтвердили, хоч і не беззастережно, суверенітет і територіальну цілісність Китаю. У договорі п’яти держав в лютому 1922 р. США, Англія, Японія, Франція й Італія тимчасово обмежили гонку озброєнь на морі. Корупція та махінації деяких членів уряду, близьких до Гардінга, почали компрометувати самого президента. Несподівана смерть Гардінга 1923 р. позбавила його ганьби і подальшого викриття. Згідно з Конституцією США президентську посаду обійняв віце-президент Кальвін Кулідж. Він також заперечував концепцію державного регулювання соціально-економічних відносин. «Нормальні люди піклуються про себе самі», — говорив він, заступаючи на посаду президента. Курс на розвиток підприємництва швидко приніс позитивні результати. Період президентства Гардінга та Куліджа ввійшов в історію під назвою «проспериті» — процвітання. Робота зі схемою Заходи, здійснені Гардінгом та Куліджем, аналізуються за допомогою схеми.
У ч и т е л ь. В американській свідомості міцно утвердилася думка, чітко сформульована сенатором Г.-К. Лоджем: «Що менше уряд США втручатиметься у справи бізнесу, то краще». Безперечно, за такого підходу не уряд, а бізнес відігравав провідну роль у житті суспільства. І головним завданням уряду було створення оптимальних умов для розвитку підприємництва. Всупереч послабленню економічних функцій держави підприємці отримали чимало можливостей для одержання урядових субсидій. Заради отримання прибутків вони не зупинялися перед порушенням закону. 20-ті рр. були для Сполучених Штатів роками процвітання. У 1929 р. обсяг продукції промислового виробництва перевищив рівень кризового 1921 р. на 78 %. Наприкінці 20-х рр. США виробляли стільки ж промислової продукції, скільки увесь інший світ. Надзвичайно швидкі темпи економічного зростання США пояснювалися політичною стабільністю, фінансовою потужністю, величезними резервами внутрішнього ринку, протекціоністською політикою держави. Особливо стрімко розвивалися нові галузі промисловості, що обладнувалися за останнім словом науки і техніки. Найбільш яскравий приклад — бурхливе зростання автомобільної промисловості. Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис. автомобілів, то 1929 р. — вже 5 358 тис. Автомобіль став своєрідним символом американського процвітання. Кожний п’ятий американець мав власний автомобіль. Пояснюється це, можливо, тим, що американці упродовж усієї історії країни ніби завжди «були на колесах» у пошуках вільної землі, заробітків, кращої долі. Розвиток автомобільної промисловості відбувався паралельно з будівництвом розгалуженої мережі автомобільних шляхів. Це, у свою чергу, сприяло розвиткові внутрішнього ринку. Наслідком промислового буму стало нове збільшення національного доходу США. За 1923–1929 рр. він зріс з 74,3 млрд до 86,8 млрд доларів, тобто на 17 %. За даними американської статистики, середньорічний прибуток кожної американської сім’ї становив близько 3 тис. дол. Це були досить пристойні гроші, оскільки долар відтоді подешевшав у багато разів. Збільшення прибутків і поширення системи кредитування створювали для робітників, службовців, дрібних власників реальні можливості для придбання за готівку, а частіше у кредит автомобілів, радіоприймачів, холодильників, пилососів, пральних машин та іншої побутової техніки. Проте не всі галузі економіки переживали промислове піднесення. Сільське господарство зазнавало кризи перевиробництва, ціни на аграрну продукцію знижувалися. Фермерські господарства ставали хронічно збитковими. Лише протягом 1925–1929 рр. було примусово продано з молотка за несплату боргів і податків 547 тис. ферм. Великих втрат країні завдало запровадження «сухого закону». XVIII поправка до Конституції (1920) заборонила виготовлення і продаж алкогольних напоїв на території США. «Сухий закон» призвів до різкого зростання майже ліквідованої на той час організованої злочинності, створення системи нелегального розповсюдження спиртних напоїв. У 1933 р. цю горезвісну поправку було скасовано. Учні з поданого нижче переліку визначають 3 фактори, що призвели до економічного зростання, розміщуючи їх у порядку пріоритетності. 1. Ресурси США мали великий запас природних ресурсів. Це допомогло Америці стати великою індустріальною державою до початку ХХ ст. і заклало твердий ґрунт для подальшої експансії у 1920-х рр. 2. Вплив Першої світової війни США успішно вийшли з війни. Вони забезпечували Європу багатьма товарами і панували на європейських ринках під час війни. Війна прискорила технологічні зміни, на які з готовністю пристали США. 3. Технологічні зміни Це був період великих інновацій. Це допомогло модернізувати існуючі види промисловості і розвинути нові. Змінам значною мірою сприяв розвиток електрики. Електрика забезпечувала більш дешеве та ефективне джерело енергії для фабрик. Це дозволило розпочати випуск нових споживчих товарів, таких як холодильники, пилососи і радіо. 4. Масова продукція Нові технології, на основі яких випуск товарів здійснювався у великих обсягах, суттєво сприяли зниженню собівартості останніх і, відповідно, зростанню прибутків. Генрі Форд започаткував масовий випуск продукції в автомобільній промисловості, запровадивши напередодні війни складальний конвеєр. Це дозолило настільки знизити вартість, що тисячі пересічних американців могли дозволити собі придбати автомобіль. У 1920-х рр. його ідеї застосовувалися в усіх видах промисловості, у тому числі у виробництві споживчих товарів. 5. Масовий маркетинг Продукти масового виробництва мали продаватися на массовому ринку. Деякі компанії витрачали дуже великі суми на рекламу. Ця нова індустрія розвинула новітні технології з переконання людей робити покупки. 6. Кредити Збільшення кредитів набагато спростило купівлю товарів для людей, навіть якщо вони не мали досить готівки, щоб заплатити за них одразу. 7. Упевненість Упевненість американців була їхньою визначною рисою. Тобто вони були упевнені у тому, що можуть купувати товари, вкладати гроші в компанії і випробовувати нові ідеї. Упевненість є життєво необхідним компонентом у будь-якому економічному бумі. 8. Політика республіканських президентів Республіканська пробізнесова політика заохочувала бум. Вона зменшила податки на доходи та прибутки компаній, що дозволяло багатим людям вкладати більше грошей в американську промисловість та будівництво, а решті — витрачати більше на американські товари. Вона встановила додаткові тарифи на імпортовані товари, і це сприяло розвитку американських виробників. ІV. Узагальнення та систематизація знань Бесіда 1. Назвіть фактори економічного буму в США. 2. Чому період 1920-х років називають процвітанням? V. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.
| |||||
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |