Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

*Бесіда.
• Що є предметом вивчення фонетики?
• Що вивчає графіка?
• У чому полягає відмінність між звуком і буквою?
• Як утворюються звуки людського мовлення?
• З чого складається мовний апарат людини?
• Що є підставою поділу звуків на голосні та приголосні?
• Як утворюється голос? Унаслідок чого виникає шум?
• Чи однакову роль відіграють у творенні складів слова голосні й приголосні звуки?
• Чи може склад утворюватися лише з голосного звука? (Підтвердити прикладами)
• Чи може склад утворюватися лише з приголосного звука?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 107).

* Робота біля дошки. Подані слова передати фонетичною транскрипцією, назвати в кожному звуки голосні та приголосні. Поділивши слова на склади, пояснити пов’язаність кількості голосних звуків із кількістю складів.

Орел, сокіл, зозуля, горобець, вороння, перепілонька.

* Робота з підручником.
Опрацювання таблиці «Звуки мови» (с. 106.)

* Робота біля дошки. Записати речення. У виділених словах назвати літери. Передавши ці слова фонетичною транскрипцією, у кожному назвати звуки – голосні та приголосні. Чим відрізняються голосні від приголосних? У кожному слові назвати тверді й м’які приголосні, пояснити, якими буквами на письмі позначається м’якість кожного приголосного звука.
Зразок.
[шчас’т’а], [задзеи ле ин’чит’], [танеиц‘]

І. Зацвітає калина, зеленіє ліщина. Це моя Україна, це моя Батьківщина. (А.Камінчук.) На квітоньці бджілка спивала росу. (І.Кульська.) Це про щастя пісня, я її вже знаю. (О.Савранська.) Тільки я приліг спочить, знову як задзеленчить! Подзвонили журавлі: «Ми з далекої землі!» Телефон дзвенить, гримить, нема спокою й на мить. (І.Багряний.)
ІІ. Їжак їжака голками не зляка. Що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. Заснула щука, та зуби не сплять. У воді стоїть, а води просить. Пішла баба у танець, а за нею горобець. Місяць – козацьке сонце.
Народна творчість.

* Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (сс. 109, 110).

ІV. Виконання вправ на закріплення.

* Робота з підручником.
Виконання вправи 290 (усно).

*Прочитати вголос слова, звертаючи увагу на вимову твердих і м’яких приголосних. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.
Зразок.
[хлопеиц’], [ос’ін’:ій].

Дуб, голуб, хлопець, любов, степ, танець, серпень, пісня, праця, осінній, щітка, ніж, гриб.

* Робота з підручником. Виконати вправу 291 (усно).

* Записати подані слова у 2 колонки: у першу - ті, що починаються дзвінким приголосним, у другу - на глухий. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вказати в них приголосні тверді та м’які. Двоє зі слів (за власним вибором) ввести в речення. У записаних реченнях визначити та підкреслити граматичні основи.

Гриб, сніг, казка, красуня, ґудзик, дуб, береза, дзбан, джміль, дзвінок, спів, хор, клен, листок.

*Прочитати скоромовки. Який приголосний звук часто повторюється у кожній зі скоромовок? Потренуватися у швидкій і чіткій вимові приголосних звуків. Стежити за чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слів.

І. Бубоніла діду баба:
- Ой, не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.
Народна творчість
ІІ. Стріла якось скоромовка
На місточку злого вовка.
Скоромовить вовк почав -
Ледь язик не поламав!
Г. Чубач
ІІІ. Захар заліз
На перелаз.
Захарку, злізь!
Захарку, злазь!
Зумів залізти -
Знай, як злізти!
І. Складанний
ІV. Сів шпак на шпаківню,
Заспів шпак півню:
Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я.
Народна творчість.

*Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’], [г]. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

Як дзвінок задзеленчить,
Дзвінко джмелик задзижчить.
Ґедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
«Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти!»

* Самостійна робота. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

С..джу я біля підвіконня, коли д..влюся, а в са..ку на груші яблука ч..рвоні в..сять на самому в..ршку. У сад вд..влявся я п..льніше, я довго голову ламав… І як же так, чому раніше цих яблук я не помічав? Та от підвівся кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова. Ч..рвоні яблука знялися і пол..тіли. Ну й д..ва! Взяв олівець я із п..нала і нап..сав в кал..ндарі: «С..годні вперше прилітали до нас у гості снігурі». (За А.Качаном.)

* До поданих слів додати приголосний звук (на початку або в кінці). Чи змінилося значення слова? З-поміж доданих звуків назвати дзвінкі та глухі.

Лід, мак, рак, рай, голос, хід, опис, радник;
Доти, аптека, байка, башта, буква, буря, гра, дія, їжа, кварта, кома.

*Записати пари слів, що є відгадками шарад. Пояснити різницю між дзвінкими та глухими приголосними.

З дзвінким усе я заливаю, з глухим на дереві зростаю
(злива - слива)
З дзвінким листочки я скубу, з глухим же - зрізую траву
(коза - коса)
V. Підбиття підсумків уроку.

* Бесіда.
• У чому полягає відмінність у творенні голосних і приголосних звуків мовлення?
• Яка роль у мові звуків голосних і яка – приголосних?
• Скільки звуків в українській мові? З них голосних? Приголосних?
• Скільки м’яких приголосних в українській мові?
• Які м’які звуки не мають парних серед твердих, але можуть пом’якшуватись перед [і] ?
• На які групи поділяються приголосні за участю голосу й шуму?
• Навести приклади пар дзвінких та глухих приголосних.

VІ. Домашнє завдання. П. 14, вправа 292.

Автор: Оксана