Після цього уроку учні зможуть: • називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; • показувати на карті нові кордони Туреччини; • описувати хід революцій у Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії й Африці; • давати власну оцінку діяльності Кемаля.

Після цього уроку учні зможуть: • називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; • показувати на карті нові кордони Німеччини, Угорщини; • описувати хід революції 1918 р. у Німеччині, революцій в Угорщині; • аналізувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії; • порівнювати характер та наслідки революцій у Росії та Німеччині; • давати власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Муссоліні, Куна, Люксембург, Лібкнехта, Берта.

Після цього уроку учні зможуть: • Називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій; • показувати на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; • описувати хід російської революції 1917 р.; • характеризувати період повоєнної кризи та загострення соціальних суперечностей, діяльність Комінтерну щодо розповсюдження «світової пролетарської революції»

Після цього уроку учні зможуть: • називати основні ознаки та різновиди тоталітаризму; • характеризувати особливості тоталітарних режимів; • хронологічно співвідносити події та явища теми.

Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США; • пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі; • використовувати історичну карту для розкриття кордонів нових незалежних держав Європи; • узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища; • давати характеристику Штреземану; • хронологічно співвідносити події та явища теми

Після цього уроку учні зможуть: • описувати хід Паризької конференції; • характеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; • визначати причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції; • критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з даної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, виділяти головне і другорядне; працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору; вчити учнів культури спілкування.

Після цього уроку учні зможуть: • визначати причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США, виходу Росії з війни; • показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1915–1918 рр.; • робити критичний аналіз завершення та підсумків війни; • давати характеристику визначних діячів Першої світової війни; • на основі різних джерел інформації аналізувати та узагальнювати основні втрати внаслідок Першої світової війни; • хронологічно зіставляти події та явища теми

Після цього уроку учні зможуть: • описувати процес створення Троїстого блоку та Антанти; • характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конфліктів на початку ХХ ст.; • визначати стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників; • пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід s початок Першої свiтової війни; • показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 р.; • давати характеристику визначних діячів Першої світової війни

Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті провідні країни Америки на початку ХХ ст.; • визначати особливості соціально-економічного розвитку провідних країн Латинської Америки на початку ХХ ст.; • хронологічно зіставляти події та явища теми; • тлумачити й застосовувати поняття і терміни: «латифундизм».