Мета: розкрити провідну роль князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого в розбудові Київської держави;показати значимість запровадження християнства в руських землях; ознайомити учнів з визначними пам'ятками історії та культури Києва; формувати навички роботи в парах, вміння робити порівняльний аналіз історичних осіб; сприяти формуванню естетичних смаків учнів. Тип уроку: інтерактивний (з використанням активних методів навчання і залученням усіх учнів класу до процесу засвоєння теми). Обладнання: портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; карта «Київська Русь»; ілюстрації із зображенням Софійського собору, Золотих воріт, Десятинної церкви; 12-15 невеликих аркушів, клейка смужка; підручники: Власов В., Даншевська О. Вступ до історії України. 5 клас. — К.: Абрис, 1999. — С. 51-67; Мисан В. Оповідання з історії України. — К.: Генеза, 1997. — Оповідання 11, 12; Конституція України. — Стаття 35; Текст літописної легенди про хрещення киян. І. Вивчення нового матеріалу План вивчення нової теми І. Розбудова Київської держави за Володимира Великого і Ярослава Мудрого. 2. Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян. 3. Розбудова столиці — міста Києва: а) Софійський собор; б) Золоті ворота; в) Десятинна церква. 1. Під час розгляду першого питання теми вчитель пропонує вправу «Естафета ідей». Для цього він ділить учнів на три групи і розподіляє ролі між ними; І група (лівий ряд) — літописці часів князя Володимира Великого; 11 група (середній ряд) ----- кур'єри; ІІІ група (правий ряд) — літописці доби Ярослава Мудрого. Завдання. Уявіть, що ви літописці і хотіли б залишити для історії перелік корисних справ обох князів. Віднайдіть у тексті підручника факти, пов'язані з діяльністю князів у справі зміцнення Київської Русі. Правила проведення «Естафети ідей» 1. Літописці першої групи працюють над «Оповіданням 11» підручника В. Мисана, третьої групи — над «Оповіданням 12». 2. Кожна пара учнів, які сидять за однією партою, шукає матеріал для «свого літопису», вибирає факти в резерв, щоб не гальмувати роботу ряду. 3. Учні з першої парти великими літерами записують на аркуші тільки один факт, передають кур'єрові. 4. Кур'єр прикріплює аркуш клейкою смужкою в одній із двох колонок. Перша колонка присвячена діяльності князя Володимира, друга — князя Ярослава. 5. Учні з другої парти заповнюють свій аркуш, не повторюючи попередній запис, і теж передають кур'єрові і т. д. 6. Естафету ідей завершено, якщо ідеї для літопису подали всі пари учнів першої і третьої групи. 7. Підсумок робить учитель, зачитуючи факти, пов'язані з правлінням визначних князів. Якщо упущені важливі деталі, він додає їх і записує на дошці. 8. Щоб учнівський літопис був створений оперативно, можна перед початком естафети оголосити змагання на швидкість між учнями першої та третьої групи. Орієнтовний вигляд підсумків «Естафети ідей» Володимир Великий (978 -1015) завершив об'єднання руських земель розбив печенігів 1036 року, збудував Софійський собор 988 року запровадив християнство укладав вигідні шлюби з королівськими родами будував міста-фортеці, оборонні укріплення Ярослав Мудрий (1019) - 1054) зібрав бібліотеку рукописних книг вождів і князів у племен замінив дванадцятьма синами впровадив «Руську правду» — письмовий збірник законів боровся з печенігами, карбував срібні та золоті монети і т. д. сприяв поширенню знань, розбудові Києва і т. д.
2. Приступаючи до розгляду другого питання теми, учитель наголошує на важливості запровадження християнства у 988 році князем Володимиром Великим. Застосовує такі методичні прийоми: а) евристична бесіда; б) бесіда за текстом-цікавинкою; в) робота з першоджерелом — легендою з літопису. Евристична бесіда 1. Що таке, на ваш погляд, християнство? 2. Чому ця релігія має таку назву? 3. Яку роль виконують священики серед віруючих? 4. Де відбуваються релігійні відправи, богослужіння? 5. У статті 35 Конституції України зазначено: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання». Як ви думаєте, чому в сучасній Україні немає обов'язкової для всіх релігії чи віросповідання? Текст-цікавинка та бесіда на основі тексту Якось у Києві з'явився Василій — чоловік, зігнутий каліцтвом, у довгій одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники схопили його і кинули » яму. Проте князь Володимир наказав звільнити в'язня, і той переховувався певний час, жив самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навідувався до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що вистачить на всіх княжих радників. Пройшли роки. У 988 році Володимир прийняв християнську віру й велів прийняти хрещення усім жителям Києва. Звідусіль сходилися до Дніпра старі й малі, багаті й бідні. Серед цього натовпу князь помітив згорблену постать Василія. Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами — київськими сиротами. Василій навчав їх: «Під час хрещення три з'єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт — щоб освятити наші почуття; на плечі — щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків. З'єднання трьох пальців символізує нашу віру у святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. А інші пальці (безіменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус має два єства — Бог і людина, котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю». «Який він мудрий і сильний у вірі своїй», — подумалося Володимирові... Ø Чим визначний 988 рік в історії Київської Русі? Ø Поясніть, як ви зрозуміли зміст жесту «перехреститися». Ø Чи можна осуджувати тих людей, які не сповідують жодної релігії? Чому ви так вважаєте? Робота з першоджерелом Перш ніж ознайомити учнів із легендою про хрещення киян, учитель дає коротку історичну довідку про те, що легенда входить до тексту «Повісті минулих літ», а сама «Повість минулих літ» є однією з трьох частин «Літопису руського». Автор «Повісті» — монах Кисво-Печерського монастиря Нестор. Учитель наголошує, що під час читання ним легенди учні повинні звернути увагу на деталі, незрозумілі слова, приготуватись до її переказу й обговорення. Уривок з «Повісті минулих літ» «...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього не прийняли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили». Літопис руський. —К.: Дніпро, 1990. — С. 66. 3. Форма роботи над третім питанням теми — розповідь учителя з коментуванням ілюстрацій і закріпленням у ході бесіди. а) Софійський собор — храм святої Софії у Києві, споруджений за часів Ярослава Мудрого. Будівництво храму розпочалося в 1037 році на місці перемоги руських дружин над печенігами. Собор здіймався у небо тринадцятьма куполами. Він вражав своїм оздобленням. Усередині будівлі на стінах і досі збереглися фрески — картини, писані фарбами по свіжій, вогкій штукатурці, та мозаїки — зображення Божої Матері, Христа-Вседержителя, святих, зроблені зі щільно припасованих один до одного кольорових шматочків скла, камінців. Софія Київська — центр книжної науки та освіти. Тут зберігалася бібліотека Ярослава Мудрого — перше зібрання понад 500 томів рукописних книг на Русі. При соборі створено школу для дітей знатних родів. Тут також перекладали іншомовні твори, переписували і створювали літописи. Храм Святої Софії — місце поховання Ярослава Мудрого. Прах великого князя у мармуровій домовині покоїться тут і сьогодні. Запитання до учнів > Як пояснити назва собору? > Коли і з якої нагоди розпочато його будівництво? > Які види оздоблення використали майстри? > Чим відрізняється фреска від мозаїки? >Чому собор можна вважати центром книжної науки і освіти? > Як історія храму пов'язана з іменем Ярослава Мудрого? б) Золоті ворота Київ, столичне місто Русі, був оточений велетенськими укріпленнями, у яких було прорізано кілька вражаючих уяву воріт. Золоті ворота — парадний під у Київ. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти її прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина — 6,4 метра. Зверху над ними збудована невелика церква Святої Богородиці (Благовіщенська церква). Увінчував споруду купол, вкритий золотом. Очевидно, тому ворота й назвали Золотими. Запитання до учнів > Хто з князів збудував Золоті ворота? Підказка Нестора-літописця: «Заклав ... місто велике, у якому тепер Золоті ворота заклав церкву святої Софїї митрополичу, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих поротих». Ø Призначення Золотих воріт. Ø Чому, на ваш погляд, було необхідно відреставрувати цю старовинну будівлю? В) Десятинна церква Найвизначнішою спорудою Києва X століття стала церква Богородиці Десятинна. Вона була збудована з каменю київськими і візантійськими майстрами. На її побудову та утримання князь Володимир виділив десяту час гину свого майна (звідси назва храму). Частково церкву зруйнували монголо-татари у 1240 році. До нашого часу збереглися лише обриси фундаменту ціп колись величної споруди. Запитання до учнів 1.У якому столітті і ким була збудована Десятинна церква? 2. Чому вона так названа? 3 якого матеріалу її будували? 4. Ким зруйнована Десятинна церква? II. Підсумок уроку | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |