Взаємодія генів. Позаядерна спадковість

Цілі уроку: ознайомити учнів із явищем узаємодії генів і позаядерної спадковості, їх цитологічними основами та значенням для селекційної роботи; розвивати вміння аналізувати й робити висновки; виховувати розуміння важливості генетичних досліджень для практичної діяльності людства.

Обладнання й матеріали: портрет Г. Менделя та Т. Моргана, таблиці або слайди презентації з поясненням особливостей узаємодії генів і механізмів позаядерної спадковості та схем узаємодії генів, зображення хромосом і хромосомних наборів окремих видів живих організмів, мітохондрій і пластид та схеми їх поділу.

Базові поняття й терміни: хромосома, взаємодія генів, комплементарність, епістаз, полімерія, позаядерна спадковість.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що таке зчеплене успадкування?

2. Які цитологічні механізми покладені в основу зчепленого успадкування?

3. Яке значення зчеплене успадкування має для практичної діяльності людини?

4. Чому не завжди гени, які знаходяться в одній хромосомі, успадковуються зчеплено?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Взаємодія неалельних генів

Відомо багато випадків, коли ознака або властивості детермінуються двома або більше неалельними генами, які взаємодіють між собою. Хоча й тут узаємодія умовна, бо взаємодіють не гени, а контрольовані ними продукти. При цьому має місце відхилення від менделівських закономірностей розщеплення. Розрізняють такі основні типи взаємодії генів: комплементарність, епістаз і полімерію. Крім того, окремо розглядають модифікуючу дію гена (плейотропія), яка проявляється у визначенні одним геном різних ознак.

Заповнення таблиці разом з учнями

Типи взаємодії неалельних генів

Тип узаємодії

Розщеплення у випадку схрещування дигетерозигот

AaBb ×AaBb

Механізм узаємодії

Комплементарність

9:3:4

9:7

9:6:1

Розвиток ознаки відбувається лише у випадку, коли кожний з генів має хоча б по одному домінантному алелю

Епістаз

13:3

12:3:1

9:3:4

Домінантний або рецесивний аллель одного гена пригнічує прояв домінантного алеля іншого гена. Відповідно розрізняють домінантний і рецесивний епістаз

Полімерія

1:4:6:4:1 (кумулятивна полімерія)

15:1 (некумулятивна полімерія)

Для прояву ознаки необхідна наявність хоча б одного домінантного алеля в будь-якого з полімерних генів. У випадку некумулятивної полімерії ступінь прояву ознаки від кількості домінантних алелей не залежить. У випадку кумулятивної полімерії ступінь прояву ознаки залежить від кількості домінантних алелей — чим більше домінантних алелей, тим більший ступінь прояву ознаки

Прикладом комплементарної взаємодії генів у людини може бути синтез захисного білка — інтерферону. Утворення цього білка в організмі пов’язано з комплементарною взаємодією двох неалельних генів, розташованих у різних хромосомах. Рецесивні алелі цих генів блокують один з етапів його синтезу. Таким чином, синтез можливий лише у випадку, коли кожен з генів представлений хоча б одним домінантним алелем.

Прикладом епістазу є взаємодія генів під час утворення забарвлення плодів гарбузів і масті коней.

Полімерні гени, як правило, визначають кількісні ознаки. Діють вони, доповнюючи один одного, тому їх зазвичай позначають однаковими літерами латинського алфавіту, додаючи нижній числовий індекс для того, щоб розрізняти гени між собою, наприклад А1А1а2а2 або А1а1А2А2. За цим механізмом відбувається успадкування кольору насіння у пшениці та кольору шкіри в людини.

Позаядерна спадковість

Заповнення таблиці разом з учнями

Шляхи позаядерного успадкування

Шляхи успадкування

Що успадковується

Гени мітохондрій

Кодують т-РНК та р-РНК, деякі рибосомальні білки й дихальні ферменти мітохондрій

Гени пластид

Кодують т-РНК та р-РНК, деякі рибосомальні білки й білкові комплекси пластид

Плазміди і профаги

Стійкість до антибіотиків та деякі інші властивості клітин

Цитоплазма яйцеклітини

Певні ознаки, успадкування яких визначається ядром клітини, але формування відбувається під впливом факторів, синтезованих материнською яйцеклітиною до утворення зиготи

Крім указаних, існують також цитоплазматичні фактори спадковості, природа яких ще не встановлена. До того ж певні ознаки і властивості організмам можуть надавати присутні в них паразити або симбіонти.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Що таке взаємодія генів?

2. Я кі цитологічні механізми покладені в основу позаядерної спадковості?

3. Я ке значення взаємодія генів має для практичної діяльності людини?

4. Я ке значення позаядерна спадковість має для практичної діяльності людини?

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: