Мета: з’ясувати сутність граничної корисності споживчого блага та розподілу бюджету для отримання граничної корисності.

Обладнання: наочний матеріал, картки з індивідуальними завданнями, крейда.

Основні поняття: загальна та гранична корисність, бюджет споживача.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

1. Облік відвідування

2. Перевірка домашнього завдання

3. Повідомлення теми й мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

• Що таке корисність товару (споживчого блага)?

• Чи можуть різні товари мати однакову корисність? Наведіть приклади та­ких товарів.

• Чи можна стверджувати, що корисність товару змінюється залежно від змі­ни ціни?

• Як необмежене вживання якого-небудь товару впливає на оцінку його ко­рисності? (Наведіть приклади.)

• Якщо вам доводилося самостійно вибирати та купувати продукти, як саме ви розподіляли надані вам гроші?

III. Формування нових знань

Запис на дошці:

«Величина одного й того самого задоволення постійно зменшується, аж до насиченості, у міру того як ми без перешкод отримуємо це задоволення.» (Г. Госсен)

Згадайте про властивості товарів (споживчих благ), а саме про їх вартість і корисність.

План викладу нового матеріалу

1. Загальна корисність (TU), яка зростає зі збільшенням споживання певного товару

2. Гранична корисність (MU) від споживання кожної додаткової одиниці пев­ного товару

3. Бюджет споживача. Розподіл бюджету

4. Другий закон Госсена для оцінювання рівноваги споживача

Корисність — це суб’єктивне поняття, тобто корисність певного товару не буде однаковою для різних людей (наприклад, окуляри для корекції зору або ортопедичне взуття) або й для людини в різний період часу (парасолька від сон­ця або тепла куртка влітку та взимку).

Загальна корисність (TU) — це корисність, яку одержує споживач від усіх спожитих одиниць товару.

Гранична корисність (MU) — це додаткова корисність, яку одержує спожи­вач від однієї додаткової одиниці товару.

Характеризувати будь-якого споживача можна за раціональністю, бюджет­ними обмеженнями, уподобаннями щодо запропонованих ринком товарів і на­явними цінами.

IV. Закріплення знань учнів

1. Визначте, який варіант значень загальної корисності ілюструє закон спад­ної граничної корисності:

а) 22, 32, 42, 52;

б) 8, 15, 20, 23;

в) 10, 12, 16, 20;

г) 2, 4, 7, 10.

2. Поясніть, які чинники сприяють зменшенню граничної корисності в разі споживання таких товарів:

а) бутербродів;

б) морозива;

в) білих сорочок;

г) букетів квітів;

д) зимових капелюхів.

3. Згадавши казку «Квітка-семиквітка», прокоментуйте з точки зору кориснос­ті отримання дівчинкою іграшок з усього світу. (Дайте графічну ілюстрацію.)

V. Домашнє завдання

Опрацювавши теоретичний матеріал, виконайте такі завдання.

1. Обчисліть граничну корисність і заповніть таблицю.

2. Дмитро купує сік за ціною 2 грн за склянку і тістечка за ціною 5 грн/шт. Гра­нична корисність останніх одиниць цих товарів становить 20 і 40 ютилів від­повідно. Чи одержує Дмитро максимальну корисність від придбаних това­рів? Як він повинен перерозподілити свої витрати між цими двома товарами?